ім. М. Туган-Барановського
Зараз ситуація в банківській сфері
подібна до ситуації в східноєвропейських країнах наприкінці 1990-х років (на
даний час вже 85-90% банківської системи нових членів ЄС належать західним
компаніям). Але відмінність в тому, що в основному замість транснаціональних
західних компаній поглинати українські банки будуть центральноєвропейські
банки, які раніш були поглинені потужними західними банками.
Однією з причин даної тенденції являється те, що банки стають більш універсальними, пропонують клієнтам найширший спектр послуг, при чому не тільки банківських, але і страхових (особливо програми накопичувального страхування), туристичних, консультаційних. При цьому ціна на послуги знижується, маржа банків скорочується, що змушує залучати все більше роздрібних клієнтів – фізичних осіб, дрібні підприємства – і заробляти на кількості (на об’ємі операції). Ефект масштабу дуже важливий: чим більше клієнтів зможе обслуговувати банк, тим меншою буде собівартість його операцій. Тому розміри банків стали збільшуватися, а їх кількість – зменшуватися.
В процесі глобалізації банківського бізнесу для України все більш актуальним стає питання присутності іноземного капіталу в банківському секторі, так як повністю зупинити злиття та поглинання українських банків іноземними не можливо, тому на даний час треба виробити стратегію дії по входженню України в міжнародний банківській простір.
Для центральноєвропейських банків
Україна приваблива з деяких причин. По-перше, Україна межує з європейськими
країнами, тому є місце для торгових відносин. По-друге, Україна має високий
економічний потенціал, володіє багатьма ресурсами. По-третє, Україна – це
великий ринок, через який можливо вийти на Росію та Казахстан.
Першими рух на схід розпочали
австрійські банки, зокрема Raiffeisen. Вони першими оцінили перспективність ринку банківських
послуг східноєвропейських країн і поквапились зайняти своє місце в стрімко
прогресуючий економіці. Така тактика виявилась успішною і незабаром інші банки
пришли тим же шляхом.
Іншим шляхом виходу на банківській ринок
України є відкриття філіалів іноземними банками, тому що нещодавно Верховна
Рада законодавчо закріпила подібні дії. Зараз новим гравцям вийти на ринок буде
легше, а значить, вони опиняться в більш вигідному стані, ніж ті, що вже
придбали українські банки. Цим шляхом пішов банк UniCredit, який до кінця 2007 року відкриє
60-70 власних відділень в Україні [1].
Аналізуючи наслідки збільшення долі
іноземних банкірів в банківській сфері України більшість експертів збігаються у
поглядах, що поява іноземних банків призведе до зниження процентних ставок як
на кредити, так і на депозити. За прогнозами експертів, до кінця 2007 року
прибутковість вкладів у гривні впаде до 8-11%, а в доларах до 4-6%. Такі ж
тенденції були характерні і в Східній Європі. Там після переходу банківського
сектору під контроль західноєвропейський компаній прибутки за депозитами впали
в середньому до 4-6% на рік. Це обумовлено тим, що банки, які поглиненні
західними компаніями, більше не зацікавлені в залучені грошей від населення,
принаймні, за такими високими ставками. І не дивно, адже вони отримали доступ
до значних фінансових ресурсів своїх материнських структур. При чому ці грошові
кошти були залучені з європейських ринків, де процентні ставки за депозитами на
порядок менші, ніж в Україні. Таким чином, банки отримають деяку незалежність
від настроїв населення і почнуть потроху знижувати прибутковість депозитів. За
прогнозами експертів більш за все подешевшають споживацькі та іпотечні кредити.
Ці види позик європейці вважають прибутковими і перспективним, тому і
приділяють більше уваги. Скоріш за все, поглиненні банки будуть збільшувати
строк погашення кредитів. Наприклад, іпотечні позики можливо буде отримувати на
20-30 років.
З іншого боку, поглинання українських
банків може закінчитися поступовим витисненням вітчизняних банків із даного
сектору економіки. Згодом це може призвести до втрати фінансової незалежності
країни. Також ризик поглинання крупних українських банків полягає ще в тому, що
світовим фінансовим компаніям належать немало підприємств, які конкурують з
українськими виробниками на зовнішніх ринках. Отже, іноземні банкіри не
зацікавлені в розвитку української промисловості і через дискримінаційні умови
надання кредитів і високі ставки, вони зможуть перешкоджати розвитку
українських підприємств. Експерти вважають, що в першу чергу постраждають
експортоорієнтовані галузі.
Крім цього, з поглинанням українських
банків, усі рішення за основними напрямками діяльності фінансових закладів
будуть прийматися за кордоном, а Україна може стати заручницею чужих
маркетингових стратегій.
Таким чином, сьогодні доля участі
іноземного капіталу в банківській системі України рівна 25%. У випадку купівлі
ще 2-3 крупних українських банків, ця доля сягне 40%. За прогнозом директору з
корпоративних фінансів інвестиційної компаній ТОВ «Конкорд Капітал» Віталія Струкова в Україні в 2007 році може відбутися не менш
п’яти угод з продажу іноземним інвесторам контрольних пакетів акцій вітчизняних
банків [2].
Література:
1.
http://www.unicredit.com;
2.
http://www.interfax.kiev.ua