Педагогические науки / 2.Проблемы подготовки специалистов

Бабіна Віолетта Вікторівна

Донецький інститут міського господарства Державної академії житлово-комунального господарства

Адаптивна сторона в професійному самовизначенні і професійному становленні особистості

Поняття профорієнтації пов’язують з ім’ям американського психолога Г. Мюнстерберга, який на початку ХХ століття почав вперше складати і використовувати відповідні тести для оцінки професійних здібностей людини. В той же час з’являється новий розділ в науці – психологія професій. Пізніше Ф. Парсонс створює методологічну теорію вибору спеціальності. На сучасному етапі курс розвитку кар’єри включено до системи освіти і проводиться для дітей у віці від 5 до 14 років, направлений на самопізнання та знайомство з професіями [7].

На сучасному етапі професійна орієнтація диктується як потребами господарства та виробництва, так і психологічними задачами виховання готовності до праці і формування всебічно розвинутої особистості [2, C.86].

Що стосується українських шкіл, профорієнтація традиційно посідає важливе місце в системі освіти й виховання, але нинішня система профорієнтаційної роботи в навчально-виховних закладах не відповідає вимогам сучасного життя. Вона відірвана від дійсних проблем молодої людини, оскільки зосереджена не на особистості і не на явищах її психічної реальності, а на комплексі заходів, що, як правило, є зовнішніми щодо особистості і здійснюються за досить неефективними схемами. Альтернативною може стати така психологічна концепція професійного самовизначення, яка розглядала його як процес, де особистість виступала б як активний суб’єкт. Коли інтереси людини перебувають у центрі уваги педагога і психолога, тоді поняття «виховання», «формування» і «коригування» позбуваються маніпулятивного змісту, а головною метою стає сприяння вільному розвитку індивідуальності, що відбувається згідно з її власною природою.

Профконсультант і клієнт в такому разі роботу зосереджуватимуть на закономірностях психічних процесів, що відбуваються в житті клієнта, оскільки саме в цих процесах – причини й зміст його психічних проблем, а також резерви для їх розв’язання.

Процес вибору професії характеризується багатомірністю. Для того, щоб зробити правильний професійний вибір, майбутній студент повинен провести велику внутрішню роботу. У цьому йому може допомогти психолог, провівши профорієнтаційну роботу в декілька етапів.

Перший етап – профінформаційний. На цьому етапі учень повинен ознайомитися з різними професіями, їх перспективами, статусом на ринку праці, можливостями самореалізації у випадку вибору конкретної професії.

Другий етап –профдіагностика – виявлення мотивів, інтересів, схильностей, здібностей людини до оволодіння професією.

Третій етап – профконсультування. Цей етап допомагає виявити відповідність якостей людини і професії. У разі негативних результатів в процесі консультування психолог може переорієнтувати абітурієнта на іншу професію, однак вибір залишається за майбутнім студентом.

Четвертий етап – професійна апробація, під час якої відбувається знайомство учня з реальними умовами праці обраної професії, відбувається оцінка відповідності власних можливостей та вимог професії [3;C.30; 5; 6 ].

При повному обсязі надання послуг майбутньому студенту, а також його зацікавленості у співпраці з психологом можливий швидкий та ефективний вибір професії, однак трапляється, що через час людина може повторно звернутися до психолога вже під впливом зовнішніх факторів. Тому дуже важливо, щоб абітурієнт розумів важливість вибору, основаного на власному бажанні та можливостях і неефективність професійного вибору, який базується на поглядах сторонніх людей.

Значення професійної орієнтації та психологічної підтримки молоді в умовах трансформації соціальних відносин, яка супроводжується системним соціальним кризисом, значно зростає [7]. Таке зростання значення профорієнтації пов’язане не лише з необхідністю надання психологічної допомоги індивідам з приводу їх професійного вибору і діяльності, але пов’язано також із соціальним контекстом його життєдіяльності. Однак не завжди навіть школа, у якій людина проводить 9 або 11 років, у змозі допомогти власним учням визначитися у житті. Сучасна шкільна система працює за іншими принципами навчання, ніж вузи, де майбутні студенти отримають знання для того, щоб займатися професійною діяльністю. Випускники шкіл часто із великим багажем знань із різних галузей вступаючи до університетів починають розуміти, що більшість набутих у школі знань стають неактуальними, треба зосередити увагу на чомусь конкретному, що навчання в вузі провадиться за інакшими принципами, аніж навчання у школі і вимоги до студентів висуваються зовсім інші.

Профконсультативна ситуація охоплює певний етап цілісного процесу професійного самовизначення особистості і тим самим відкриває перед нами можливості для вивчення природних закономірностей його плину і його основних складових. Структура цього процесу і його психологічний зміст стають зрозумілими через аналіз психологічного змісту проблем, з якими клієнти звертаються до психолога.

