УДК 657. Толста А.С.

Студентка КЕІ КНЕУ ім.Вадима Гетьмана

Бухгалтерський облік та стратегія підприємства.

Жодна організація не може успішно виживати в конкурентному середовищі, якщо вона не має чітко визначених орієнтирів, напрямів, які задають те, до чого вона прагне, чого вона хоче добитися своєю діяльністю. Тобто, мова йде про визначення стратегічної мети підприємства. Цей процес є істотною передумовою і водночас початковим етапом будь – якого серйозного стратегічного планування . Саме декларування стратегічної мети підприємства визначає спрямованість та наповненість інформаційних потоків.

У вітчизняній та зарубіжній літературі, коли мова йде про стратегічну мету діяльності підприємства і його цілепокладання, звичайно говорять про чотири складові : філософію, місію, цілі та задачі організації.

Декларація про філософію організації є найбільш загальним і розпливчастим документом. Вона найчастіше зводиться до того, який вклад дана організація може внести в удосконалення оточуючого світу, в тому числі завдяки наявності у неї благородних цілей. Багато підприємств, особливо вітчизняних, вважають декларацію філософії занадто невизначеним документом, що не приносить реальної користі і в якості найбільш загальної форми вираження орієнтирів обирають оголошення місії [1, С. 23].

Під місією найчастіше розуміють твердження, що розкриває специфічну роль, яку організація планує виконувати в суспільстві на довгострокову перспективу і якою обмежується діяльність даної організації [1, С. 23]. Вважають, що місія підприємства повинна бути влучно сформульована не більш як двадцятьма п’ятьма словами [2, С. 37]. При цьому добре визначена місія охоплює бачення того, яким є підприємство, і яким воно хоче стати, а також показує відмінність організації від подібних підприємств [3, С. 36 - 37]. Необов’язково, щоб місія відображала прагнення компанії пропонувати чітко визначені товари та послуги, оскільки з плином часу їх склад може змінюватись. В той же час оголошення місії повинно вказувати на цільові групи споживачів, на які орієнтується компанія, спеціалізацію підприємства на певному секторі ринку. Якщо місія задає загальні орієнтири, напрями функціонування організації, виражаючи зміст її існування, то кінцевий стан, до якого в кожен момент часу прагне організація, фіксується у вигляді її цілей. Інакше кажучи, цілі — це стан окремих характеристик організації, досягнення яких є для неї бажаним, і на досягнення яких направлена її діяльність. Значущість цілей для організації неможливо переоцінити. Цілі є початковою точкою планування діяльності, цілі лежать в основі побудови організаційних відносин, нарешті, цілі є точкою відліку в процесі контролю і оцінки результатів праці окремих працівників, підрозділів і організації в цілому. У будь-якій крупній організації, що має декілька різних структурних підрозділів і декілька рівнів управління, складається ієрархія цілей. Специфіка ієрархічної побудови цілей в організації обумовлена тим, що цілі вищого рівня завжди носять ширший характер і мають більш довгостроковий часовий інтервал досягнення, а цілі нижчого рівня виступають свого роду засобами для досягнення цілей вищого рівня [3, С. 38-43]. Задачі, як правило, передбачають кількісне вираження цілей і передбачають для свого вирішення вибір і реалізацію адекватної їм стратегії. Слід сказати, що вже на етапі постановки цілей та їх конкретизації, вищому управлінському персоналу необхідна інформація у вигляді аналізу внутрішнього стану підприємства, положення підприємства на ринку та основних тенденцій зміни зовнішнього середовища.

На відміну від загальних формулювань цілей, наприклад, «знизити витрати», «збільшити частку ринку», система бухгалтерського обліку представити не лише якісну, але і кількісну основу для стратегічного планування. Вибірка, аналіз по рахунках, групування, узагальнення і відповідна інтерпретація наявної інформації в сукупності з даними про зовнішнє середовище (темп інфляції, нормативно – правова база галузі, прогнозні обсяги реалізації продукту, конкуренти, аналіз укладених на перспективу контрактів) закладають основи для проведення SWOT – аналізу підприємства та створюють цифрове підґрунтя для встановлення реальних цілей і пріоритетів. Інформація, що її надає система бухгалтерського обліку, є джерелом для подолання стратегічної прогалини – різниці між станом, в якому знаходиться підприємство зараз і станом, якого воно хоче досягти, оскільки містить в собі відомості про стан наявних для цього ресурсів і відповідно необхідність і можливість залучення їх зі сторони. Інформація, що надходить від системи бухгалтерського обліку, не лише обґрунтовує цілі підприємства, а й служить базою для розробки способу їх досягнення, тобто стратегії. Стратегія — це специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей. Вона визначає, як організація функціонуватиме та розвиватиметься, а також яких підприємницьких, конкурентних і функціональних заходів і дій буде вжито для того, щоб організація досягла бажаного стану [4, С. 15-16].

Таким чином, вибір виду стратегії підприємством означає встановлення певних зв’язків та інформаційних потоків між системою бухгалтерського обліку та вищим управлінським персоналом. Від виду обраної стратегії залежить якісне вираження цих зв’язків та склад управлінської звітності, що подається. Але безперечним є те, що без інформаційного забезпечення бухгалтерського обліку неможливим є як вибір будь – якої стратегії, так і контроль результатів її реалізації.

Література :

1. Уорд Кит. Стратегический управленческий учет / Перевод с англ. – М.: ЗАО «Олимп - бизнес», 2002.- 448с.

2. Осовська Г.В., Фіщук О.Л., Жалінська І.В. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник.-К.:Кондор, 2003.-196с.

3. Савицкая Л. Стратегия и внутренние ресурсы компании // Рынок капитала.-2000.-№9-10.-С. 42-45.

4. Томпсон А.А.,Стрикленд А.Дж.Стратегический менеджмент: Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов.- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ,1998.-576с.