Екологія № 6

Клименко М.О.,(доктор с.-г.наук, професор) Турчина К.П., (аспірант) Турчин П.Ф. (кандидат техн.наук)

Національний університет водного господарства та природокористування

ВПЛИВ ЗАСТОСУВАННЯ  ДОБРИВ НА АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ДЕРНОВО-КАРБОНАТНИХ ГРУНТІВ

         Дерново-карбонатні грунти Рівненської області розташовані в основному в Сарненському і Радивилівському районах. Вони порівняно добре забезпечені органічною речовиною, характеризуються низькою загальною пористістю, високою питомою і об’ємною вагою та високою гігроскопічністю.

         З механічних фракцій у грунті переважає пісок, вміст якого складає ~50%, на пилуваті частинки припадає ~ 30 – 40% і лише на мулисті фракції 4 – 7%. Максимальна кількість гумусу (до 6,2%) знаходиться в горизонті 10 – 20 см. У перехідному горизонті, в порівнянні з гумусовим, кількість піщаної фракції дещо зменшується, а пилуватої і мулистої – зростає. Це покращує якісні показники грунту і забезпечує закріплення гумусу в грунті.

         Водні показники (повна, найменша вологоємність та максимальна гігроскопічність) змінюється відповідно до загальної пористості. Діапазон активної вологи найбільший в гумусному горизонті і з глибиною зменшується.

         Дослідження по вивченню впливу органо-мінеральних добрив на трансформацію біофільних елементів живлення рослин, продуктивність сільськогосподарських культур та родючість грунту проводились протягом 1995 – 2006 років на території сільськогосподарських підприємств “Кричильське”, “Мир” та “Степанське” Сарненського району Рівненської області.

     В програму досліджень входили:

-         грунтові дослідження: на всіх варіантах досліду з глибини 0-20 та 21-40 см проводився відбір грунтових зразків для лабораторних аналізів, в яких визначали: кислотність грунтового середовища, вміст органічної речовини та рухомі форми азоту, фосфору і калію;

-         фенологічні спостереження: відмічали проходження характерних фаз онтогенезу вирощуваних культур. Протягом вегетації проводилась окомірна оцінка стану та розвитку рослин;

-         біометричні вимірювання проводились протягом вегетаційного періоду шляхом визначення висоти рослин, густоти стояння у фазі  повних сходів та перед збиранням врожаю;

-         аналіз якості врожаю проводився взразках відібраних на двох несуміжних повторностях. В зерні озимого жита і озимої пшениці проводився повний зоотехнічний аналіз, визначався вміст білка та “сирої” клейковини;

-         розрахунки продуктивності проводили в кормових та зернових одиницях по окремим культурам.

-         метеорологічні спостереження включали температурний режим та режим зволоження.

         В зоні досліджень антлантико-континентальний перенос повітряних мас формує помірний вологий клімат з м’якою зимою, нестійкими морозами, нежарким літом та значними опадами.

         Вітровий режим залежить, насамперед, від атмосферного тиску, найбільше середньомісячне значення якого спостерігається зимою, а найменше- влітку.  Оптимальна амплітуда коливань тиску взимку в 2-3 рази більша ніж в літній період. Середньорічна швидкість вітру становить 3,7 – 4,0 м/сек.

         Напрямки вітрів в зоні досліджень повязані з перебудовою баричного поля. Так, взимку переважають вітри південно-західного, південного та західного румбів. У весняний період переважають південно-східні вітри. Влітку панівними є вітри західного і північно-західного румбів, які зберігаються і протягом осені.

         Температурний режим характеризують середньою температурою найхолоднішого місяця січня – мінус 5, найтеплішого – липня, плюс 18.

         Безморозний період досить тривалий і становить 126 –167 днів. Вологою зона забезпечена в достатній кількості. Середньобагаторічна сума опадів становить 624 мм. Із загальної суми річних опадів 70% припадає на вегетаційний період, що є позитивним явищем, особливо для піщаних грунтів з глибоким заляганням грунтових вод.

         В орному шарі (0 – 20см) грунту господарств  вміст легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом) складає 8,4 – 25,2, рухомих форм фосфору (за Кірсановим)  - 5,2 – 17,8, обмінного калію - 4,3 – 6,9 (мг/100 г грунту), гумусу- 2,4 – 3,0%, рН- 5,4 – 7,0, ввібрані основи- 6,0 – 35,2, обмінний Са 5,0 – 8,0, Mg 0,1 – 0,2, гідролітична кислотність -1,0 7,3 (мекв/100 г грунту), вміст мікроелементів Мn - 4,5 – 12,8, В -0,631,13, Cu- 1,0 – 4,6, S- 4,0 – 8,9, Co- 1,3 – 4,4 (мг/кг грунту).

 Щільність забрудненя дерново-карбонатних грунтів цезієм-137 становить 0,5 – 1,2 к і/км2, стронціїм-90 – 0,005 – 0,02 кі/км2.

         В залежності від агрохімічних показників грунту урожайність в сільськогосподарських підприємствах Сарненського району коливалась в діапазоні: озима пшениця - 1,04 – 3,07, картопля – 14,3 – 35,2, кормові коренеплоди – 14,3 – 35,2; озимого жита – 1,04 – 4,49; ячменю – 0,7 – 2,08 т/га.

Клименко М.О.

Турчина К.П.

Турчин П.Ф.