Судакова О.І.

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Економічний розвиток суспільства безпосередньо залежить від його успішної господарської діяльності. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, не допускає цінової дискримінації, зловживань монопольним становищем на ринку тощо. Однак, держава у ринковій системі не гарантує захист індивіда і форм його діяльності від економічних невдач. Тому, у сучасних умовах, процес успішного функціонування і економічного розвитку вітчизняних підприємств багато в чому залежить від ступеня забезпечення їх економічної безпеки.

Основні проблеми економічної безпеки підприємницької діяльності полягають у такому:

- по-перше, ринкова економіка, побудована на конкуренції, є дуже динамічною системою, а значить і дуже небезпечною;

- по-друге, український ринок знаходиться на стадії становлення, і тому його механізми ще не відпрацьовані;

- по-третє, в країні відсутні стійкі норми права захисту інтересів підприємців.

Одним із шляхів створення для недержавних підприємств передумов для економічного виживання в умовах ринкових відносин є виявлення і нейтралізація загроз економічній стабільності підприємства, що і складає суть діяльності щодо забезпечення безпеки підприємства.

Безпека суб'єкта залежить від різних факторів. Шкоду інтересам підприємця може бути завдано в результаті несприятливої економічної політики держави, протиправних дій конкурентів, кризових явищ в економіці, непередбачених змін кон'юктури ринку, стихійного лиха, надзвичайних подій, управлінської некомпетентності, соціальної напруги і т. ін.

Необхідність обліку погроз економічної безпеки підприємства обумовлює необхідність в тій чи іншій мірі враховувати ступінь ризику господарювання.

Загрозу економічній безпеці господарюючого суб'єкта можуть становити як внутрішні, так і зовнішні фактори. До внутрішніх факторів зараховують такі: недостатньо кваліфіковане обслуговування наявного технологічного устаткування, що може спричинити його поломку, аварію; порушення технологічного процесу, що може спричинити випуск неякісної продукції; допущення її браку; недотримання внутрішнього розпорядку і режиму роботи підприємства, що може вплинути на нестабільність діяльності; негарантовану технічну безпеку на всіх основних і допоміжних дільницях, що може призвести до нещасних випадків; ненадійне забезпечення робітничими кваліфікованими кадрами, спеціалістами підприємства; не створені нормальні умови праці робітників у виробничих цехах і на робочих місцях, що може призвести до збоїв у виробництві, нещасних випадків; не поставлена на належному рівні система організації й управління виробництвом, що може призвести до банкрутства суб'єкта господарювання; не передбачені достатні заходи з охорони матеріальних цінностей, надійність складських приміщень, охорона в цілому підприємства, засоби сигналізації.

Не менш важливими є можливі зовнішні загрози економічної безпеки суб'єкта господарювання: забезпечення підприємства сировиною, матеріалами, деталями, напівфабрикатами з перебоями; ненадійні партнери з кооперації виробництва; часті перебої в постачанні виробництва електроенергії, тепла, палива, води, що призводять до простоїв і нанесення збитків підприємству; можливі стихійні явища: пожежа, паводки, форс-мажорні явища (землетруси, воєнні конфлікти та ін.).

У ринкових умовах господарювання найбільш високою гарантією безпеки діяльності підприємства є гарантований ринок збуту продукції, її конкурентоспроможність і надійність. Відповідна ніша на ринку, стабільні споживачі продукції, доступні ціни на товари сприяють довготерміновим угодам на поставку продукції на взаємовигідних умовах.

Важливими факторами економічної безпеки в ринкових умовах є купівельна спроможність клієнтів і попит на певну продукцію. Вона визначається відповідними гарантіями в процесі споживання певної продукції, її якісними показниками, гарантіями обслуговування, терміном використання. Не менш важливе значення має достатня інформаційно-рекламна діяльність на продукцію, на її якісні та кількісні показники, дизайнове оформлення товару, його зовнішній вигляд.

Оперативна реалізація заходів щодо розробки та охорони інформаційного рівня безпеки здійснюється послідовним виконанням повного комплексу робіт, зокрема: збирання різних видів необхідної інформації, що здійснюється за допомогою офіційних контактів з різноманітними джерелами відкритої інформації; одержання неофіційних носіїв інформації за допомогою спеціальних технічних заходів; аналізу одержуваної інформації з дотриманням загальноприйнятих принципів організації робіт і методів; прогнозування тенденцій розвитку науково-технічних, технологічних, економічних і політичних процесів на підприємстві та за його межами, у країні, світі стосовно кон'юнктури ринку.

Для запобігання загрози втрати економічної безпеки підприємства необхідно постійно враховувати весь спектр численних факторів, від яких залежить живучість підприємства. Слід спрогнозувати показники, які необхідно досягти суб'єкту господарювання (об'єкти виробництва, технічного розвитку, фінансового забезпечення); оцінювати рівень економічної безпеки, розробляти рекомендацій з метою підвищення цього рівня на конкретному суб'єкті господарювання.

До факторів гарантування економічної безпеки підприємства належать:

1. Ступінь адаптивності стратегічного потенціалу підприємства, що визначається не тільки внутрішніми, а й зовнішніми впливами. В першу чергу, такий вплив виникає через попит на продукцію підприємства, мінливість якого зумовлена комплексом причин економічного, політичного, демографічного та соціально-культурного характеру. На адаптивність стратегічного потенціалу підприємства впливає також кон'юнктура, що складається на ринках матеріальних ресурсів, фінансових ринках, ринках робочої сили, інформації, послуг тощо. Це означає, що, як і всяка система, стратегічний потенціал підприємства має граничні можливості адаптації до умов виробництва, що змінюються. Наявність таких граничних можливостей адаптації зумовлена періодичною потребою в технічному переозброєнні і реконструкції підприємства, відновленні чи підвищенні рівня кваліфікації його персоналу, зміні стратегічних зон господарювання, а можливо, і в зміні виду діяльності.

2. Залежність підприємства від інтенсивності кооперованих його зв'язків із постачальниками різного роду ресурсів. Ідеться про залежність підприємства від стабільності постачань необхідних ресурсів як з погляду якості ресурсів, що поставляються, так і повноти та своєчасності цих постачань.

3. Охорона комерційної таємниці підприємства, з одного боку, і нагромадження інформації про можливе втручання інших економічних агентів у діяльність підприємства - з другого. Поширення конфіденційної інформації за межі підприємства може завдати йому істотної шкоди. Одночасно з охороною комерційної таємниці підприємство повинно організовувати збір, нагромадження й обробку інформації про діяльність реальних і потенційних конкурентів, що можуть вплинути на існуючий статус фірми.

4. Ступінь можливого ризику прийнятих рішень. Економічна безпека підприємства практично визначається здатністю керівництва вміло ризикувати при прийнятті стратегічно важливих для майбутнього підприємства рішень. Необхідно постійно порівнювати можливі виграші й витрати. Як свідчить практика, імовірність роботи без ризику надзвичайно мала. Крім того, необхідно пам'ятати і про можливі наслідки реалізованих рішень у майбутньому для самого підприємства, а також і для регіону країни, у першу чергу екологічних. Важливо попадати в зону допустимого ризику, тобто в зону, де величина можливих втрат від прийняття того чи іншого рішення не перевищує величини прогнозованого прибутку.