Козьміна Н.А., Кравченко Т.В.
КНТУУ «КПІ»
Передача категорії модальності і ймовірності українською мовою.

Поняття модальності було запозичене з класичної формальної логіки, але з часом втратило свою визначеність. Модальність трактується як функціонально-семантична категорія, що виражає різні види відношення висловлювання до дійсності , а також різні види суб'єктивної кваліфікації повідомлення. Оскільки модальність - явище багатоаспектне, лінгвістична література має широкий спектр думок з приводу сутності даного феномена. Модальність є граматичною категорією, характерною для багатьох мов світу. Це надає лінгвістам можливість спостерігати розвиток у декількох мовах, зіставляти засоби вираження і визначати ступінь впливовості на загальний змі ст речення. Ця ступінь визначається, насамперед, стилем тексту. Хоч різн стилі потребують використання різних засобів вираження, все ж таки вони мають спільні зони перекриття, і походять від однієї і тієї ж мови.

Лінгвісти розподіляють модальність за різними відзнаками: за ставленням автора до предмету свого визначення та засобами вираження модальності. Модальність є невід'ємною частиною художніх текстів, оскільки вона спрямована на викладення ставлення автора до окремої ситуації , факту чи гіпотези.
Модальні дієслова є найбільш важливим засобом вираження модальності в англійській мові . Залежно від комунікативної спрямованості , дієслова можуть функціонувати в реченні по-різному. Виконуючи головну, первинну функцію, модальні дієслова виражають ставлення суб'єкта дії до самої дії , тобто необхідність, можливість або бажаність, при цьому кожне дієслово має єдине головне значення, на якому базуються можливі відтінки, що передаються. Лінгвісти виділяють первинну та вторинну функцію модальних дієслів. Розглядаючи первинну функцію, увага, перш за все, приділяється модальним дієсловам, що передають значення необхідності . В залежності від контексту значення необхідност може набувати різні відтінки, наприклад, примусовості, повинності , неминучості ,тощо. Вторинна функція модальних дієслів передбачає ставлення автора до змісту висловлювання. Цей вид модальності представляє різні ступені ймовірності припущення автором відповідності дійсності , від повної впевненості до сумнівів та невпевненості . Неоднозначність трактовки пояснюється використанням дієсл в у різних функціях.
Дієслово must виражає ймовірність з високим ступенем упевненості , що базується на попередніх фактах чи знаннях. Мовець вважає припущення досить вірогідним. В цьому значенні конструкція з must приблизно відповідає модальним словам: evidently, possibly, perhaps, most likely, probably. Сполучення must з перфектним інфінітивом означає , що дія, яка припускається, передує висловлюванню речення. Саме речення може відноситись як до теперішнього, так і до минулого часу. В таких випадках складний присудок з must перекладається українською мовою сполученням модальних слів: можливо, вірогідно та є простим дієсловом у минулому часі. В випадках, коли необхідно додати відтінок сумніву чи невпевненості, зазвичай вживається складний присудок з модальним дієсловом may. Воно означає припущення можливості дії, яка може трапитись, а може й не трапитись. Тобто сам мовець не впевнений у вірогідності даного припущення. Складному модальному присудку з дієсловом may в українській мові відповідає вираз із вставними словами може, можливо та простий присудок, що виражений дієсловом у теперішньому або майбутньому часі, якщо may супроводжується простим інфінітивом, та у минулому часі за умови сполучення з перфектним інфінітивом. Варто зазначити, що дієслово may в значенні припущення є дуже поширене як в художній, так в науково-технічній літературі. Модальне дієслово might означає ще менш реальне припущення, ніж may. Це може бути припущення, у ймовірності здійснення якого мовець не впевнений, але яке не суперечить дійсності. В цьому значенні сполучення might з простим інфінітивом означає , що ймовірна дія відбувається одночасно з висловлюванням припущення і зазвичай відноситься до теперішнього часу. Сполучення might з перфектним інфінітивом виражає припущення з приводу дії, яка відноситься до минулого часу. Слід зазначити, що might також висловлює припущення, що не відповідає дійсності. Залежно від форми інфінітиву, дане припущення відноситься до теперішнього, або минулого часу.

Складний модальний присудок з дієсловами can could в значенні припущення частіше вживаються в запереченнях та означає неймовірність здійснення дії у теперішньому чи минулому часі (залежно в дії форми і інфінітиву). В питальних реченнях дієслово can також має відтінок значення неймовірност та здивування. Складному модальному присудку з дієсловом can з запереченням в значенні припущення відповідає в українській мові складнопідрядне речення, яке починається словами не може бути, щоб+, або просте речення з складним модальним присудком з модальним дієсловом могти.
Модальні дієслова must, can-could, may-might можуть виражати різноманітні відтінки ймовірності. Деякі вчені припускають, що модальні дієслова виражають об'єктивну реальність, в той час, як вставні слова - суб'єктивну. Модальні дієслова, що виражають ймовірність, вірогідність або можливість дії перегукуються з модальними вставними словами, такими як: perhaps, possibly, probably, certainly, etc. та синонімічними конструкціями. Деякі вчені вважають близькість їх значень є настільки очевидною, що їх спільне вживання розглядають як тавтологією.