Економічні науки [3. Фінансові відносини]

Асп. Кузнецова Т.В.,

Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури.

Проблеми функціонування власного капіталу в Україні

Систему функціонування власного капіталу на макро рівні можна розділити на 3 складові, формування капіталу, його трасформація та використання.

Так, за визначенням представників класичної економічної школи (А. Сміт, Д. Рікардо, Т. Мальтус), капітал є результатом заощаджень, що виникають у результаті утримання від поточного споживання на користь майбутнього покоління [1]. Основними джерелами створення заощаджень в Україні є – населення, підприємницький сектор та держава. Чисті заощадження в Україні становлять 55-60%, від загального обсягу капітальних інвестицій, проте іх частка постійно зростає [2]. У напрямку збільшення заощаджень населення держава повинна стимулювати джерела його формування, боротися із “конвертною зарплатою” та сприяти зайнятості населення. Заощадження підприємницького сектору можуть підвищитися за рахунок зростання доходів підприємств. Проте, частина збиткових підприємств в Україні ще залишається досить великою, так за даними Держкомстату України 2005 році частка збиткових підприємств в склала 33%, що лише на 2% менше ніж у 2004 [2]. За січень—травень 2006 року підприємства України одержали фінансовий результат від звичайної діяльності у сумі 18,3 млрд. грн., або 74% від обсягів за відповідний період минулого року, при цьому, 61,8% підприємств отримали прибуток, а 38% підприємств працювали збитково [4]. Державні заощадження створюються у випадку профіциту бюджету. Дії уряду по підвищенню стабільності економічного розвитку держави після грошової реформи у 1998-1999рр., спрямовані на фіскальну консолідацію, виявилися правильними, якщо у 1997 році дефіцит державного бюджету становив 6,2 млрд. грн., то вже у 1999 році - 1,9 млрд.грн. У 2000 та 2002 рр. бюджети формувалися бездефіцитні, а виконувалися з профіцитом 1 та 1,6 млрд. грн., відповідно, але подальша тенденція не досить перспективна, зокрема, у 2004 році дефіцит бюджету зріс аж до 11 млрд. грн (у 22 рази порівняно до попереднього року) [3]. Отже, для подальшого збільшення обсягу заощаджень, слід звернути увагу на джерела його формування: 1) соціальна сфера (доходи та заощадження населення, підвищення рівня реальної заробітної плати); 2) підприємницьке середовище (зниження податкового тиску та диференціація податків, підтримка малого підприємництва); 3) бюджетна політика (досягнення профіциту бюджету, жорстка бюджетна дисципліна, скорочення бюджетної заборгованості та видатків бюджету).

Трансформація заощаджень у капітал відбувається на фондовому та кредитному ринках, фінансовими посередниками (банки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та ін.). Тут проблема функціонування власного капіталу полягає у недостатній розвиненості фондового ринку, недовірі населення до фінансових установ, непопулярності накопичувального страхування та ін. Фондовий ринок в Україні розвивається досить повільно, причина цьому недостатня освіченість основної маси потенційних інвесторів, відсутність прозорої системи розкриття інформації на фондовому ринку та відповідної законодавчої бази, а також, збитковість реального сектора економіки. В останні роки в Україні спостерігається тенденція до скорочення кількості фондових бірж (на 44% з 2004 по 2005 рік) [4]. Інша проблема - банківське кредитування, банки надають переважно короткострокові кредити та несуть високі ризики неповернення кредитів, що збільшує їх вартість [3]. Проблемою, є також, непопулярність накопичувального страхування, хоча валову частину інвестиційних внесків в СРСР становили саме кошти від страхування життя. У країнах Західної Європи або США прибуток страхових компаній найчастіше перевищує відсотки, пропоновані банками, накопичувальне страхування є інструментом №1 у для довгострокового нагромадження [5]. Недовіра населення до банківських та фінансових установ спричиняє зменшення пропозиції на ринку депозитів, що уповільнює трансформацію заощаджень у капітал.

У першу чергу, при підвищенні обсягів інвестиційних капіталовкладень (напрями використання капіталу), Україні слід звернути увагу на оновлення основних фондів капіталомістких підприємств, проведення інноваційної політики та розвиток наукоємних галузей. Розвитку наукоємних галузей в Україні сприяє високий потенціал трудових ресурсів, проте капітальні вкладення в наукові розробки майже відсутні, і хоча обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт за остання роки зріс у 4 рази порівняно з 1996р., але, при загальному обсягу ВВП у 2004 році – 345943 млн.грн., обсяг виконаних науково-технічних робіт у фактичних цінах складав 4112,4 млн.грн., що становить 1% від ВВП [2], тому не дивлячись на тенденції до зростання, розвиток наукоємних галузей в Україні досить повільний.

Отже, у системі функціонування власного капіталу на макрорівні в Україні існують певні проблеми, а головну роль у цьому процесі відіграє розвиток підприємництва, адже, прибуткові підприємства стимулюють створення заощаджень домогосподарств та є джерелом заощаджень у підприємницькому секторі та на рівні держави.

Література:

1. Лісовицький В.М. Історія економічних вчень: Навч. посібник для вищих навч. закладів. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 219 с.

2. Офіційний інтернет-сайт Державного комітету статистики України – www.ukrstat.gov.ua.

3. Нікулишина Н. Статистика (за інформацією ІАА “Статінформ-консалтинг”) // Дзеркало Тижня On The Web. - №31 (610). – 19-25серпня, 2006р. – www.zn.kiev.ua/ie/archiv/610.

4. Наукові матеріали Інституту економічних досліджень України – www.ier.kiev.ua.

5. Пикуля А.“Особенности программ накопительного страхования для детей и страхования их жизни в Украине” // “Комсомольская правда” от 10 марта 2006г.