Економічні науки / 10

Яременко А.В.

Кременчуцький державний політехнічний університет

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ ПОТУЖНОСТЕЙ ПІДПРИЄМСТВ НАФТОПЕРЕРОБКИ

В сучасних ринкових умовах господарювання в Україні спостерігаються кризові явища на ринку нафтопродуктів. Проявом яких можна вважати значне скорочення постачання нафти в Україну, яке за 2006р. становило 6,8 млн.т, або 28,5%, у тому числі на Одеському нафтопереробному заводі (НПЗ)- 2,2 млн.т (61,5%), Херсонському НПЗ- 2 млн.т(67,8%), Дрогобицькому НПЗ - 1,2 млн.т (53,6), Лисичанському НПЗ - 0,81 млн.т (12,1), Кременчуцькому НПЗ (12,6%)[1]. Для подолання таких негативних явищ необхідно модернізувати нафтопереробну промисловість. Сьогодні проявом науково-технічного прогресу у нафтопереробній промисловості вважають перехід нафтопереробних заводів з простої технологічної схеми, де глибина переробки нафти становить 60%, на класичну (80% і вище) та на глибоку (90% і вище), що потребує значних інвестицій в нафтопереробну промисловість [2].

Стагнація української нафтопереробної галузі пояснюється відсутністю фінансових ресурсів для модернізації НПЗ. За умов оптимального завантаження та збалансованості виробничих потужностей з одночасним ефективним використанням зростанням фондоозброєності праці на НПЗ, що запроваджують класичну та глибоку переробку, можливе значне підвищення маржі нафтопереробки. Тому для українських підприємств нафтопереробки на перший план виступають питання модернізації обладнання та оптимізації розподілу потужностей.

З метою визначення виробничих потужностей первинної переробки та загальної кількості потужностей глибоких та облагороджувальних процесів використовують усереднені значення відповідних установок НПЗ. Для цього будують матрицю розмірностей, строчки якої - кількість заводів, а стовпці відповідають кількості глибоких та облагороджувальних процесів виробництва.

Відношення між потужностями вторинних процесів і процесами первинної переробки нафти розраховуємо за формулою :

, (1)

де n - кількість досліджуємих нафтопереробних заводів; m - загальна кількість глибоких та облагороджувальних процесів; х - відношення потужностей; pV_ji - і-та потужність глибоких та облагороджувальних процесів на j-му заводі; P_oj- значення потужності первинної переробки нафти на j-му заводі.

Таким чином, відношення потужностей вторинних процесів до потужностей первинної переробки, що становить від 80% і більше відповідає класичній схемі.

Визначається значення вектора Р, компоненти якого визначають розподіл потужностей між поглиблюючими і облагороджувальними прцесами (табл.1).

Таблиця 1- Значення вектора Р

Процеси переробки	Каталітичний риформінг	Гідроочистка	Вісбрекінг	Каталітичний крекінг	Алкілування, ізомеризація, ЕТБЕ
Вектор Р	0,153	0,409	0,119	0,271	0,048

Ці дані дали можливість отримати значення так званого еталонного НПЗ, який відповідає класичній схемі переробки нафти, що дало можливість провести порівняльний аналіз структури виробничих потужностей НПЗ та визначити невідповідність показників вітчизняних підприємств іноземним технологічним стандартам (табл.2).

Таблиця 2 - Значення потужностей еталонного НПЗ, тис.т

Перегонка нафти	Вторинні процеси переробки
	Каталітичний риформінг	Гідроочистка	Вісбрекінг	Каталітичний крекінг	Алкілування, ізомеризація, ЕТБЕ
12000	1286,7	3428,7	996,2	2278,8	399,6

Відповідно до виконаних розрахунків, можна визначити величину необхідних для модернізації НПЗ інвестицій та оптимальну схему їх використання. Розроблено схему для одного із найбільш сучасних нафтопереробних підприємств ЗАТ "Укртатнафта" (Кременчуцький НПЗ) для якого еталоном може бути переробка нафтової сировини до 8 млн. т (табл.3 ).

Таблиця 3 - Схема оптимального розподілу потужностей

для ЗАТ "Укртатнафта"

Рівень	Переробка сирої нафти	Вторинні процеси переробки
		Каталітичний риформінг	Гідроочистка	Вісбрекінг	Каталітичний крекінг	Алкілування, ізомеризація, ЕТБЕ
Розрахунко-вий рівень	8000	1029,4	2743,0	796,9	1823,0	319,7
Сучасний рівень	18600	2220	4110	0	1480	60
Різниця	-10600	-1190,6	-1367	796,9	343	259,7

Однак, в умовах постійного зростання світової ціни на нафту, яка за останні 10 років збільшилася з 10 до 70 дол. США за барель, класична схема для багатьох нафтопереробних підприємств може виявитися нерентабельною, що зумовить їх перехід до глибокої схеми переробки, що потребує він них ще більш значних інвестицій у виробництво. Для схеми глибокої переробки вектор розподілу потужностей між поглиблюючими і облагороджувальними процесами, порівняно з класичною схемою виробництва, має тенденцію збільшення часток вісбрекінгу та гідрокрекінгу в загальній схемі переробки.

Переведення українських нафтопереробних заводів, в тому числі і ЗАТ "Укртатнафти", із простої схеми переробки нафти на класичну з глибиною переробки до 80% і вище забезпечить значне підвищення маржі нафтопереробки, виробництво якісніших нафтопродуктів та дозволить гідно конкурувати з продукцією іноземних нафтових компаній.

Список літератури

1.Бурлака В.Г., Шерстюк Р.В. Трансформация рынков нефти и газа: Монография / Под ред.Г.Г. Бурлака.- К.:НАУ, 2005.

2.Бурлака В.Г. Анализ работы НПЗ Украины в 2005г. и пути повышения её эффективности //Нефть и газ.-2006.№1.-С.68-76.