Економічні науки/10. Економіка підприємства

Могдальова Н.В., Мудра О.В.

Автомобільно -Дорожній інститут ДВНЗ „ДонНТУ”

РОЛЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ

В сучасних умовах ринку роль інтелектуального капіталу підприємства надзвичайно важлива і полягає у впливі складових елементів інтелектуального капіталу на економічні результати і формуванні різноманітних економічних цінностей підприємства. Серед таких цінностей варто виділити: збільшення ринкової вартості підприємства; оптимізація змінних та постійних витрат, а також зменшення трансакційних витрат; підвищення ефективності використання усіх ресурсів підприємства; зростання продуктивності підприємства; розвиток інноваційного потенціалу; зміцнення і удосконалення конкурентних переваг підприємства.

Ефективне використання економічних ресурсів на підприємстві залежить від організації системи управлніння трудовим, матеріальним та, особливо, розумовим потенціалом персоналу та робітників, тобто інтелектуальними ресурсами.

У науковій літературі поняття „інтелектуальний капітал” використовується з 1990 р., коли Гріліхес окреслив ті нематеріальні цінності, які визначають різницю між ринковою вартістю корпорації та відтворювально вартістю її активів [5].

До наукових досліджень, присвячених розробці загальних проблем інтелектуального капіталу, відносяться чимало праць вітчизняних та зарубіжних вчених. Слід відзначити внесок у розробку загальних проблем, пов’язаних з інтелектуальним капіталом, таких вітчизняних вчених як В.Д. Базилевич, В.К.Врублевський, В.М.Геєць, А.А. Гриценко, Ю.К.Зайцев, А.М. Колот, Е.М Лібанова, В.О. Мандибура, Ю.М.Пахомов, В.С.Савчук, Л.І.Федулова, О.В.Шкурупій, В.Д.Якубенко та ін.

Метою статті є теоретичне обґрунтування та визначення ролі інтелектуального капіталу в формуванні економічних цінностей підприємства та впливу на економічні результати його діяльності.

Організація господарської діяльності підприємства полягає в раціональному управлінні економічними ресурсами. Формування інтелектуального капіталу в процесі господарської діяльності відбувається за рахунок трьох складників: інтелектуальна власність, людський капітал, структурний капітал та споживчий капітал [1].

Пропонуємо розглянути ці категорії більш детально. Отже, під інтелектуальною власністю розуміють будь-який творчий витвір або винахід, майно, що не сприймається на дотик і може бути захищене правом інтелектуальної власності [5].

Людський капітал можна визначити, як сформований або розвинений у результаті інвестицій і накопичений людьми (людиною) певний запас здоров’я, знань, навичок, здібностей, мотивацій та інших продуктивних якостей, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері економічної діяльності, сприяє зростанню продуктивності праці й завдяки цьому впливає на зростання доходів (заробітків) його власника [3].

Структурний капітал (зокрема інтелектуальна власність та документована інформація) є ефективним тільки в контексті стратегічних цілей підприємства, оскільки представляє собою форму організаційної здатності підприємства відповідати вимогам ринку, можливості їх використання знову для створення нових цінностей [5].

Споживчий капітал з урахуванням ділової репутації та зв’язків зі споживачами характеризується такими якостями, як певний ступінь проникнення, розповсюджуваність, постійність, певність того, що споживачі й надалі віддаватимуть перевагу данному підприємству [5].

Раціональне вкладання коштів у програми розвитку персоналу сприяє зростанню ринкової вартості підприємства та досягненню значного економічного ефекту. Дослідження показало, що інтелектуальний капітал є вагомою складовою гудвілу підприємства [2]. Вартість гудвілу ототожнюється з вартістю інтелектуального капіталу підприємства та зростає у процесі його відтворення.

В сучасних умовах жорсткої конкурентної боротьби інтелектуальний капітал дає змогу створювати цінності і забезпечувати конкурентоздатність як окремим підприємствам, так і суспільству в цілому. Інтелект в широкому розумінні можно визначити як здатність накопичувати і генерувати знання. Носіями інтелектуального капіталу можна назвати професіоналів, наділених здібностями, що є унікальними, і які складно замінити.

Інтелектуальний капітал як об’єкт управління бере участь у процесі виробництва продуктів інтелектуальної діяльності. Реалізація їх на ринку дозволяє підприємству отримати прибуток та використати частину чистого прибутку на покращення якості персоналу. Завдяки організованій внутрішній підготовці збільшується продуктивність праці персоналу та зростає якість і цінність інтелектуальних ресурсів.

Процеси відтворення інтелектуального капіталу та управління інтелектуальними ресурсами на підприємстві передбачають формування знань та умінь персоналу відповідно до вимог підприємства, виконання персоналом високопродуктивної розумової праці, проведення адекватної оплати працівників і створення системи їх соціального забезпечення.

Таким чином, можна зробити наступні висновки.

По-перше, інтелектуальний капітал – це люди, їх знання, навички та все те, що допомогає ефективно використовувати ці зання й навички. Інтелектуальний капітал – це збірне поняття для визначення нематеріальних цінностей, що об’єктивно підвищують ринкову вартість підприємства.

По-друге, до інтелектуального капіталу належать: інтелектуальна власність, людський капітал, структурний капітал та споживчий капітал.

По-третє, роль інтелектуального капіталу підприємства надзвичайно важлива в сучасних умовах ринку і полягає у впливі його складових елементів на економічні результати і формуванні різноманітних економічних цінностей підприємства.

Серед таких цінностей варто виділити:

- збільшення ринкової вартості підприємства;

- оптимізація змінних та постійних витрат;

- підвищення ефективності використання усіх ресурсів підприємства;

- зростання продуктивності підприємства;

- розвиток інноваційного потенціалу;

- зміцнення і удосконалення конкурентних переваг підприємства.

Література:

1. Бауліна Т.В. „Інтелектуальний капітал як каталізатор інвестиційної привабливості підприємств” // Інвестиції: практика та досвід – 2008. – №4 – с. 4-6.

2. Городянська Л.В. Особливості обліку гудвіла та методи оцінки його вартості на підприємстві //Фінанси України. – 2007. – №4. – с. 119-126.

3. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 559 с.

4. Косарєв О.Й., Захаров О.І., Рибак О.М. „Людський капітал як ключовий чинник забезпечення економічної безпеки підприємства” // Фінанси України. – 2008. – №9. – с. 104-113.

5. Федулова Л.І. Інноваційна економіка: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 480 с.