Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

К.е.н. Рекуненко І.І.

доцент кафедри фінансів ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ», м. Суми, Україна

Роль інфраструктури фондового ринку в розвитку фінансового ринку

Вітчизняний фінансовий ринок включає складну систему взаємостосунків між його учасниками, органами регулювання і саморегулювання, забезпечуючи торгівлю фінансовими інструментами і засновану на нормативно-правових актах і звичаях ділового обороту.

Фінансовий ринок піддається структуризації в інструментальному і інституційному розрізах. З позиції інструментального підходу фінансовий ринок об'єднує сегменти, диференційовані по видах фінансових інструментів, взаємодія між якими здійснюється як в ході трансформації форм капіталу, так і в результаті управлінської дії державних органів.

Як відомо, одним із сегментів фінансового ринку у взаємовідносинах учасників із фінансовими інструментами є фондовий ринок. На сьогоднішній день, у становленні та розвитку саме фінансового ринку, ринок цінних паперів із своєю інфраструктурою відіграє далеко не останню роль.

Але, в той же час, необхідно констатувати той факт, що в Україні найменш розвиненими кількісно і якісно, відповідно до вимог ринкової економіки є компоненти інфраструктури фондового ринку. Вітчизняна інфраструктура ринку цінних паперів є певною мірою перехідною, незрілою, несформованою, причому це стосується кожного елемента, який формує її зміст.

В широкому загалі, під інфраструктурою фондового ринку розуміють систему державних, приватних і громадських інститутів (організацій і установ) і технічних засобів, що обслуговують інтереси суб'єктів ринкових відносин, забезпечують їхню ефективну взаємодію та регулюють рух грошових потоків на основі випуску та обігу цінних паперів.

Необхідно зазначити, що ринок цінних паперів потребує складної інфраструктури, оскільки на ньому стикаються інтереси багатьох учасників, кожний з яких має свою інфраструктуру, функціональну особливість, властивості та мету діяльності. Крім того, дані суб’єкти ринку не діють виключно на фондовому ринку, а й приймають досить активну участь у розвитку всіх сегментів фінансового ринку. Проблема створення ринкових інститутів, які не є основними суб'єктами ринку цінних паперів (як, наприклад, емітенти, інвестори та фінансові посередники), проте належать до його інфраструктури, особливо загострилася в Україні у зв'язку з перерозподілом прав власності та активним формуванням вторинного ринку цінних паперів. Крім активних учасників фондового ринку існують і пасивні. Це юридичні особи, які безпосередньо не здійснюють емісії, не вкладають коштів у цінні папери, але виконують розрахунки і реєструють рух цінних паперів.

До основних чинників, які впливають на формування інфраструктури фондового ринку, належать загальноекономічна ситуація в країні і за її межами; рівень життя і заощаджень населення; кон'юнктура самого ринку цінних паперів; демографічна ситуація і тому подібне. Дія цих чинників визначає поведінку фінансових інститутів в ринковому середовищі, формує їх стратегію і тактику, обкреслює можливості просування на ринку в межах певної території. Розвиток інфраструктури фондового ринку України повинен відбуватися за міжнародними стандартами, але з урахуванням специфіки нашої країни.

Нині інституційну базу інфраструктури ринку цінних паперів, крім банків утворюють і інші суб’єкти, динаміка розвитку яких представлена в таблиці 1.

Дані таблиці 1 показують, що в Україні існує достатня кількість суб’єктів, що складають інфраструктуру фондового ринку. Перш за все, це професійні учасники ринку цінних паперів, і їх кількість повинна бути виклакана наявністю попиту на їх послуги. Але, мабуть кожен відмітить, що ефективність їхньої діяльності повинна бути кращою. Крім професійних учасників ринку, до інфраструктури також належать і не професійні учасники фондового ринку. До таких можна віднести певною мірою аудиторські компанії, оцінювачів, консалтингові компанії, навчальні заклади, що здійснюють навчання спеціалістів. Звичайно, що кожен із них відіграє значиму роль у розвитку як інфраструктури фондового ринку, так і фінансового ринку в цілому.

Таблиця 1 – Кількість структурних елементів інфраструктури фондового ринку України

Назва елемента	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Торговці цінними паперами	780	795	805	779	815
Організатори торгівлі	10	10	10	9	11
Депозитарії	2	2	2	2	2
в т. ч. кліринговий депозитарій	1	1	1	1	2
Зберігачі	140	161	180	214	244
Реєстратори	367	352	351	369	378
Емітенти, які самостійно ведуть реєстр	598	346	357	304	283
Компанії з управління активами	91	159	224	326	411
Саморегулівні організації	14	14	12	11	10
Уповноважені рейтингові агентства, всього	3	3	4	4	4
- національні	-	-	1	1	1
- міжнародні	3	3	3	3	3

Модель сучасної фондової інфраструктури, що існує в Україні, відстає від потреб національного ринку цінних паперів, у зв'язку з чим для підвищення її ефективності і конкурентоспроможності необхідний якісний розвиток всіх елементів, що припускає вирішення ряду проблем: структурних (фрагментарність, децентралізованість, диспропорції і низька конкурентоспроможність інфраструктури); інституційних (недостатня ефективність державного регулювання, нерівномірність і непослідовність нормативно-правової бази); функціональних (низька ефективність системи обліку, залежність і зловживання реєстраторів, недостатня капіталізація розрахунково-клірингової інфраструктури, відсутність загальноринкових стандартів і технологій обміну інформацією); макроекономічних (невеликі обороти ринку і недолік фондових інструментів, неадекватна інвестиційним цілям макроекономічна політика) і політичних (високі політичні ризики).

Системний розвиток інфраструктури фондового ринку в Україні включає стратегічні цілі і відповідні тактичні завдання:

1) підвищення конкурентоспроможності системоутворюючих інфраструктурних елементів шляхом формування системи захисту прав інвесторів, централізації облікової і розрахунково-клірингової інфраструктур, концентрації і консолідації біржової діяльності, стандартизації і уніфікації норм, правил і процедур;

2) оптимізацію діяльності інфраструктурних організацій на основі вдосконалення системи регулювання, комерціалізації фондових бірж, демонополізації діяльності окремих інститутів;

3) формування цілісної і ефективної регіональної інфраструктури в процесі створення необхідних фондових інститутів і економічного стимулювання підприємств, що здійснюють залучення інвестицій на регіональному ринку цінних паперів.

Таким чином, можна зробити висновок, що інфраструктура фондового ринку робить істотний вплив на функціонування фінансового ринку в цілому і вона покликана забезпечити цивілізований характер діяльності ринкових суб'єктів, її елементи не повинні бути нав'язані суб'єктами ззовні, а породжені самими ринковими відносинами.