Экономические науки / 14 Экономическая теория

Здобувачі Іщук Л.І., Свінцов О.М., Шевченко С.Г.

Львівська комерційна академія

ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ Управління якістю освітніх послуг в умовах глобалізації

Незважаючи на зростаючі обсяги експорту освітніх послуг в інші країни, урізноманітнення і спрощення способів доставки освітньої інформації електронною мережею, збільшення інвестицій приватних провайдерів в освіту, уряди не всіх країн позитивно сприймають підготовку фахівців за кордоном. В одних випадках їх побоювання зводяться до того, що експансія іноземних університетів може підірвати основи чинних в країні моделей підготовки фахівців для національної економіки. Так, уряд Індії рішуче протидіє працевлаштуванню спеціалістів з дипломами, виданими навіть елітарними зарубіжними закладами вищої освіти. На Тайвані студенти не можуть працювати у державному секторі, якщо їх кваліфікацію засвідчують дипломи, що видані зарубіжними університетами, навіть якщо основні заняття повністю проходили у цій країні. В Ізраїлі у середині 90-х років ХХ ст. проводилася кампанія проти поширення приватних закладів вищої освіти, які навчали за ліцензіями британських і американських університетів. Щодо європейських країн, то практика застосування ними політики протекціонізму в освітній галузі обмежувала вплив зарубіжних університетів на національний ринок освіти та перешкоджала їх діяльності. Так, Греція на основі членства в ЄС змушена визнавати дипломи про набуту в зарубіжних університетах кваліфікацію, але грецьким студентам-випускникам, що закінчили університети в інших країнах, гарантується визнання набутого фаху при працевлаштуванні, але тільки у державному секторі. Уряд Греції, таким чином, не визнає кваліфікацію випускників приватних закладів освіти, що працюють за ліцензіями тих самих зарубіжних університетів. Всегрецький центр з підтвердження іноземних академічних знань, аргументує таку політику невідповідністю освітніх програм закордонних приватних закладів, що діють за ліцензіями провідних європейських університетів, національним освітнім стандартам і низьким рівнем підготовки. Хоча глибші причини полягають у захисті інтересів державних університетів, які виборюють право на надання освітніх послуг здібним студентам. На нашу думку, даний тип протекціоністської політики Греції має раціональне зерно, яке полягає в тому, що:

- по-перше, як свідчить практика, контингент студентів, які навчаються у приватних освітніх закладах, котрі діють на основі ліцензій університетів, за інтелектуальним рівнем розвитку переважно поступається тим студентам, що здобувають освіту у класичних університетах;

- по-друге, якість надання освітніх послуг приватними освітніми закладами, котрі діють на основі ліцензій університетів, значно нижча за якість та значимістю інформаційного насичення, аніж освітні послуги класичних університетів;

- по-третє, державна протекціоністська політика (інформаційно-спонукальна, зрозуміло) повинна бути спрямована на заохочення роботодавців, брати на роботу випускників або національних освітніх закладів, або традиційних класичних університетів, які надають фундаментальну освіту, продукуючи глибокофаховий, наділений інтелектуально-інноваційними знаннями людський ресурс – потенціал майбутніх конкурентних переваг країни у сфері міжнародних економічних відносин.

Поширення транснаціональної освіти у Європі має не лише економічні, політичні, технологічні та культурні переваги, а й певні складнощі, зокрема:

- культурні бар’єри. Адже різноманітність європейських систем вищої освіти – це частина європейської культури, а тому глобальна уніфікація навчання, формування у молоді цінностей, стереотипів поведінки, імперативів та мислення може лише нашкодити;

- відсутність законодавчого забезпечення глобальної освіти або його обмежений характер може бути причиною таких випадків, коли недобросовісний провайдер привласнює фірмову назву добре відомого британського університету. Або коли, наприклад, два віртуальні університети мають одну і ту ж адресу та інше;

- перешкоди етичного характеру полягають в тому, що: оплату за навчання слухачів міжнародних освітніх програм в тих країнах, де існує традиційно безплатна університетська освіта; відсутність достовірної інформації про навчальні програми, про визнання отриманих дипломів у своїх країнах; недотримання гарантованого мінімуму якості навчання по міжнародних освітніх програмах; невідповідність набутого фаху якості і рівню викладання аналогічних спеціальностей в національних освітніх закладах тощо;

- відсутність критеріїв порівняння систем вищої освіти породжує несумісність змісту різних освітніх програм. Недостатня ознайомленість транснаціонального провайдера з місцевими умовами не дозволяє сформувати фахівця для потреб місцевого ринку праці, працювати на належному професійному рівні курсам з підвищення кваліфікації.

На даний час потрібно усвідомити, що глобальна освіта – це відповідь філософії освіти й педагогіки на процеси сучасної глобалізації. Вона покликана допомагати людям зрозуміти свою сутність і сприяти вирішенню глобальних проблем сучасного світу.