Магрламова К.Г.

Дніпропетровський національний університет

Роль гурткової роботи в екологічному вихованні

Досвід показує, що у самореалізації особистості певного значення набувають форми поглибленого навчання за інтересами, одну із яких становить гурткова робота. Так, на думку С. Шмалєй [2, с.281], метою гурткової роботи є формування нормативних, когнітивних, емоційно-мотиваційних, практичних компонентів екологічної компетентності учнів, а саме: формування уявлення про цілісну картину світу, самоорганізацію та саморозвиток природи; пояснення взаємовідносин тваринного, рослинного та антропогенного світів; формування вмінь порівнювати екологічні знання з життєвим досвідом; виховання елементів екологічної культури особистості дитини; нагромадження морально-етичних уявлень, загальнокультурних елементів ерудиції. Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань: засвоєння знань про типових представників рослин та тварин рідного краю; усвідомлення значення спостережень за живими та неживими об’єктами; засвоєння правил поведінки в природі; формування дбайливого ставлення до рослин та тварин.

Програма гуртка передбачає ознайомлення дітей з додатковою екологічною інформацією та природоохоронною діяльністю людини. Така нормативність знань може скласти базу для системного підходу у формуванні ціннісного ставлення учнів до природи. На нашу думку, на гурткову діяльність можна покладати значно ширший обсяг функцій. До них передусім ми відносимо й суттєвий внесок у формування в учнів ціннісного ставлення до природи.

Оскільки наш експеримент здійснювався з учнями основної школи, ми вирішили не обмежуватися діяльністю одного гуртка. Так, ми пропонуємо до впровадження три різних гуртки: «Знавці лікарських рослин», «Рослини – символ України», гурток аматорів зеленої архітектури. Свою позицію пояснюємо тим, що керувати гуртком повинна освічена людина, яка має певні навички відповідної діяльності. Окрім вчителів біології, географії, хімії це можуть бути викладачі історії, літератури, праці тощо. Тобто усі, хто знають і люблять природу рідного краю. Таку роботу можуть здійснювати й батьки – лікарі, фармацевти, знавці-аматори, які добре знають і люблять природу. Безпосередню взаємодію керівника гуртка із його членами здійснює староста. У межах членів гуртка, як то пропонує Г.Пустовіт, можуть утворюватися малі творчі колективи або групи, які досліджують спільні проблеми, цікавляться одними й тими питаннями .

Заняття в гуртку «Знавці лікарських рослин» мають на меті дати учням систематичні й поглиблені знання щодо біологічних особливостей, поширення в природі, фармакологічних властивостей лікарських рослин; ознайомлення їх з методико польових досліджень, ведення систематичних спостережень у природі. Програма гуртка розрахована на два роки. На першому році навчання тут можуть займатися учнів 5-7 кл., а на другому – 8-10 класів. Проте такий поділ є достатньо умовним, і при бажанні у роботі гуртка можуть брати участь учні як більш молодших класів, так і старших. Роботу гуртка сплановано таким чином, що теоретичний матеріал поєднується з практичними завданнями: дослідами, фенологічними спостереженнями під час екскурсій, збиранням лікарської сировини, масовою натуралістичною роботою. Саме у такий спосіб створюються передумови, коли можна проектувати не тільки відповідну діяльність, але й кінцевий результат навчально-виховної роботи, адже педагог вивчає не тільки, але й їхню готовність та прагнення працювати в колективі, працювати разом, досягати мети, розв’язувати пізнавальні і виховні завдання. У цьому сенсі доцільно пригадати думку У. Гласера, коли між вчителями і учнями складаються дружні відносини, вони в однаковій мірі стають зацікавленими в успіху навчального процесу, коли вони разом розмірковують, вирішують всі проблеми, освіта процвітає [1].

Гуртківці можуть брати участь у проведенні комплексних екологічних експедицій, збиранні краєзнавчих матеріалів про природу рідного краю. Особливого значення ми надаємо такій формі роботи як збирання і поширення народознавчих матеріалів щодо застосування лікарських рослин. Гуртківці старшого віку будуть вчитися робити огляди наукової та науково-популярної літератури, складати описи, писати реферати. До кожної теми пропонується перелік практичних робіт та екскурсій, проте керівник гуртка може додатково вносити підтеми на свій розсуд, впроваджувати практичні роботи, які не передбачені наперед програмою гуртка. Наприкінці плану подано перелік масових заходів та тематику дослідів і спостережень за лікарськими рослинами, які також можуть бути відкореговані керівником, оскільки і склад учнів, які беруть участь у гуртковій роботі, і рівень їх підготовленості до відповідної діяльності, і ступінь зацікавленістю проблемою можуть бути дуже різним.

Через систему педагогічних впливів у процесі гурткової роботи відбувалось збагачення когнітивного компоненту учнів знаннями дієво-практичного характеру у процесі виконання практичних робіт та під час екскурсій, масових заходів. На тематичних дискотеках, інтелектуальних аукціонах, вечорницях, презентаціях творчих робіт учні засвоюють необхідні знання, які у подальшому використовують у практичній діяльності. Основу таких знань становить необхідність їх використання у нових навчальних ситуаціях (виконання дослідів, практичних робіт, розв’язанні екологічних завдань, суспільно-корисної праці).

Окрім того екологічна діяльність, яка передбачається у межах суспільно-корисної праці (збирання насіння дикорослих лікарських рослин, заготівля насіння лікарських рослин, участь в операції «Зелена аптека», картування запасів лікарських рослин у вашій місцевості, виготовлення картотеки лікарських рослин) спрямовані на розширення інформаційного простору учнів про природу, способи її охорони та збереження, еколого-доцільної поведінки у природі, а також актуалізацію екологічної активності особистості.

Література

1. Глассер У. Школа без неудачников. – М.: Прогресс, 1991. – 174 с.

2. Шмалєй С.В. Система екологічної освіти в загальноосвітній школі в процесі вивчення предметів природничо-наукового циклу: Дис. … док. пед. наук, 13.00.01, К.: 2005. – 437 с.