Деменок О. В.

Кременчуцький державний політехнічний університет

ім. Михайла Остроградського, Україна

Бюджетна безпека України як одна з складових фінансової безпеки держави

В умовах прискореної глобалізації світового господарства однією з найважливіших економічних проблем в Україні, починаючи з 90-х років XX ст., є зростання загроз фінансовій і, зокрема, бюджетній безпеці України. Це зумовлено негативною динамікою розвитку процесів у соціально-економічній сфері, зокрема, розладом системи державних фінансів та фінансів господарюючих суб'єктів, що останніми роками все більш посилюється і проявляється в хронічному дефіциті бюджетних коштів.

Бюджетна безпека – це спроможність бюджетної системи забезпечити фінансову самостійність держави та ефективне використання нею бюджетних коштів в процесі виконання функцій соціального захисту; державного управління і міжнародної діяльності; фінансування науки, освіти, культури і охорони здоров'я; забезпечення національної безпеки і оборони, реалізації інвестиційної та екологічної політики.

Рівень бюджетної безпеки держави є обернено пропорційним до величини бюджетного дефіциту. При цьому дефіцит виступає чи не найважливішим чинником в системі загроз не лише бюджетній, а й фінансовій безпеці держави загалом. Після вступу України до МВФ та Міжнародного банку реконструкції та розвитку дефіцит Державного бюджету офіційно фіксується , причому в такій формі, як це заведено в більшості країн, і встановлюються джерела його покриття. На рис.1 представлено динаміку співвідношення дефіциту (профіциту) Державного бюджету України до ВВП за 2000-2008рр.(у %).

Як видно з наведених даних, протягом останніх 8 років стан Державного бюджету характеризується в основному як дефіцитний, що спричиняє не лише зниження рівня бюджетної і фінансової безпеки, а й низку інших наслідків для економіки держави.

Рис. 1 Динаміка співвідношення дефіциту (профіциту) Державного бюджету України до ВВП за 2000-2008 рр., у %

Рівень безпеки держави буде змінюватись у залежності від того, яким чином держава управляє цим дефіцитом, тобто, які методи обираються для збалансування бюджету і його покриття.

До основних індикаторів, які характеризують стан бюджетної безпеки, згідно Методики розрахунку рівня економічної безпеки України, затвердженої Наказом Міністерства економіки України [1] належать: рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду), відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП, відношення профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, обсяг трансфертів з державного бюджету до ВВП. Автором за цією Методикою проведено аналіз основних індикаторів бюджетної безпеки держави. Вихідними даними для розрахунку вказаних індикаторів є звітні показники Державного комітету статистики України, Рахункової палати України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України [2,3,4,5]. Результати розрахунків та порівняння їх значень з «пороговими» наведено в таблиці 1.

Аналіз даних індикаторів свідчить про те, що деякі показники виходять за межі «порогових» значень. Так, динаміка показника відношення дефіциту/профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі є нестійкою.

Таблиця 1

Порівняння фактичних значень індикаторів бюджетної безпеки України з «пороговими» значеннями

Показники	Порогове значення	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008 (січень-листопад)
1.Показник дефіциту/ профіциту Державного бюджету, % до ВВП	не більше 3	-0,9	-1,4	0,5	-0,4	-3,0	-1,8	-0,7	-1,37	0,066
2.Рівень перерозподілу ВВП через Зведений бюджет , % до ВВП	не більше 30	18,8	26,9	27,4	28,2	26,5	30,4	31,6	30,8	30,56
3. Відношення дефіциту/профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, %	не більше 5	5,88	2,9	7,95	4,44	12,05	1,5	-6,1	-12,7	6,8
4. Обсяг трансфертів з Державного бюджету, % до ВВП	не більше 10-15	2,57	3,54	3,9	4,38	4,87	5,3	6,35	6,26	6,2604
5. Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України, %	не більше 20-30	44,3	45,5	30,3	28,48	33,26	25,65	21,27	20,8	-

* ( "-" – дані відсутні )

Значне відхилення від «порогового» значення зафіксовано у 2004 та 2007 рр. ( 12,05% та -12,7% відповідно). Причому у 2006 і 2007 рр. простежується негативно зростаюча тенденція дефіциту торговельного балансу. Однак, вже у 2008 р. відбулося різке збільшення даного індикатора до 6,8 %.

Незважаючи на те, що кошти перерозподіляються через Зведений бюджет протягом останніх 8 років в межах допустимих значень (лише у 2005-2008 рр. визначається незначне перевищення у середньому на 0,84 %), стійка тенденція до зростання цього показника свідчить про перевищення темпів росту доходів бюджету над темпами росту ВВП, що, в свою чергу, створює боргову небезпеку держави. Загалом, через зведений бюджет в останні роки розподілялось 18,8-31,6% ВВП.

Стійка тенденція до зростання трансфертів свідчить про збільшення обсягів дотацій та субвенцій з Державного бюджету і в цілому про надмірну фінансову децентралізацію (за останні 8 років простежується збільшення даного індикатора кожного року в середньому на 0,46%), що за сучасних умов не є позитивним явищем. Максимальне значення даного показника становило 6,35 % ВВП у 2006 році.

Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України також залишається в межах норми і становить в середньому 30,9% протягом 8 років.

Отже, з вище наведеного можна виділити наступні пропозиції щодо поліпшення фінансової та бюджетної безпеки, зокрема:

· необхідно розробити Концепцію фінансової безпеки України, яка б враховувала у собі орієнтацію України в інтеграцію в європейські структури та специфіку національної фінансової системи;

· забезпечити вчасне та бездефіцитне прийняття Державного бюджету;

· раціоналізувати структуру бюджетних видатків;

· створити ефективну систему контролю за використанням бюджетних коштів;

· посилити платіжну дисципліну всіх суб'єктів господарської діяльності;

· для забезпечення стійкості бюджетної системи створити ефективно діючий Стабілізаційний фонд;

· удосконалити діючу Методику, увівши додаткові індикатори бюджетної безпеки, такі як, наприклад, обсяг трансфертів з Державного бюджету у відсотках до доходів місцевого бюджету, який можна було використовувати для оцінки бюджетної безпеки регіонів;

· вдосконалити нормативно-правовову базу щодо формування доходної і видаткової частин бюджету з метою зниження ризиків їх невиконання.

Також доцільно здійснювати постійний моніторинг і аналіз умов, чинників, загроз та індикаторів фінансової безпеки, в тому числі й бюджетної, і на їх основі прогнозувати значення показників у перспективі, розробляти і здійснювати конкретні заходи щодо підтримання фінансової безпеки на належному рівні, а також вивчати досвід із існуючих заходів щодо уникнення і ліквідації загроз фінансовій безпеці в інших країнах.

Список використаних джерел

1. Методика розрахунку рівня економічної безпеки України, затверджена Наказом Міністерства економіки України від 02.03.2007 № 60.

2. Державний комітет статистики України - www.ukrstat.gov.ua

3. Рахункова палата України - www.ac-rada.gov.ua

4. Міністерства фінансів України – www.minfin.gov.ua

5. Державне казначейство України - www.treasury.gov.ua