На цій основі можна виділити основні, найбільш доступні усвідомленню особистості елементи. В цілому проблему професійного самовизначення, з погляду її психологічного змісту, можна розглядати з трьох сторін: як проблему самореалізації особистості, як проблему вибору та прийняття рішень і як проблему адаптації в широкому розумінні [1; C.173].

Деякі дослідники пропонують зупинитися саме на адаптивній стороні професійного становлення особистості. Отже, розглянемо адаптивну сторону у професійному самовизначенні і професійному становленні особистості.

Адаптивна сторона у професійному самовизначенні виявляє себе на етапах реалізації рішень і планів, коли виникає потреба врахувати ситуацію і скоординувати свої дії з реальністю.

Розвиток особистості та її професійне самовизначення – плинні процеси. Тому прояв нових мотиваційних або нових чинників об’єктивної ситуації, в умовах якої розгортаються внутрішній і зовнішній пошуки, потребують узгодження всіх елементів індивідуальної профорієнтаційної ситуації, що є основою адаптаційних процесів на різних етапах профорієнтаційного самовизначення і професійної реалізації. Зміст адаптації полягає в пошуках форм і встановленні оптимального «режиму» функціонування цілісної особистості, чому сприяє узгодженість її ціннісно-смислової системи, системи потреб і здібностей з процесами, що відбуваються в довколишньому соціальному і професійному середовищі. В широкому розумінні адаптацію слід розглядати в трьох аспектах: конкретизаційно-ситуативному, соціально-ціннісному й операційно-інструментальному.

Конкретизаційно-ситуативний аспект адаптації О.І. Вітковська розглядає як прояв змісту в конкретній профорієнтаційній ситуації, як оформлення індивідуального реалізаційного спрямування у відповідний професійний напрям, що можна представити також як «заломлення» індивідуально-смислової структури особистості в культурно-історичному полі людської діяльності. Це також формування й коригування індивідуального професійного плану, що відбувається з урахуванням особистістю своїх можливостей і характеристик конкретної ситуації. Коли в профконсультації роботу спрямовано на конкретизаційно-ситуативний аспект адаптації, то в центрі уваги консультанта і клієнта перебувають проблеми виявлення спрямованості особистості, виявлення кількості свободи у виборі, а також проблеми правильності вибору та його реалістичності.

Соціально-ціннісна сторона адаптації особистості в ситуації професійного самовизначення виявляє себе в потребі таких форм і способів самореалізації, які б не суперечили її власному індивідуальному досвіду, її цінностям та інтересам, а були б прийнятними для неї і враховували вимоги, інтереси, цінності оточення, яке завжди перебуває на певному рівні розвитку і може або сприяти самореалізації особистості, або, навпаки, обмежувати її розвиток. Соціально-ціннісна сторона адаптації у професійному становленні полягає у проясненні і узгодженні мети, цінностей та уявлень особистості з метою, цінностями та уявленнями, що притаманні певній професійній групі і диктуються завданнями, котрі виконує даний професійний прошарок у системі соціально-економічних і культурних зв’язків у суспільстві.

Найбільш вивчено й широко освітлено в літературі з профорієнтації операційно-інструментальну сторону адаптації. Вона включає пристосування особистості до певних умов праці, професійну спеціалізацію, формування індивідуального стилю діяльності, встановлення міжособистісних стосунків у колективі. Особистість, її здібності, індивідуальні риси формуються, розкриваються і розвиваються в діяльності і спілкуванні з людьми в конкретних обставинах. О.І. Вітковська вважає, що операційно-інструментальне пристосування особистості значною мірою буде визначатися й регулюватися процесами, що відбуваються на соціально-ціннісному й конкретизаційно-ситуативному рівнях [1; C.177-178].

Як бачимо, процес адаптації починається саме з профорієнтації, яка являє собою систему заходів, що допомагають людині обрати професію, яка більш відповідатиме як потребам суспільства, так і особистим здібностям й особливостям.

Література:

1. Вітковська О.І. Професійне самовизначення як життєва проблема особистості // Педагогіка і психологія. - №3 (20). – Київ: «Педагогічна думка», 1998. – 224 с.

2. Кудрявцев Т.В., Сухарев А.В. Влияние характерологических особенностей личности на динамику профессионального самоопределения // Вопросы психологии. - №1. – 1985. – С. 86-93.

3. Лисак У. Правильний вибір – запорука успіху // Куди піти навчатись. - №2 (47). – 2008. – С.30.

4. Ордынская И. Профориентация школьников: наука или гадание на кофейной гуще? [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.profosvita.org.ua/ru/career/articles/9.html

5. Профессиональная ориентация: между прошлым и будущим профильным обучением [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.profosvita.org.ua/ru/career/articles/5.html

6. Слободенюк О. Профориентация старшеклассников: лицейские инновации [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.profosvita.org.ua/ru/career/articles/12.html

7. Что такое профориентация? [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.profosvita.org.ua/ru/career/articles/11.html