Право / 7. Экологическое, земельное и аграрное право

К. ю. н., доц. Багай Н.О.

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника, Україна

Становлення аграрного права та законодавства: особливості співвідношення

Становлення сільськогосподарського права як комплексної галузі права в умовах існування колишнього СРСР відбувалося на початку 1970-х років минулого століття на базі існуючих основних галузей права: земельного, колгоспного, цивільного, а також трудового, адміністративного, фінансового та деяких інших. У зв’язку з цим норми аграрного права генетично пов’язані з нормами основних галузей права (насамперед земельного, трудового, цивільного та колишнього колгоспного права).

Як відомо, система права співвідноситься із системою законодавства як зміст і форма. Загальновизнаним в юридичній літературі є і те, що система права програмує систему законодавства, а отже і галузь права, будучи системою об’єктивних властивостей, обумовлює галузь законодавства. Таке їх співвідношення дійсно є характерним для тих галузей права і галузей законодавства, що вже склались і існують.

Але “в тих галузях права, які лише формуються, історична першість належить галузі законодавства. Такого роду зворотній зв’язок є характерним для нових структур” [1, с.124]. У цьому випадку право починається з законодавства, тобто галузь законодавства є юридичною основою, базою галузі права. Н.І.Титовою це положення чітко доведено на прикладі формування галузі колгоспного права в кінці 20-х років на базі колгоспного законодавства, що почало розвиватись з прийняттям Декрету про землю в 1917 році [1, с.124-125].

Аналогічно й сільськогосподарське законодавство як системне галузеве утворення стало безпосередньою юридичною базою для формування нової правової галузі - сільськогосподарського права. Цю думку поділяє і В.С.Шелестов, вказуючи, що “галузь законодавства впливає на формування галузі права” [2, с.158].

Як правильно відмітив С.С.Алєксєєв, факт виділення комплексної сфери законодавства означає початок формування галузі права, “саме по собі відособлення тієї чи іншої галузі законодавства вже означає (в силу єдності зовнішньої та внутрішньої форми) певне перетворення в “самій правовій матерії” Комплексна галузь, що складається в результаті появи нових галузей законодавства, є першим кроком у складному процесі формування галузей права” [3, с.14].

Отже, сільськогосподарське законодавство як системне галузеве утворення слугувало безпосередньою юридичною базою для формування нової правової галузі - сільськогосподарського права та вирішальним юридичним фактором, що зумовив формування відповідної галузі права. Вірно зазначає М.І.Козирь, що про комплексні галузі можна говорити лише у тому випадку, коли вони базуються на тих, що вже склалися комплексних галузях законодавства, тобто цілісних системних утвореннях, що відрізняються своєю системністю від різнорідних законодавчих «масивів» [4, с.26].

Слід зазначити, що на думку М.І.Козиря, тимчасові рамки існування СРСР як єдиної федеральної держави, що припинила своє існування в грудні 1991 року у зв'язку з утворенням СНД, «не дозволили завершити процес формування аграрного права як нової комплексної галузі права, хоча в цьому напрямі було зроблено багато що, головним чином, в правовому забезпеченні втілення в життя аграрної політики держави» [4, с.17]. Таким чином, автор розглядає аграрне право як нову галузь права, що сформувалася на початку 90-х років минулого століття на базі сільськогосподарського права.

На наш погляд, така позиція є необґрунтованою, оскільки при характеристиці сільськогосподарського та аграрного права мова йде про одну і ту ж правову галузь. Зміна назви зазначеної галузі зумовлена розширенням змісту і системи аграрних правовідносин та специфічними напрямами аграрної політики держави в сучасний період. Вірно також вказує російський вчений Г.Ю.Бистров, що краще вживати термін “аграрне право”, оскільки він лежить в основі понятійної системи класифікаційних критеріїв, за якими будується галузь аграрного права – “аграрні відносини”, “аграрна політика”, “аграрне законодавство” [5, с.65].

Література:

1. Титова Н.И. Материальная ответственность работников сельскохозяйственных предприятий. - М.: Юридическая литература, 1978. - 152 с.

2. Шелестов В.С. О сельскохозяйственном праве // Проблемы социалистической законности на современном этапе коммунистического строительства: Краткие тезисы докладов и научных сообщений республиканской научной конференции 21-23 ноября 1978 г./ Отв. ред. М.И.Бару. – Харьков: Юрвуз. - 1978. – С.157-159.

3. Алексеев С.С. Об отраслях права // Советское государство и право. – 1972. - №3. – С.10-17.

4. Козырь М.И. Аграрное право России: проблемы становления и развития. – М.: Право и государство, 2003. – 208 с.

5. Быстров Г.Е. Вопросы теории аграрного права и методики его преподавания в юридических вузах России // Государство и право. – 1998. - №11. – С.60-69.