ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНИХ ШТАМІВ УМОВНО-ПАТОГЕННИХ МІКРООРГАНІЗМІВ У РЕПРОДУКТИВНОМУ ТРАКТІ ЖІНОК

Л.П. Голодок, В.В. Ковпак

Дніпропетровський національний університет

Захворювання репродуктивної систем жінок, пов'язані із умовно-патогенною мікрофлорою набувають усе більшого поширення. Забрудненість навколишнього середовища, неправильне харчування, стреси, нераціональне використання антибіотиків: все це призводе до зниження імунореактивності організму жінки і як наслідок - активації умовно-патогенної мікробіоти. Антропогенні впливи змінили не тільки реактивність організму самої людини, але і деякі біологічні властивості мікроорганізмів: представники умовно-патогенної мікробної флори, що раніше вважалися непатогенними, набули можливості викликати хронічні гнійно-запальні захворювання сечостатевої системи, що часто набувають рецидивуючого перебігу.

Актуальною залишається проблема розвитку резистентності умовно-патогенних збудників патології уро-генітальної системи жінок. Антибактеріальні препарати, що зазвичай використовуються безконтрольно, істотно змінили біологічні властивості мікроорганізмів. Виявлена пряма залежність між спектром біологічних ознак штаму і тяжкістю інфекційного процесу. Крім того, антибіотики мають імуносупресивні властивості, що посилює імуноцефіцити[1]: у людей, заражених збудниками, що мають множинну стійкість до антибіотиків, захворювання протікає у більш тяжчій формі, нерідко зі смертельним виходом[2].

Виходячи з актуальності метою нашої роботи було вивчення біологічних властивостей і чутливості до антибактеріальних препаратів предстанвиків умовно-патогенної мікробіоти репродуктивної системи жінок, а саме грампозитивних коків родів Staphylococcus та Streptococcus. Нас більше зацікавила кокова мікрофлора репродуктивної системи жінок, тому що запальні захворювання урогенітальної системи у більшості випадків пов'язані зі стафілококами і стрептококами. До того ж, ці мікрооорганізми швидко формують стійкість до сучасних антибактеріальних препаратів.

Об'єктом дослідження були 207 штамів, виділених із пацієнтів-жінок, хворих на гнійно-запальні захворювання репродуктивної системи(з них 157 штамів відносяться до роду Staphylococcus 49 штамів – до роду Streptococcus).

Виділені штами були ідентифіковані на основі Наказу МОЗ №535 від 22.04.85р. об „Унификации микробиологических(бактериологических) методов исследования”. Патологічний матеріал висівали на елективні середовища. При ідентифікації добових культур враховувались морфологічні ознаки, фарбування за Грамом, розташування у мазках, біологічні ознаки.

Чутливість виділених мікроорганізмів до антибіотиків визначали методом дифузії в агар, користуючись Наказом МОЗ №167 від 5.04.2007р. про затвердження методичних вказівок „Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів”. У досліді було використано наступні антибіотики: амоксицилін/клавуланова кислота, цефалотин, цефалексин, цефотаксим, цефтазідім, доксициклін, гентаміцин, ципрофлоксацин, олеандоміцин, рифампіцин, ванкоміцин. Результати підраховували по величині діаметра зони затримки росту навколо дисків, визначеної у міліметрах. Інтерпретацію значень діаметрів зон проводили згідно інструкції по використанню „Набору дисків для визначення чутливості до протимікробних препаратів(НД-ПМП)” №29 від 9.01.04р.

З усіх виділених стафілококів штами S.aureus склали 15%, а штами S.saprophyticus і S.epidermidis відповідно 45 і 40%. Із загальної кількості виділених стрептококів штами E.faecium і E.faecalis склали 28 і 26%, а штами S.pyogenes і S.haemolyticus – 14 і 31% відповідно.

Отримані при вивченні біологічних властивостей стафілококів дані представлені на рисунку 1.

Рисунок 1. Біологічні властивості досліджуваних штамів стафілококів

Умовні позначення: 1 – плазмокоагулазна активність; 2 – лецитиназна активність; 3 – гемолітична активність; 4 – розріджування желатини; 5 – гіалуронідазна активність; 6 – окислення маніту.

Згідно з рис.1 практично усі досліджувані штами стафілококів володіли гіалуронідазною активністю і здатністю окислювати маніт, 80% коагулазопозитивних стафілококів проявили усі досліджувані біологічні властивості(плазмокоагулазну, лецитиназну, гемолітичну, гіалуронідазну активність, здатність розріджувати желатину і окислювати маніт.

При дослідженні гемолітичної активності стрептококів показано, що 46% штамів дали α-гемоліз на агарі з кров'ю і 44% - β-гемоліз.

Що стосується антибіотикочутливості виділених стафілококів від хворих на гнійно-запальні захворювання сечостатевої системи, то спостерігається наступна картина(рис. 2).

Коагулазонегативні стафілококи проявили дещо меншу чутливість до антибактеріальних препаратів порівняно із коагулазопозитивними. Високий процент чутливих штамів відмічено до комбінованих препаратів(85%), 77% штамів були чутливими до тетрациклінів і 67% до цефотаксиму.

Рисунок 2. Чутливость виділених штамів стафілококів до антибіотиків різних класів

Умовні позначення: 1 – амоксицилін/клавуланова кислота; 2 – цефалотин; 3 – цефалексин; 4 – цефотаксим; 5 – цефтазідім; 6 – доксициклін; 7 – гентаміцин; 8 – ципрофлоксацин; 9 – олеандоміцин; 10 – рифампіцин; 11- ванкоміцин.

Як видно з рисунка 2 штами S.aureus характеризувались широким спектром чутливості до використаних у досліді антибіотиків, зокрема 91% штамів були чутливими до амоксицилін/клавуланату, 86% - до гентаміцину і 73% - до ципрофлоксацину.

Рисунок 3. Чутливость виділених штамів стрептококів до антибіотиків різних класів

Для стрептококів самий високий ступінь чутливості спостерігався по відношенню до комбінованих препаратів(82%), фторхінолонових антибіотиків(73%), 68% штамів були чутливими до гентаміцину і рифампіцину. Ентерококи виявились найбільш чутливими до амоксицилін/клавуланату(66%), рифампіцину(51%) і ципрофлоксацину(48%) (табл.3).

Підводячи підсумок, можна відмітити, що найбільш широкий спектр чутливості виділені штами проявили до амоксицилін/клавуланової кислоти. Це пояснюється тим, що клавуланова кислота є інгібітором більшості класів β-лактамаз, що підвищує ефективність цього антибіотика. Тому цей антибіотик можна рекомендувати у якості препарату вибору при лікуванні запальних захворювань репродуктивного тракту, викликаних коковими умовно-патогенними мікроорганізмами.

Література:

1. Волобуєва Л.М. Результати вивчення антибіотикочутливості та антибіотикорезистентності різних видів стафілококів та їх асоціацій з іншими збудниками піодермій. // Український медичний альманах - 2005, - № 4(8) - с.46-48.

2. Смирнов В.В. Антибиотики и пробиотики: размышления и факты. // Лікування та діагностика - 1998, - № 2 - с.18-25.