Економічні науки. 1. Банки і банківська система.

Левченко О.М.

Інститут міжнародних відносин НАУ

 

БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАЦІЇ

ДО СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

        

         Світове господарство переживає якісно новий етап розвитку, для якого характерні як глобалізація соціально-економічного розвитку, так і зростаюча економічна взаємозалежність різних країн світу. Більшість країн світу розвиваються за моделлю відкритої зовнішньому світу економічної системи. Прискорена глобалізація світової економіки відбувається в області світової торгівлі, іноземних інвестицій, ринків капіталу, причому вимагає вирішення нових економічних задач, відповідної державної політики щодо визначення сукупності внутрішньодержавних довгострокових чинників динамічного та ефективного розвитку України. Нині Україна визнана країною з ринковою економікою, але це не значить, що вона в повній мірі може скористатися існуючими моделями банківських систем країн–лідерів світової економіки для подальшого розвитку банківської справи.

         Час вимагає  системного підходу до підвищення адаптованості економіки країни в міжнародному конкурентному середовищі:

·        запровадженні новітніх технологій на базі загальної комп’ютеризації та інформатизації у виробничій та інших сферах діяльності;

·        побудови дієвої банківської системи та зменшення наслідків міжнародних та регіональних криз в фінансовій сфері;

·        прогресивної організації суспільства.

Діяльність центральних банків покликана забезпечити досягнення максимальних результатів по визначених ключових позиціях:  - захисту та забезпеченню стабільності національної валюти;  - поступальному розвитку та укріпленню діючої банківської системи;  - забезпеченню ефективного функціонування платіжної системи.                  На сучасному етапі розвитку для міжнародного банківського бізнесу характерне дерегулювання,  приватизація, концентрація та консолідація.   Дерегулювання змінює економіку банківського бізнесу, посилює конкуренцію, стимулює злиття, а значить супроводжується втратою позицій центральних банків в частині виконання наглядових і контрольних функцій та передачі їх приватним або державним організаціям, які здійснюють контроль за всіма суб’єктами фінансових ринків.    

         Характерною ознакою сучасності є також процеси поглинання, концентрації та консолідації банківських установ, що притаманне, як для малих та середніх банків, так і для банківських монополій, що спричинені  необхідністю збереження своїх позицій в зростаючій конкуренції. Для розвинутих держав характерне: по-перше, швидке впровадження досягнень науково-технічного прогресу (комп’ютеризація, програмозабезпеченість, телекомунікації), які суттєво здешевлюють інновації, а також сприяють швидкому та повному отриманню необхідної інформації про емітентів, позичальників, партнерів і конкурентів; по-друге, суттєве зменшення втручання держави в економіку та фінанси; по-третє, зростання міжнародних потоків капіталу. Названі ознаки привели до глобалізації бізнесу та фінансів, що зумовило  необхідність створення світової фінансової системи, яка об’єднала найбільш масштабні фінансові центри різних країн. Отже, по суті справи була здійснена фінансова революція, яка має в своїй основі наступні ключові аспекти:

1.     глобальну присутність міжнародних фінансових інститутів, що супроводжується значними потоками капіталу, посиленням конкуренції та тенденціями безпосереднього впливу на уряд країн;

2.      міжнародну фінансову інтеграцію, що привело до стирання граней між внутрішніми та міжнародними ринками, сприяло вільному перетоку капіталів;

3.     швидкий розвиток фінансових інновацій, який характеризується створенням нових фінансових інструментів, що прискорюють процеси     сек’юритизації, який супроводжується збільшенням ролі цінних паперів та фінансових ринків і технологій, що мають суттєвий вплив на термін проведення операцій та їх обсяг, дозволяють перерозподіляти фінансові потоки з метою отримання максимальних доходів за мінімальних затрат.

         За результатами проведеного аналізу банківських систем та їх ролі в ринковій економіці необхідно дати відповідь на питання: яка банківська система потрібна Україні? Враховуючи міжнародний досвід необхідно сказати, що Україні нині потрібна якісно нова модель банківської системи України, яка б забезпечила:

         - збільшення активного сальдо операцій з реальним сектором економіки;

         - послаблення залежності комерційних банків від операцій з державними цінними паперами;

         - зменшення сум боргових зобов’язань на світових ринках, а в подальшому – відмову від зовнішніх запозичень;

         -   системну стабільність, створення необхідних умов для стабілізації та поступового розвитку ринку банківських послуг на конкурентних засадах;

         - впровадження в практику показників ефективності діяльності банківських установ, які забезпечать  поступальний її розвиток та витримають жорстку конкуренцію, як на внутрішньому, так і зовнішньому ринку;

         -    постійне нарощення капіталу банківської системи;

         -   постійний моніторинг та вивчення тенденцій розвитку банківської системи різних країн світу, з метою впровадження в практику нових механізмів регулювання та своєчасність запобігання негативним факторам впливу на банківську систему країни;

         -  пошук механізмів об’єднання  банківських та інших фінансових  установ   для досягнення стабільного  розвитку в наростаючій міжнародній конкуренції;

         -   практичну реалізацію інтеграції в світову фінансову систему без потрясінь та негативних наслідків для суспільства.

         Підсумки  діяльності комерційних банків України станом на 1 січня 2007 року  характеризуються наступними показниками, представленими в таблиці 1.

 

Таблиця 1.

№ п/п

Показники

2005

 рік

2006

 рік

Відхи-

лення, +,-

1

Приріст ВВП, %

2,7

7

+4,3

2

Індекс споживчих цін, %

10,3

11,6

+1,3

3

Валютні резерви НБУ, млрд. доларів США

19,34

22,26

+2,92

4

Кількість зареєстрованих банків

186

194

+8

5

Кількість зареєстрованих банків в році

6

12

+6

6

Мають ліцензію НБУ

165

170

+5

7

Кількість банків, що ліквідовуються

20

19

-1

8

Банки з іноземним капіталом

23

32

+9

8.1

в т.ч. зі 100% іноземним капіталом

9

11

+2

8.2

Частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків, %

19,5

22,9

3,4

9

Банківський балансовий капітал,  млрд. грн.

25,4

43,3

+11,8

10

Прибуток банків, млрд. грн..

2,2

4,6

2,4

11

Кредитні ставки, %

16,4

15,1

-1,3

                 

          Аналізуючи показники таблиці хотілось би звернути увагу на тенденцію росту впливу іноземного капіталу в банківській системі, станом на початок 2007 року підпали 32 банки, що пов’язано з фінансовими ризиками країни. Найбільший – втрата суверенітету у сфері грошово-кредитної політики, посилення нестабільності, відплив значної частини капіталу. За оцінками експертів НБУ та ДКЦПФР з країни в 2006 року витік  1 млрд. дол. США         [1, с. 52], процес відтоку капіталу через фондовий, банківський та страховий ринок продовжується.

          Отже, країна стоїть перед проблемами регулювання та створення гарантованих умов щодо фінансового клімату в державі, зважаючи на те, що залучення України до процесів глобалізації світової фінансової системи зумовлює перенесення позитивних і негативних явищ в національні умови, що матиме відповідні наслідки для функціонування сучасної банківської системи.

Література

  1. Гриньков Д. Пограничное состояние//Бізнес №9. – с. 52-53
  2. Дані  НБУ. – http// www. bank. gov. ua.