Єпіфанова
Ірина Юріївна
Асистент
кафедри „Фінанси та кредит” Вінницького національного технічного університету
Оптимізація інвестиційної діяльності
вітчизняних підприємств
Ринкові перетворення в Україні, необхідність переорієнтації виробництва з
метою випуску конкурентоспроможної, якісної, дешевої продукції потребують
значних капітальних інвестицій. Реанімація промислових підприємств, вихід їх з кризового
стану, підвищення конкурентоспроможності вимагають системного підходу до
розробки та впровадження стратегічного управління. Розробка
дійового механізму інвестування є основною і необхідною умовою запровадження у
життя нових форм підприємництва, які базуються на приватній власності,
акціонерному капіталі.
Це, в першу чергу, стосується інвестиційної стратегії підприємства, ключовою категорією якої є інвестиції.
В узагальненому вигляді інвестиції можна
трактувати як вкладення фінансових, матеріальних та інтелектуальних ресурсів в
реальні активи з метою одержання економічного прибутку та підвищення
суспільного добробуту в країні.
Необхідність інвестицій у ринковому суспільстві викликана перш за все
обмеженістю ресурсів, які можуть бути використані для фінансування будь-якого
проекту.
Всі підприємства в тій чи іншій мірі пов’язані із інвестиційною діяльністю.
Прийняття рішення щодо інвестування ускладнюється різноманітними факторами.
Причини, які зумовлюють необхідність інвестиційної діяльності на
підприємстві різноманітні, проте в цілому їх можна поділити на три основні
види: оновлення наявної матеріально-технічної бази, нарощення обсягів
виробничої діяльності, освоєння нових видів діяльності.
Управління інвестиціями повинне ґрунтуватися на
оптимізації співвідношення між рішенням поточних і стратегічних задач розвитку
підприємства з урахуванням довгострокового характеру інвестиційних процесів, що
повинно призвести до розширення виробництва і збільшення ефективності його
діяльності. Формування підприємством інвестиційних ресурсів має здійснюватися
за рахунок власних коштів, а також із залученням позикового капіталу, з
наступним погашенням його із суми прибутку від експлуатації інвестиційних
об'єктів.
Основною метою аналізу
інвестиційної діяльності є забезпечення найбільш ефективних форм вкладення
капіталу, направлених на розширення економічного потенціалу підприємства.
У процесі реалізації цієї
основної мети аналіз інвестиційної діяльності спрямований на вирішення таких
найважливіших завдань: раціональне та ефективне вкладення власних та залучених
коштів; аналіз змін в структурі засобів направлених в інвестиційну діяльність,
встановлення оптимального співвідношення між власними та залученими засобами; максимізація прибутку та зниження собівартості власної
продукції внаслідок впровадження інвестицій; забезпечення інвестиційної
привабливості підприємства; використання
підприємством ринкових механізмів залучення фінансових ресурсів; вивчення
показників ефективності інвестиційної діяльності та виявлення резервів її
росту.
Досить часто підприємства використовують у якості інвестицій лише іноземні.
Зокрема, на давальницькій сировині інофірм досить ефективно працюють Вінницьке
акціонерне товариство "Поділля", відкрите акціонерне товариство
"Хмільницька швейна фабрика "Лілея", вінницьке акціонерне
товариство відкритого типу "Володарка", акціонерне товариство
"Тульчинська швейна фабрика" та інші. При цьому виникає ряд проблем,
які в цілому знижують ефективність іноземних інвестицій. До них можна
віднести випадки нечесної конкуренції,
використання вітчизняних підприємств як переробних центрів.
Саме тому, вітчизняним підприємствам доцільно використовувати в якості
інвестиційних ресурсів в першу чергу власні джерела у вигляді прибутку та
амортизаційних відрахувань, а також вітчизняні зовнішні джерела.
До вітчизняних зовнішніх інвестиційних джерел можна віднести в першу чергу фондовий
ринок та кредити комерційних банків. При
цьому недостатня розвиненість фондового ринку в Україні не надає можливості
вітчизняним підприємствам акціонерного типу активно реалізовувати свої акції, а
відповідно і отримувати додаткові інвестиційні джерела.
Великою перешкодою до отримання інвестицій для багатьох вітчизняних
підприємств виступає низький рівень інвестиційної привабливості, спричинений
недостатнім рівнем прибутковості, низької платоспроможності.
Тому на підприємствах з метою залучення інвестицій потрібно формувати
стратегічну програму інвестування, яка б включала в себе наступні положення:
-
підвищення інвестиційної привабливості
підприємства;
-
вихід підприємства на фондовий ринок;
-
залучення інвестицій від населення та
комерційних банків, колективних інвесторів;
-
створення інформаційної підтримки
інвестиційної діяльності;
-
активне використання засобів масової
інформації, включаючи Інтернет, з метою інформування потенційних інвесторів про
становище підприємства, його перспективи та можливості;
-
створення системи моніторингу
інвестиційної діяльності з метою швидкого реагування на зміни у зовнішньому
середовищі.