Тельнова
Інна Василівна
Науковий
керівний: Оленець А.Г.
Буковинська державна фінансова
академія. М. Чернівці
Формування ефективного менеджменту як важлива складова
забезпечення стійкості підприємства в умовах світової фінансової кризи
В ринковій економіці важливим
фактором діяльності та розвитку вітчизняних підприємств, у тому числі і
державних, є наявність ефективних
систем менеджменту виробничими процесами, фінансами та персоналом.
Конкурентна перевага у
собівартості вітчизняних товарів за рахунок відносно низького рівня однієї з її
складових – заробітної плати – поступово нівелюється. З урахуванням цієї
тенденції та в умовах наближення в Україні цін на енергоносії до
світового рівня, найважливішим фактором конкурентоспроможності стає менеджмент
підприємства.
Отже, актуальність теми полягає в тому, що сучасний менеджмент створює
передумови для розв'язання важливих питань, метою яких є використання
особистого потенціалу кожного працівника, його здатності виступати в ролі
активного суб'єкта господарської діяльності, тому передбачає необхідність
розв'язання таких проблем: обґрунтування суті управлінської праці менеджера;
вивчення особливостей характеру, діапазону знань; визначення чіткої зони
повноважень; удосконалення комунікації; використання стилю керівника відповідно
до ситуації.
Сьогодні підприємства обирають
різні варіанти реакції на світову фінансову кризу: у більшості випадків захисну
стратегію, яка характеризується згортанням діяльності, у меншості –
наступальну. Нажаль, світова фінансова криза призводить до збільшення кількості
фінансово неспроможних підприємств, що пояснюється, по-перше, об’єктивною
макроекономічною нестабільністю, а по-друге, рядом суб’єктивних чинників, серед
яких на перше місце виходить нездатність керівництва здійснювати ефективне
антикризове управління підприємством, своєчасно виявляти проблеми та вживати
необхідних заходів.
Головною
складовою ефективного менеджменту є стратегія. У простому розумінні стратегія
являє собою план дій на майбутнє. Проте цей план не просто перерахунок можливих
процесів виробництва, а алгоритм, згідно з яким потрібно діяти для підтримання
зростання підприємства або прийняття рішення про вихід із кризових ситуацій.
Фінансові труднощі на
підприємствах сьогодні обумовлені синергічним поєднанням негативних наслідків
світової фінансової кризи, певних дисбалансів у розвитку цієї галузі в Україні,
а також рядом внутрішніх проблем, що характерні для більшості вітчизняних
підприємств. Сьогодні підприємства стикаються як із зовнішніми, так із внутрішніми
факторами виникнення фінансової кризи. Отже, важливу увагу менеджерам
підприємства слід приділити стратегії подолання наслідків світової фінансової
кризи, яка передбачає розробку ефективного дієвого механізму діагностики
кризового стану суб’єкта господарювання. При цьому збільшується рівень вимог до
керівників, які приймають важливі стратегічні рішення.
Нині майже половина українських компаній (47%)
вдалися до скорочення персоналу, намагаючись скоротити свої витрати. Такі дані
представлені в дослідженні аудиторської компанії Ernst & Yang. Як повідомляє
портал Delo.ua, у такий спосіб компанії мають намір
скоротити 21% своїх витрат. Більше третини опитаних фірм зменшують витрати
шляхом скорочення зарплат співробітників (35%), що дасть їм можливість
скоротити 25% витрат. Серед інших способів зменшити витрати дослідники
називають скорочення адміністративних витрат. У такий спосіб мають намір
заощаджувати 80% опитаних компаній. Домовляються про кращі умови з
орендодавцями або власниками нерухомості 57% респондентів. А 51% скорочують
витрати, підвищуючи ефективність операційної діяльності. Закривати і продавати
неприбуткові напрямки готові тільки 18% і 6% опитаних відповідно.
У дослідженні взяли участь 107 компаній, що працюють в Україні у різних
галузях. Серед них 18% компаній належать до українського бізнесу, 82% —
іноземні компанії, що працюють в Україні. 50% опитаних — представники малого
бізнесу (до 200 співробітників), 27% — середні компанії (від 200 до 1000
співробітників), 23% — великий бізнес (більше 1000 ) [4].
Ефективне антикризове
управління – це, передусім, управління, яке базується на вмінні правильно
застосовувати досягнення сучасного менеджменту та характеризується здатністю
підприємства своєчасно та конструктивно реагувати на зміни, що загрожують його нормальному
функціонуванню. Важливою умовою є зміни у сфері прийняття антикризових
управлінських рішень.
Підсумовуючи
вищесказане, потрібно зазначити, що в ринковій економіці важливим фактором діяльності та
розвитку вітчизняних підприємств, у тому числі і державних, є наявність ефективних систем менеджменту виробничими
процесами, фінансами та персоналом.
Упровадження ринкових відносин у
практику господарювання вимагає принципової зміни методів управління на всіх
рівнях управлінської ієрархії. Це висуває
необхідність вивчення нових підходів і форм управління, зокрема, менеджменту як
особливого типу управління. Менеджмент як наукова дисципліна пройшов довгий і суперечливий шлях розвитку, і
розглядати його, безсумнівно, потрібно з урахуванням історичного досвіду, тих
цілей і задач,що ставилися на різних етапах його розвитку. Необхідно
підготувати менеджерів до сприйняття сучасних проблем менеджменту крізь
історичну призму, що дозволяє зрозуміти логіку розвитку цих проблем.
Список
використаних джерел:
1. Кісіль
М.Ю. Основні положення стратегічного менеджменту // Держава та регіони. – 2007.
- №3. – С.98-110.
2. Єфанова
А.Г. Формування моделі ефективного менеджера // Держава та регіони. – 2008. -
№3. – С.110-114.
3.
http://www.management.com.ua/