ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ ТЕХНІКІВ-ХІМІКІВ

Скриннік М.В., Шарахматова О.С.

Донецький державний технікум

економіки і хімічних технологій

Сьогодні, коли особливо гостро відчувається дефіцит природних ресурсів, усе більше зростає роль і значення хімічної промисловості в розвитку економіки України. Хімічні методи синтезу та аналізу різноманітних об’єктів та речовин більше і більше застосовуються в виробництві: у металургії, коксохімії, промисловості будівельних матеріалів, нафтопереробній, целюлозно-паперовій, фармацевтичній і значній частині харчової промисловості. Хімії належить одне з головних місць в охороні навколишнього середовища.

В умовах сучасного стрімкого розвитку хімічної промисловості України від техніка-хіміка вимагається така підготовка, яка б дозволяла йому успішно впроваджувати новітні прогресивні технології, вирішувати екологічні проблеми хімічних виробництв, тобто майбутній технік-хімік повинен мати базові знання у хімічній галузі, уміти виконувати хімічні досліди, управляти технологічними процесами, організовувати проведення експериментів.

Проте сучасне життя потребує від фахівця не тільки глибоких спеціальних знань, а й певної україномовної комунікативної підготовки.

Мовна обмеженість спеціаліста не дозволяє йому повністю реалізувати себе. До того ж рівень розвитку комунікативних здібностей істотно впливає на швидкість адаптації молодого спеціаліста у виробничому колективі.

Відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми спеціальності “Аналітичний контроль якості хімічних сполук” технік-хімік має користуватися усним і писемним фаховим і діловим мовленням; уміти логічно і послідовно складати тексти фахової документації; виступати на зборах, нарадах, семінарах, вести телефонні розмови, службове листування, тобто брати участь у сотні мовних ситуацій.

Саме розвитку комунікативних якостей фахівця спеціальності “Аналітичний контроль якості хімічних сполук” сприяє навчальний курс “Українська мова (за професійним спрямуванням)”.

Нові підходи до мовної підготовки майбутніх спеціалістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації полягають у забезпеченні не тільки теоретичних знань з фахових дисциплін, а й практичних умінь використовувати українську мову в професійній сфері.

Для отримання якісних результатів у роботі з формування фахової комунікативної компетенції, на наш погляд, необхідно діяти за такими напрямами:

1. Зміцнювати знання про норми літературної мови.

Студенти приходять на заняття з різним рівнем шкільної підготовки з української мови. Тому викладачу-предметнику необхідно зробити так, щоб молоді люди усвідомили необхідність знання та дотримання норм літературної мови як показника освіченої особистості, компетентного фахівця; як вияв загальної та професійної мовної культури.

2. Поповнювати термінологічний словник з фаху.

Така робота може стати своєрідним містком для вивчення спеціальних дисциплін. Зокрема, доцільними будуть різного роду термінологічні диктанти, завдання з пояснення значень окремих. вузькоспеціальних термінів, наприклад, при вивченні дисципліни “Фізична хімія” важливим є питання “Основні поняття термодинаміки”, тому на заняттях з професійної мови необхідно розглянути і значення цих термінів, і їх правопис, і деякі граматичні особливості. Важливим етапом у забезпеченні фахової лексики є складання студентами термінологічних словників, як тлумачних або перекладних, так і орфографічних.

До цієї роботи варто залучати викладачів фахових дисциплін, які формуючи професійну компетентність, одночасно будуть сприяти формуванню фахової комунікативної компетентності.

3. Працювати над удосконаленням різних видів мовленнєвої діяльності.

Варто спрямувати навчальну діяльність на формування таких умінь:

- дотримуючись норм сучасної української мови, складати фахову документацію, уміти працювати з нею;

- технік-хімік повинен мати навички щодо самостійного складання інструкцій, правил, звітів, актів. Дуже важливим на сьогодні є знання правил ділового листування;

- здійснювати пошук і переклад іншомовної інформації, робити її аналіз, систематизацію та узагальнення;

- вести телефонні спілкування з фахових тем;

- готувати публічні професійні виступи; зуміти донести інформацію до співрозмовників, підлеглих.

4. Добирати такі методи і прийоми навчання, які б максимально пов’язували навчальну мовну діяльність студента з його майбутньою фаховою діяльністю, і таким чином, мотивували б вивчення. Дуже вдалим, на наш погляд, є використання ситуативних вправ (робота в хімічній лабораторії), прийомів інтерактивного навчання (мозаїка, мозковий штурм).

Звичайно, що це робота кропітка, тривала, яка не повинна обмежуватись тільки аудиторними заняттями з професійної мови. Проте, чим досконаліше майбутній фахівець технік-хімік оволодіє професійним мовленням, тим вищий буде рівень його кваліфікації.

Мовні знання-один з основних компонентів професійної підготовки. Мова виражає думки, є засобом пізнання та діяльності, тому правильному професійному спілкуванню людина навчається все своє життя. Знання мови професії підвищує ефективність роботи, допомагає краще орієнтуватися у складній професійній ситуації та ділових контактах.

Література

1. Гора Н. Формування комунікативної компетенції особистості.// Освіта. технікуми, коледжі:-2008.-Вип.2 (21).

2. Гордієнко В.П. Специфіка професійної мовленнєвої підготовки спеціалістів біржової діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації // Нові технології навчання.-2007.-Вип. 49.

3. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови.-Х: Акта, 1997.