Політологія/ 9 Проблеми європейської інтеграції...

Д.п.н., професор Бурдяк В.І.

Чернівецький національний університет, Україна

Перспективи членства України в Європейському Союзі

На вересневому 2008 р. саміті в Брюсселі Україна отримала шанс стати асоційованим членом ЄС. Головуючий, Президент Франції заявив, що ЄС готовий до діалогу з Україною щодо запровадження безвізового режиму. Для України це добрий знак, який може наблизити її до членства в ЄС, але вимагає великих зусиль політиків і суспільства по подоланню політичної кризи в державі. Адже ЄС дотримується об’єктивної, жорсткої лінії політики щодо своїх членів, а тим більше до країн, які його прагнуть набути.

Україна підписала Угоду з ЄС ще у 1994 р., що поліпшило загальну атмосферу взаємин. Регулярно проходять саміти Україна – ЄС, але політичний діалог ускладнюють різні підходи до інтеграційного процесу в обох суб’єктах. В Україні виконання положень Угоди про економічне зближення, як основи інтенсивних політичних взаємин часто гальмувало тривале (майже 10 років) вирішення головного питання зовнішньоекономічної політики – вступу до СОТ. Не вирішені і важливі положення довгострокових інтеграційних стратегій Україна – ЄС і ЄС – Україна; відсутня зовнішньополітична консолідація з ЄС у зміцненні європейської безпеки, входження в європейський політичний, правовий, економічний тощо простір і визнання двосторонніх взаємин як найважливіших, як узгоджено у Спільній стратегії ЄС щодо України на Гельсінському саміті у грудні 1999 р. У Стратегії інтеграції України до ЄС, вказано: зовнішньополітична консолідація вимагає ідентифікації політики ЄС щодо України, відокремлення її від політики ЄС щодо Росії; Україна – перша з нових держав колишнього СРСР, які підписали з Співтовариствами партнерську угоду; політика ЄС основана на переконанні, що „повне виконання угоди є передумовою успішної інтеграції України в економіку Європи і допоможе Україні підтвердити її європейську ідентичність”. Це риторика політики ЄС, який не готовий дати чітку відповідь на пропозиції української дипломатії про перспективи асоційованих взаємин. Надії, що рішення Гельсінського саміту щодо України призведуть до зміни її статусу у взаєминах з ЄС не виправдались.

У 2008 р. термін дії УПС між Україною й ЄС закінчився. Її заміна на нову угоду – один з ключових пунктів у відносинах України з ЄС. Про це йшлося на саміті Україна – ЄС у Парижі, де прийняли рішення про нову посилену Угоду між Україною та ЄС „Про асоціацію”. За Угодою планується, що Брюссель та Київ розпочнуть переговори про встановлення безвізового режиму та Зони вільної торгівлі. Угода покликана замінити УПС, яка діяла 10 років, і визначає 4 основні напрями співпраці України з ЄС: політичний діалог, зовнішня політика і безпека; юстиція, свобода і безпека; економічне співробітництво; створення повномасштабної Зони вільної торгівлі [1]. З 2007 р. пройшло 9 раундів перемовин, на яких попередньо досягли домовленості про перші два напрями і за більшістю питань економічного співпраці. Переговори про Зону вільної торгі-влі продовжаться у 2009 р., оскільки вони розпочались після прийняття рішення про вступ України до СОТ. На підсумковій прес-конференції саміту Україна – ЄС, Н.Саркозі заявив: „сьогодні ми говоримо, що Україна є європейською країною, яка поділяє спільні цінності і спільну історію з Європою. Ми вперше офіційно представили таке формулювання. ЄС визнає європейські прагнення України і вітає європейський вибір України” [2]. Водночас „ЄС вважає, – сказав він, – що Угода „Про асоціацію” з Україною „не закриває жодного шляху, так само як і не відкриває жодного шляху”, що ЄС цим рішенням хотів ще раз підкреслити спільність цінностей з Україною, спільність історії. Цю заяву Н.Саркозі пояснив тим, що ЄС не дав йому права робити інші заяви [3].

Гострота питання зумовлена досить високими надіями (України) про зміст і спрямованість майбутньої Угоди „Про асоціацію”, яку планують підписати у 2009 чи 2010 рр., або ж її, взагалі, не підпишуть. Каталізатором такого негативного процесу може стати: факт нинішньої політичної кризи в Україні – постійна боротьба між Президентом та урядом, з одного боку, і парламентом, з іншого, перебування країни в стані перманентних виборів. Європу й так лихоманить від постійних криз (проблеми з євроконституцією), і вона не готова прийняти ще одну політично нестабільну країну; недосконала нормативно-правова база, яку наші депутати з великими зусиллями намагаються підвести під європейські стандарти. Україна ще 1994 р. зобов’язалась поступово привести національне законодавство у відповідність до законодавства ЄС, але зміни дуже повільні; відсталий економічний стан і низький рівень життя громадян України в порівнянні з країнами ЄС. Країни ж ЦСЄ швидко провели реформи і стали членами ЄС. Українська економіка не структурована так, як це прийнято в ЄС, де діють міцні асоціації виробників і на національному, і на рівні ЄС.

Незважаючи на негативні моменти у взаєминах, європейські лідери на саміті Україна – ЄС підтвердили, що підпишуть нову розширену Угоду про партнерство та співробітництво на початку 2009 р. Переконаність висловив Н.Саркозі, який вважає підписання цієї угоди метою головування Франції в ЄС. Водночас ЄС дав зрозуміти Президенту України, що ще зарано сподіватися на швидкі кроки інтеграції. Вважаємо, що Європа ще не готова підписати важливі документи про політичну й економічну інтеграцію, а Україна тим паче. Угоду „Про асоціацію” хоч і не підписали, проте, все ж існують проекти майбутньої співпраці в економічній сфері, енергетичній, у створенні Зони вільного обміну.

Тож, перспективу України щодо членства в ЄС погіршує найперше внутрішньополітична криза, низький рівень життя населення та не врегульовані відносини із сусідніми державами. Рух нашої держави до європейської спільноти можна порівняти з тупцюванням на місці. Однак, однозначно стверджувати, що перспектив немає не варто. Вони є, але для цього необхідно бути готовими, дати відповідь по багатьох критеріях і вимогах ЄС. І тому заяви про вступ України до ЄС в найближчі роки є надто оптимістичними.

Література:

1. Нова угода Україна – ЄС не відкриває жодного шляху. І не закриває // http://www.nevsru.ua/ukr/

2. На саміті Україна – ЄС Київ отримав перспективу членства і короткострокового безвізового режиму // http://www.nevsru.ua/ ukr/

3. Пасова Т. Складнощі перекладу, або Саміт Україна – ЄС у заявах наших та європейських політиків // Голос України. – 2008. – 11 вересня.