Педагогічні науки/6. Соціальна педагогіка

Бересток О.В.

Кобжев О. М.

Сумський національний аграрний університет,Україна

Деякі терміни та поняття активного навчання дорослих.

Активне навчання.Часто цим терміном послуговуються надто вільно, хоча він має специфічне значення. Багато освітян стверджують, що навчання саме по собі є активним, а студенти активні навіть під час слухання лекції. Проте дорослі учні, навчаючись, повинні робити набагато більше, аніж просто слухати та фіксувати готові думки викладача. Вони можуть продукувати інформацію самостійно, визначати та обговорювати проблеми, знаходити шляхи їх розв’язання, спостерігати, планувати. Вони повинні мати змогу застосовувати нові знання та навички на практиці, створювати зворотні зв’язки. Їх також треба залучати до мисленнєвих операцій вищого рівня — аналізу, синтезу, оцінювання. У цьому контексті слід визначити активне навчання як таке, що залучає дорослих до участі у виробленні пізнавальної інформації та пробуджує особисту відповідальність за те, що вони роблять. Учасниками активного навчання є дорослі учні — студенти, вчителі, вихователі, які мають більший або менший досвід педагогічної діяльності та можливість втілювати засвоєне в практику освітянської роботи з дітьми.

Методи активного навчання. Поняття "метод", як наукова категорія, охоплює комплекс зовнішніх та внутрішніх дій дослідника. Педагогіка співробітництва, в основу якої покладено принципи активного навчання, розподіляє ці дії за ступенем активності учнів (методи пасивні і активні), за джерелом знань (словесні, практичні і наочні), за дидактичною метою (методи формування знань, вмінь та навичок, закріплення, перевірки та ін.). Використання кожного методу передбачає застосування ряду прийомів педагогічної роботи (вітання, обговорення, анотування літератури, дискусія, художнє слово та ін.). Погоджуючись із попередніми класифікаціями та визначеннями, необхідно підкреслити специфіку своїх поглядів, виходячи з основної мети тренінгової діяльності. В епіцентрі уваги перебувають такі способи роботи тренера, які максимально сприяють встановленню взаємозв’язків між учасниками навчання, активізації самостійності, створюють атмосферу порозуміння, формують ставлення до навчання та самих себе. Отже, методи активного навчання — це такі способи навчальної взаємодії, що активізують самостійність думок тих, хто вчиться залучають їх до процесу вироблення інформації, формують систему ставлень, створюють атмосферу порозуміння та співпереживання, роблять дорослих учнів справжніми суб’єктами навчання.

Методи активного навчання слід розподіляти залежно від структури тренінгової діяльності та завдань кожного етапу: на підготовчому, основному, завершальному. Основною метою методів, які використовуються на підготовчому етапі, є створення атмосфери порозуміння та емоційного комфорту, виявлення очікувань учасників, а також вникнення в тему. У ключовій частині тренінгу відбувається засвоєння основного змісту. Тому і методи основної частини спрямовані саме на забезпечення максимально успішного засвоєння пізнавальної інформації. Методи завершального етапу спрямовуються на підсумкову роботу, закріплення інформіції, а також допомагають встановлювати зворотні зв’язки. Методи компенсуючого впливу активізують увагу учнів, допомагають конструктивно організувати роботу, вміло зробити психологічне розвантаження, перепочинок, збалансувати різні види діяльності, створити позитивний емоційний настрій. Методи активного навчання втілюються за допомогою низки більш конкретизованих прийомів роботи тренера — ігрових вправ, практичних завдань, рольових та ділових ігор,мозкових штурмів, обговорення проблеми в командах та парах тощо.

Тренінг.

Сформулювати концепт або визначення тренінгу важко, оскільки часто цей термін вживається зі спортивною конотацією. У підручнику для тренерів Жіночого консорціуму ННД-США (Київ-1997) можна знайти таке визначення тренінгу: "запланований процес, призначений поновити навички та знання і перевірити ставлення, ідеї, поведінку з метою їх зміни та оновлення. Він містить широке коло навчальних завдань — від формування технічних навичок (наприклад, користування комп’ютером) до складніших комплексів, які можуть повністю змінити або посилити шкалу оцінок та цінностей."

Доповнюючи це визначення, можна зазначити, що під час тренінгів постійно використовуються методи активного навчання, оскільки саме завдяки їм з’являються або поновлюються уміння та навички, розвиваються позитивні якості особистості, формується система ставлень до учіння та пізнання. активізується взаємодія між учасниками занять — дорослий учень стає суб’єктом навчального процесу. Отже, тренінг— це система концептуально, логічно, тематично та структурно пов’язаних занять, під час яких широко застосовуються методи активного навчання, а основною метою яких є формування або оновлення системи ставлень, професійних вмінь і навичок, розвиток у педагогів необхідних для здійснення особистісно орієнтованої освіти якостей.

Тренер.

Цей термін також часто викликає в уяві образ спортивного керівника, який піклується про розвиток фізичних навичок, бездоганне виконання спортивних технік, спостерігає,слухає, ділиться своїми спостереженнями тощо. Професію тренера, як освітнього фахівця, ще не включили до державного класифікатора професій.Тренери, працюючи з дорослими, також можуть час від часу фокусувати увагу на вдосконалюванні певних технік. Але найголовнішим об’єктом уваги повинен стати власне сам процес навчання дорослих та методи, що допомагають учителеві бути самостійним та вдумливим, прогнозуючи вияви дитячої поведінки та реагуючи на них. Тобто, головними функціями тренера стають турбота про розвиток у дорослих учнів педагогічних навичок та вмінь, системи ціннісних ставлень, а також позитивних особистих рис,необхідних для здійснення особистісно орієнтованого навчання та виховання дітей.