Экономические науки / 4. Инвестиционная
деятельность и фондовые рынки
К.д.у. Шапошнікова О.М.
Донецький
державний університет управління, Україна
РОЗВИТОК ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЇХ ВПЛИВ НА КОНКУРЕНТОЗДАТНІСТЬ РЕГІОНІВ
Постановка проблеми. Більшість
керівників підприємств України, які знаходяться на межі банкрутства, вважають
основною причиною цього високі податки, роз’єднання старих зв’язків,
відсутність грошових розрахунків, високу вартість кредитів, економічну політику
держави і ще багато інших обставин. Мало хто з них намагається шукати причину
тяжкого стану своїх підприємств у власних помилках, прорахунках та невмінні
вести справу. Отже, питання збільшення грошових потоків, управління якими
сприяло б підвищенню конкурентоздатностi підприємств
в різних регіонах України та закріпленню їхніх позицій на ринках збуту
продукції, а також зростання iнвестицiйної привабливості
підприємства за рахунок внутрішніх факторів є дуже актуальним.
Аналіз останніх досліджень. Дослідженню
ролі фінансових iнвестицiй на розвиток підприємств присвячена велика кількість
наукових робіт вчених: Вересюк А.О., Герсимовiч А.М., Киндрадськой
Л.М., Крiвоног О.Л., Примостки К.О., Слободи Л.Я. Їх дослідження
зосереджені на удосконалення методів залучення фінансових iнвестицiй до підприємств
України та управління ними. Але необхідно придавати більше уваги питанню впливу
фінансових інвестицій на розвиток підприємств, насамперед на їх конкурентноздатність.
Мета. Метою роботи є
визначення актуальних проблем ролі фінансових iнвестицiй на розвиток конкурентноздатності
підприємств i упровадження практичних рекомендацій щодо удосконалення
використання залучених коштів.
Основна частина. Особливість
фінансового інвестування підприємств на Україні полягає у тому, що це не просто
спосіб фінансування чергового проекту по створенню нового продукту, збільшенню об’ємів
виробництва або освоєнню технології, де застосована проста схема: порахував,
спланував, запустив в реалізацію i лише контролюй. Це майже завжди відновлення
втрачених підприємством здібностей відтворювати свій виробничий потенціал, капітал.
Реалiзацiя iнвестицiйного
проекту на переважній бiльшостi українських
підприємств – це системний процес реформування підприємства, дозволяючий для
отримання позитивного результату виконання ряду початкових умов i розуміння
принципів i правил ведення бізнесу.
Друга особливість українських умов у тому, що сьогодні бiльшiсть
підприємств сприймає iнвестицiї із сторони, як безкоштовні або дешеві гроші для
насущних потреб i небагато для цільового призначення. Розглядаючи розподіл
iнвестицiй серед підприємств у Донецькій області звернимось
до таблиці 1.
Таблиця 1
Розподіл інвестицій серед підприємств Донецького регіону
№ |
Підприємства |
Кількість інвестицій / млн. дол. |
1. |
Транспортні |
867,1 |
2. |
Металургійні |
832,4 |
3. |
Будівельні |
650,4 |
4. |
Вугільні |
550,8 |
5. |
Машинобудівні |
447,5 |
6. |
Харчові |
294,9 |
7. |
Енергетичні |
175,1 |
8. |
Промислові |
112,7 |
9. |
Сільськогосподарські |
86,4 |
10. |
Комунальні |
78 |
11. |
Хімічні |
64,4 |
12. |
Нафтопереробні |
63,9 |
13. |
Легкої
промисловості |
49,3 |
14. |
Інші |
2,5 |
Джерелами фінансування iнвестицiй у дiяльнiсть
підприємств можуть бути: державні інвестиції, фiнансово-промисловi
групи, іноземні інвестиції, вторинна емiсiя цінних
паперів, кредит комерційних банків, власні засоби господарюючого суб’єкта.
Інвестування пропонується розглядати як головний напрямок моделі управління
iнвестицiйною діяльністю підприємства щодо підвищення
його конкуркнтоздатності та платоспроможності.
Головними елементами такого управління iнвестицiйною дiяльнiстю підприємства мають бути: визначення структури iнвестiцiйних ресурсів; правила розподілу вільної частки
прибутку; методика підготовки та вибору варіантів інвестування.
Слід зазначити, що за такою моделлю управління підприємство повинно
намагатися встановити оптимальне співвідношення між часткою споживання та
часткою, яка інвестується у підприємство з метою його розвитку. Це необхідно
насамперед для врахування умов ринкової кон’юнктури та стимулювання результатів
діяльності підприємства.
Висновки. На пiдставi усього вище переліченого можна зробити висновок
про те, що без iнвестицiй підприємство не може вільно функціонувати, якщо
враховувати лише один фактор впливу на підприємство - конкуренцію. В ринкових
умовах тільки додаткові кошти можуть дати вільно працювати підприємству, якщо
воно не являється монополістом в галузі.
Головними напрямками фінансових iнвестицiй повинні бути:
1. Інвестиції для підвищення ефективності дiяльностi
підприємства.
2. Інвестиції з метою розширення виробництва.
3. Інвестиції для створення нових виробництв на пiдприємствi.
4. Інвестиції з метою задоволення вимог державних органів управління.
Оте, наявність як внутрiшнiх так i зовнiшнiх iнвестицiй сприяє підвищенню платоспроможності підприємств
i зменшенню їхньої збитковості.
Література:
1.
Денисенко М. Инвестиции
в предприятия – причина успехов и неудач // Финансовая
консультация.-2005.-№4-С.12-15
2.
Хмарцова І.
Необхідність інвестування для підприємств // Економіка та підприємство.-
2006.- №3 – с.438-441
3.
www.isez.donetsk.ua