Наукова конференція «Ефективні інструменти сучасних наук»

Економічні науки, 7

Федченко Т.В., Фетісова Є.І.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. М.І. Туган-Барановського

 

Передумови виникнення і значення аудиту ефективності використання бюджетних коштів

Ефективне використання бюджетних коштів залишається однією з важливих проблем виконання бюджету у більшості країн світу. Особливо актуальна ця проблема для України, яка здійснює бюджетну політику в умовах обмежених бюджетних ресурсів. З огляду на це, першочерговим завданням є реформування існуючої системи фінансового державного  контролю як засобу підвищення ефективності державного управління. [1]

Мета статті полягає в розкритті передумов виникнення і необхідності запровадження нової форми контролю аудиту ефективності.

В останні роки питанню вдосконалення системи державного фінансового контролю в Україні не бракувало уваги як збоку вітчизняних практиків і теоретиків, серед яких – перший заступник Голови ГоловКРУ к.е.н. І.Б.Стефанюк, заступник Голови ГоловКРУ Н.І. Рубан, к.е.н., проф., завідувач кафедри контролю й аналізу господарської діяльності ДонНУЕТ ім. М.І. Туган-Барановського Л.О. Сухарева.

Передумовами виникнення аудиту ефективності є характерні недоліки існуючої системи державного контролю, до яких фахівці відносять:

-       традиційні ревізія та перевірка акцентують увагу на виявленні порушень і порушників, тобто вивчаються наслідки замість концентрації зусиль на визначенні системних недоліків, що призводять до них, тобто причин;

-       ревізії та перевірки, як правило, проводяться після завершення бюджетного року, коли витрачені кошти повернути майже неможливо;

-       відсутність оцінки системи внутрішньогосподарського контролю, яку, згідно з чинним законодавством, зобов’язаний створити керівник установи з метою попередження фінансових порушень, а також оцінки якості контролю, запровадженого головним розпорядником;

-       відсутність стандартів організації внутрішнього контролю установи;

-       не здійснюється оцінка рівня відповідальності керівників щодо запровадження внутрішнього контролю на усіх рівнях використання бюджетних коштів. [2]

Запровадження нової форми контролю призведе до зміни ідеології діяльності ГоловКРУ – перехід  в роботі від фіксації порушень до їх попередження і недопущення. Контроль не має бути  фіскальним, а повинен сприяти суб’єкту господарювання у підвищенні ефективності фінансово-господарської діяльності. [3] Саме аудит ефективності використання бюджетних коштів дозволить досягти цієї мети.

Аудит ефективності використання бюджетних коштів дозволяє:

-       здійснити контроль за використанням бюджетних коштів суцільним порядком щорічно – аудитор аналізує і накопичує інформацію про діяльність суб’єкта господарювання та виявляє її недоліки;

-       посилити відповідальність керівництва щодо організації контролю на всіх стадіях використання бюджетних коштів – за фактами порушень, виявлених під час дослідження господарюючого суб’єкту;

-       зберегти бюджетні ресурси шляхом внесення своєчасних коректив у межах бюджетного року – уряд та інші державні органи потребують своєчасної, достовірної та системної інформації для прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності використання державного майна, що належить суб’єктам господарювання державного сектора економіки, збільшення надходжень до державного бюджету від здійснення ними господарської діяльності;

-       забезпечити впевненість зовнішніх користувачів у достовірності інформації про використання бюджетних коштів і публічне її оприлюднення.[2]

Аудитор ініціює притягнення винних осіб до дисциплінарної, матеріальної та кримінальної відповідальності, готує подання про застосування до бюджетної установи фінансових санкцій. Але треба відзначити, що це не головна мета проведення аудиту, бо суть аудиту полягає у тому, щоб застерегти керівників установ від ситуацій, які потягнуть за собою відповідальність, і запропонувати законні шляхи розв’язання проблем.

Отже, аудит ефективності – це форма контролю, яка становить сукупність дій зі збору й аналітичного опрацювання статистичних і звітних даних, матеріалів ревізій і перевірок, іншої публічної інформації, спрямованих на визначення рівня ефективності державних вкладень для реалізації запланованих бюджетними програмами цілей, встановлення чинників, які заважають досягненню максимального результату у використанні певного обсягу ресурсів, та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних активів. [4]

Аудиторське дослідження передусім має на меті дати оцінку ефективності використання бюджетних коштів, тобто встановити рівень віддачі бюджетних коштів, а не оцінити загальний стан. Виходячи з досліджуваної за допомогою аудиту проблеми формуються основні гіпотези, тобто визначаються причини виникнення проблеми, доводиться необхідність усунення цих проблем. [5] Тобто для здійснення аудиту ефективності бюджетних коштів не достатньо використовувати метод коефіцієнтів, фактичні і документальні методи контролю. Перед усім, необхідно застосувати метод гіпотез дослідження певних проблемних питань і згідно з ними вже застосовувати інший набір  методичних  прийомів, способів, але це вже подальший напрямок дослідження проблеми впровадження аудиту ефективності.

Таким чином, недоліки існуючої системи державного контролю спричинили потребу в запровадженні аудиту ефективності використання бюджетних коштів, який дозволяє оцінити рівень досягнення запланованих результатів та надати пропозиції щодо ефективного використання фінансових ресурсів.

 

Література

1. Стефанюк І.Б. Для України – над актуально // Фінансовий контроль. – 2004. - № 3 (20). – с.6-9.

2. Рубан Н.І. Концептуальні питання проведення аудиту використання бюджетних коштів. Аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ: проблеми та шляхи запровадження // Фінансовий контроль. – 2005. - № 2 (25). – с.3-11.

3. Стефанюк І.Б. Від фіксації порушень – до їх попередження. Аудит фінансової та господарської діяльності бюджетних установ: проблеми та шляхи запровадження // Фінансовий контроль. – 2005. - № 2 (25). – с.3-11.

4. Сухарева Л.О., Федченко Т.В. Аудит ефективності використання бюджетних коштів: протиріччя формування понятійного апарату // Фінанси України. – 2006. - № 8. – с. 125-131.

5.  Рубан Н.І. Аудит ефективності: успіхи і недоліки перших корків // Фінансовий контроль. – 2004. - № 1 (18). – с.4-6.