Антоненкова В.О. Зосім К.І.

Науковий керівник: Ретюнських О.Б.

Донецький національний університет економіки і

торгівлі імені Михайла Туган - Барановського

Секція «Економічні науки», підсекція «7»

Роль і значення внутрішнього аудиту в національному банку

Діяльність банківської системи специфічна, тим більше Національного банку України, який поєднує в собі риси комерційної та державної установи. Одним із основних напрямків роботи комерційних банків є залучення коштів, у тому числі коштів населення. Національний банк як державна установа несе відповідальність перед громадянами за стабільність і надійність банківської системи країни, а як установа комерційна – організовує та забезпечує роботу комерційних банків.

Внутрішній аудит будь якої організації, а тим більш Національного банку, є складним та багатокроковим процесом, мета якого підтвердити достовірність інформації у фінансовій і податковій звітності й допомогти банківській установі ефективно виконувати свої функції та завдання відповідно до її призначення.

Проблемами внутрішнього аудиту займалися такі вчені: Г.Н. Бєлоглазова, Н.М. Шелудько, В.М. Кочетков, Б.Ф Усач та інші.

Поняття аудиту, аудиторської перевірки значно ширше ніж поняття контроль та ревізія. Метою аудитора є підтвердження адекватності й ефективної роботи систем внутрішнього контролю.

Аудиторська діяльність здійснюється у формі зовнішнього аудиту, який виконується аудиторськими фірмами або незалежними аудиторами, та у формі внутрішнього аудиту, який здійснює спеціалізований підрозділ тієї організації, чия діяльність піддається аудиторській перевірці. Загальна кінцева мете обох видів аудиту багато в чому збігається – це оцінка стану внутрішнього контролю.

Внутрішній аудит має іншу природу, сутність, призначення й організацію порівняно з зовнішнім. Служба зовнішнього аудиту це незалежний структурний підрозділ, створений у рамках організації, який виконує систематичну щоденну роботу з перевірки контролю та оцінки її діяльності.

Таким чином, загальним завданням внутрішнього аудиту є допомога організації в ефективному виконанні нею своїх обов’язків відповідно до її призначення. Служба внутрішнього аудиту забезпечує керівництво організації інформацією про результати виконаного аналізу, оцінки діяльності того або іншого підрозділу, різними рекомендаціями. Результати внутрішнього аудиту керівництво організації використовує для управління і поточного ведення справ з урахуванням ресурсів і в рамках діючих законів. Отже внутрішній аудит сприяє досягненню мети організації.

Внутрішній аудит у сучасному розумінні зародився в країнах із ринковою економікою на початку ХХ століття. У послідовному розвитку аудиту можна виділити три стадії (рис.1)

Рис. 1. Стадії послідовного розвитку аудиту.

Розглянувши рисунок можна сказати, що «підтверджуючий аудит» того часу був зорієнтований на пошук фактів шахрайства, на цій стадії аудиту при проведені перевірки аудитор перевіряв і підтверджував кожну господарську операцію, паралельно з бухгалтером створював власні одлікові реєстри. Нині таку послугу назвали б, відновленням або веденням обліку. «Системно орієнтований аудит» передбачає спостереження систем, які контролюють операції. Розвиток аудиту на даній стадії привів до того, що аудитори стали проводити експертизу на основі внутрішнього контролю. «Аудит, що базується на оцінці ризику» це такий вид аудиту, коли перевірка може проводитися вибірково, з огляду на умови роботи організації в критичних сферах її діяльності. У його завдання входить вивчення ризиків, на які наражається організація, перегляд заходів контролю на предмет її достатності при заході від даних ризиків.

Розглядаючи теперішній час, бачимо що Національний банк України за допомогою зовнішнього аудиту розподілив ризики, притаманні банку даного рівня, за основними напрямками діяльності на високий, середній і низький. Розроблену картку ризиків затверджено Правлінням НБУ і направлено структурним підрозділам для керівництва.

Департамент внутрішнього аудиту контролює стан роботи з управління ризиками в підрозділах, узагальнює отриману інформацію і дає їм рекомендації з оптимізації управління ризиками, щодо перегляду переліку ризиків, що стосуються видів діяльності.

Отже, внутрішній аудит будь якої організації це складний, багатокроковий процес, що потребує великих затрат праці досвідченого персоналу . Істотною допомогою могли б служити розробки стандартних схем контролю для переважаючих у даній організації об’єктів аудиту.

Зважений підхід банку до налагодження системи внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту, дає змогу, оперативно виявляти різні види ризиків, визначати їх розміри, встановлювати контроль за ними, та своєчасно вживати заходи, спрямовані на її зменшення. А крім того, допомагає поліпшити методи і форми збору інформації, оцінки фінансових результатів і якості керівництва, створити оптимальні умови для аналізу банківської діяльності.