Постоюк Т. Я.

Вінницький національний технічний університет

Аналіз схильності до банкрутства підприємств машинобудівної галузі та методи його запобігання

На будь-якому етапі діяльності підприємства існує ймовірність кризи його розвитку. Кризові явища в діяльності підприємства можуть бути результатом впливу як внутрішніх, так і зовнішніх чинників його функціонування та розвитку.

Перехід до ринкової економіки зумовив не лише позитивні результати діяльності, але й призвів до того, що близько половини всіх вітчизняних підприємств внаслідок загальноекономічної кризи виявилися неспроможними в економічних відносинах і зіткнулися з проблемою можливого банкрутства. Дана ситуація є наслідком переходу від планово-адміністративної системи, що особливо відобразилось на підприємствах машинобудівної галузі.

За таких умов виникає проблема розробки програми управління промисловим підприємством, яка б дозволила йому знайти успішний вихід з кризової ситуації. Тому розгляд і аналіз системи антикризового управління, яка б дозволила сформувати ефективний механізм оздоровлення підприємства для забезпечення його конкурентоспроможності є актуальною проблемою в ситуації, що склалася.

З позиції фінансового менеджменту можливе настання банкрутства є кризовим станом підприємства, за якого воно нездатне здійснювати фінансове забезпечення поточної виробничої діяльності. Подолання такого стану, що визначається як “загроза банкрутства”, вимагає розробки спеціальних методів фінансового управління підприємством.

Однією з моделей прогнозування ймовірності банкрутства підприємств є економіко-математична модель, яка ґрунтується на визначенні для кожного окремого підприємства граничної суми поточних зобов’язань, за яких таке підприємство є платоспроможним при наявності певної суми витрат, доходів та оборотних активів. Якщо фактична сума його поточних зобов’язань за період, що аналізується, перевищує граничну суму поточних зобов’язань, підприємство має ймовірність банкрутства.

Використовуючи дані п’ятнадцяти підприємств машинобудівної галузі, проаналізуємо за допомогою даної моделі схильність цих підприємств до банкрутства.

Таблиця 1 – Значення граничної суми поточних зобов’язань для підприємств машинобудівної галузі

Найменування підприємств	Фактичні поточні зобов’язання	Витрати діяльності	Доходи діяльності	Оборотні активи	Гранична сума поточних зобов’язань
ВАТ фірма “Астарта-центр”	94,1	1880,9	1686,6	578,1	469,0
ВАТ “Дашківський ремонтно-механічний завод”	581,8	441,9	495,1	861	486,53
ВАТ “Артемівський машинобудівний завод “Перемога праці”	1225,5	7658,6	4178,6	3949,9	4341,31
ВАТ “Агротепломаш”	722,0	14689,1	17852,8	6210,9	5886,68
ВАТ “Ефект”	232,0	1149	1062,0	347	183,46
ВАТ “Житомирспецлісмаш”	820,3	1451,2	661,1	300,9	294,70
ВАТ “Кременчуцький завод дорожніх машин”	9475,6	177469,9	180941,5	44317,2	54974,80
ВАТ “Кримпродмаш”	10262,2	11715,6	10694,7	27279	22922,48
ЗАТ “Завод “Металпресмаш”	71,1	677,9	766,4	272,4	41,35
ЗАТ “Метровес”	2369,8	747	2918,2	1168,9	426,73
ЗАТ “Продмаш-Веселе”	442,6	1203,5	1460,3	1296,3	887,65
ЗАТ “Промінь”	81,3	1278,2	1170,7	712,5	491,66
ВАТ “Севастопольський приладобудівний завод”	6790,0	6496	2142,0	6382	6275,38
ВАТ “Будустаткування”	269,9	612,7	579,0	230,6	20,29
ВАТ “УХЛ-маш”	1677,5	9872,9	10131,8	2659,8	2976,05

За даними таблиці можна зробити висновок, що з п’ятнадцяти проаналізованих підприємств на семи підприємствах граничний розмір поточних зобов’язань менший, ніж їхня фактична сума, тобто для цих підприємств існує ймовірність банкрутства, оскільки за такого рівня витрат, доходів та наявних оборотних активах вони не в змозі розрахуватись за своїми поточними зобов’язаннями у повному обсязі. Отже, дані підприємства потребують розробки заходів антикризового управління для виведення їх з кризового стану. Інші ж підприємства повинні попередити та запобігти аналогічній ситуації.

Попередження та недопущення кризового стану машинобудівних підприємств можливе на основі використання поєднання різних методів та прийомів антикризового управління. Використання стратегічного управління дозволяє забезпечити стійкий розвиток підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища шляхом моніторингу стану мікро- і макросередовища, сканування внутрішнього середовища на основі ресурсного аналізу, застосування інформаційних технологій, захисних механізмів ризик-менеджменту, бюджетування. Поєднання цих прийомів сприяє ранньому виявленню та адаптації до слабких сигналів кризової ситуації, що народжується.

Для уникнення банкрутства підприємства використовується антикризове фінансове управління, основною метою якого є швидке відновлення платоспроможності та достатнього рівня фінансової стійкості підприємства.

З урахуванням цієї мети на підприємстві розробляється спеціальна політика антикризового фінансового управління у разі загрози банкрутства.

Політика антикризового фінансового управління є частиною загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає в розробці та використанні системи методів попередньої діагностики загрози банкрутства та механізмів фінансового оздоровлення підприємства, що забезпечують його захист від банкрутства.

Реалізація політики антикризового фінансового управління при загрозі банкрутства показана на рис. 1.

	5. Впровадження внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства	4. Формування цілей та вибір основних механізмів антикризового фінансового управління при загрозі банкрутства

Рисунок 1. Основний зміст політики антикризового фінансового управління

Систематизація даної інформації забезпечить системний підхід до проблеми підтримки оптимального рівня конкурентоспроможності підприємств у контексті забезпечення їхньої фінансової стійкості