Антоненкова В.О. Зосім К. І.

Науковий керівник: Ретюнських О.Б.

Донецький національний університет економіки і

торгівлі імені Михайла Туган - Барановського

Секція «Економічні науки», підсекція «1»

Дистанційний аудит, як складова внутрішнього аудиту в банку

Економіка тісно пов’язана з діяльністю банківської системи. З огляду на це перед банками постають вимоги, щодо постійного вдосконалення її діяльності та підвищення конкурентоспроможності. В конкурентній боротьбі втриматися на ринку допомагає внутрішній аудит. У його високій результативності, реальності й достовірності зібраної інформації зацікавлені не тільки самі внутрішні аудитори та банки в особі їх власників, а й держава в особі контролюючих органів.

У країнах з ринковою економікою аудит є необхідною й обов’язковою складовою функціонування банківської системи. Залежно від характеру взаємовідносин його поділяють на зовнішній і внутрішній. В Україні зовнішній аудит проводять незалежні аудиторські фірми (тобто суб’єкт перевірки не належить до однієї системи з її об’єктом), а також перевірки банків інспектори Національного банку України, або призначені ним аудитори. Внутрішній аудит за своєю природою сам оцінює об’єкт для отримання інформації, на основі якої приймається рішення щодо забезпечення його рентабельності й зміцнення фінансового стану.

Думку про розподіл аудиту в площині територіальної відокремленості підрозділів банку на виїзний і дистанційний висловлюють багато авторів. Зокрема, у підручнику "Фінансове право" за редакцією О.П.Орлюк, зазначається, що залежно від місця здійснення фінансового контролю його можна поділити на контроль на місцях, або виїзний, і дистанційний, або безвиїзний, контроль.

У стратегії розвитку банківської системи України на 2006-2010 роки передбачення посилення нагляду за результатами впровадження банками процедури внутрішнього контролю шляхом уведення разом із інспекційними перевірками системи дистанційного контролю. Також планується удосконалення внутрішньої організації банківського нагляду шляхом запровадження нових форм організації процесів безвиїзного (дистанційного) нагляду та виїзного інспектування.

Дистанційний аудит проводиться у процесі першого етапу, другий етап визначається за результатами, отриманими на першому етапі. Слід також зауважити, що для управління процесом оцінки конкурентоспроможності банку рекомендується використовувати структурний підхід.

Отже, внутрішній аудит є одним із факторів управління банківської установи: спираючись на результати проведення внутрішнім аудитором перевірок, банк розробляє і впроваджує рекомендації стосовно підвищення конкурентоспроможності як певного продукту, так й банку в цілому.

Необхідність створення дистанційного аудиту, в службі внутрішнього аудиту полягає в тому, що правильно організувавши збір усієї доступної достовірної фінансової і не фінансової інформації та належно її оцінивши, в разі потреби виїзду на місце вже не доведеться витрачати час на з’ясування проблемних напрямів діяльності установи, періодів протягом яких виникли труднощі, і наслідків такої роботи. Тобто дистанційний аудит дає змогу швидко реагувати на основні недоліки, які слід усунути насамперед.

На основі результатів дистанційного аудиту можна планувати перевірки:

- за періодичністю;

- за обсягами вибірки;

- за кількістю аудиторів;

- за об’єктами;

- за напрямами діяльності.

Наголосимо, що визначаючи об’єкти майбутніх аудиторських перевірок, слід обов’язково враховувати фактори ризику, пов’язані з первинними видами діяльності банку. При оцінці ризику треба враховувати дані, що надходять із різних джерел. Джерелами інформації є фінансова і не фінансова звітність, та звітність яка відображає результат роботи банку. Для збору обробки, консолідації такої інформації необхідна автоматизована система, побудована на засаді новітніх інформаційних технологій.

Розглянуте вище,переконує у необхідності створення дистанційного аудиту в банках з метою попередньої оцінки діяльності його підрозділів, виявлення і аналізу властивих їм ризиків. Крім того, відділ дистанційного аудиту інформацією щодо діяльності структурних одиниць банку та її поточного фінансового стану, мінімізуючи час і трудові ресурси.

Нижче наведені, основні завдання дистанційного аудиту:

- збір та аналіз необхідної інформації, подання її у зручному вигляді для підготовки аудиторських перевірок;

- формування звітів, необхідних для планування графіків перевірок, визначення обсягів робіт, навантаження аудиторів, та їх необхідної кількості, виявлення об’єктів, що потребують особливої уваги та потенційно є носіями найбільшого ризику;

- присвоєння аудиторського рейтингу балансовому підрозділу банку.

З огляду на це, дистанційний аудит можна виділити як окремий вид внутрішнього аудиту банку, котрий тісно співпрацює з іншими підрозділами служби внутрішнього аудиту, забезпечуючи неупереджену, попередню та об’єктивну експертну оцінку діяльності структурних одиниць, проведену на відстані, і ґрунтовану на всій діяльності достовірної інформації.

Виділивши дистанційний аудит як окрему складову внутрішнього аудиту, менеджмент банку полегшить роботу виїзному аудиту і частково вирішить проблемні питання організації процесу внутрішнього аудиту. Часті виїзди на перевірки – річ проблематична, а дистанційний аудит за наявності відповідної бази даних можна проводити систематично, що для менеджменту є зручним інструментом управління установою. Це відповідає вимогам стандартів внутрішнього аудиту, які було введено в дію з останніми змінами з 1 жовтня 2008 року.