Науковий простір Європи – 2007

Медицина / 3. Організація охорони здоров’я

Єрмоленко Т.І., Толочко В.М.

Національний фармацевтичний університет

Фармакоекономічні дослідження лікарського забезпечення хворих сечокам’яною хворобою в умовах спеціалізованого стаціонару

Враховуючи, що в Україні триває процес реформування охорони здоров’я, основним пріоритетом якого є контроль якості медичної допомоги населенню і раціональне використання бюджетних коштів, впровадження стандартів медичних технологій, актуальним є фармакоекономічні дослідження.

Тому метою нашого дослідження було застосування фармакоекономічних методів для оптимізації лікарського забезпечення хворих сечокам’яною хворобою.  Виходили з того, що важливість фармакоекономічних методів  визначається декількома складовими. По-перше, швидкими темпами росту вартості лікування даного захворювання. По-друге, появою альтернативних схем лікування того самого захворювання, при виборі яких доводиться враховувати не тільки їх клінічну ефективність, але й вартість. Зростання вартості лікування взагалі є серйозною суспільною й економічною проблемою.

Таким чином, застосування фармакоекономічних  методів оцінки різних підходів у використанні лікарських засобів дозволяє визначити місце тих або інших лікарських засобів в існуючому різноманітті  рекомендацій з лікування, формулярів і стандартів лікування. Саме фармакоекономічний аналіз дає можливість визначити схему лікування або лікарський засіб з оптимальним коефіцієнтом «витрати-ефективність» або «витрати-користь», або мінімізувати витрати шляхом оцінки альтернативних схем лікування для раціонального використання лікарських засобів й оптимального задоволення потреб у фармакотерапії.

Актуальність соціально-економічного й загального медичного аспекту сечокам’яної хвороби полягає в тому, що ця хвороба є однією з найпоширеніших урологічних захворювань, схильної до рецидивів, і нерідко характеризується завзятим, важким плином. Захворюваність сечокам’яною хворобою у світі становить від 0,5 до 5,3%. В 68% випадків сечокам’яна хвороба розвивається в працездатному віці (20-60 років), а щорічний приріст захворілих становить у середньому 0,1%. У структурі захворювань нирок і сечовивідних шляхів, сечокам’яна хвороба посідає друге місце по поширеності, третє – як причина смертності й четверте – як причина інвалідності внаслідок урологічної патології.

Одним із напрямків вирішення завдання є адекватне лікування хворих сечокам’яною хворобою на підставі оптимізації використання лікарських засобів в схемах лікування, зважена терапевтична тактика на основі оцінки ефективності, безпеки і вартості лікування.

Об’єктом нашого фармакоекономічного дослідження було лікарське забезпечення хворих сечокам’яною хворобою з метою створення мінімального переліку лікарських засобів необхідних для забезпечення хворих сечокам’яною хворобою в умовах спеціалізованого стаціонарного лікування та обґрунтуванні коштів на їх придбання а також вивчення додаткових чинників, що можуть впливати на вартість придбання лікарських засобів за профілем.

Вихідними матеріалами досліджень слугували дані з виписування і копіювання листів-призначень історій хвороб, особистих досліджень і проведених екпериментів із залученням 70 експертів провідних наукових та лікувально-профілактичних установ.

Враховуючи, що в термінах перебування хворих сечокам’яною хворобою у стаціонарі і у перебігу хворих існує різниця, використання лікарських засобів у кожному конкретному випадку різне. Тому для узагальнення даних щодо використання лікарських засобів досліджені середні значення потреби в них на курс лікування за формулою:

                                   ,              (1)   

де:  - середнє значення  використання лікарських засобів на курс

             лікування  одного        хворого;

      Хn – сумарне значення використання лікарських засобів за всією

              сукупністю хворих;                                                                                                           

        n -  кількість історій хвороб, що вивчались.

Результати розрахунків показали, що кожному найменуванню лікарських засобів відповідає певне середнє значення його використання на курс лікування одного хворого і коливається в широких межах. А тому важливим було провести оцінку значень цього показника, шляхом використання коефіцієнту інтенсивності (Кі) призначення лікарських засобів, який розраховується за формулою:                                   ,                  (2)                                         

де: n – кількість історій хвороб, за якими хворим призначали лікарський    

            засіб;

     N – загальна кількість історій хвороб за вибіркою.

         За значеннями коефіцієнт інтенсивності (Кі) має наближатись до 1,0 і тим самим свідчити про високу частоту використання того чи іншого лікарського засобу.

         Для з’ясування  фармакоекономічних аспектів лікарського забезпечення хворих сечокам’яною хворобою в умовах стаціонарного лікування, які ґрунтуються на мінімізації витрат при збереженні ефективності та безпеки лікування, проведена оцінка загальної номенклатури лікарських засобів з використанням показника варіації їх призначення за формулою:

                                                                                        


                                                                                                ,                      (3)  

де: Пв – показник варіації призначення лікарських засобів.

Решту позначень див. у формулі (1).

         При розрахунках виходять з того, що значення Пв в нормі мають не перевищувати 10%. Більш високі його значення ставлять під сумнів доцільність розглядати показники використання лікарських засобів як нормативні.

Отримані дані використані для визначення потреби в коштах на придбання лікарських засобів з нормативного переліку  забезпечення одного хворого у залежності від середнього їх використання на курс лікування, вартості лікарського засобу і інтенсивності його призначення, за формулою :

                                 ,                 (4)

де :  Вл – витрати коштів на одного хворого;

         - середнє значення використання лікарського засобу на курс

                лікування ;

       Кі   - коефіцієнт інтенсивності призначення лікарського засобу;     

       D – витрати коштів на одиницю виміру лікарського засобу.

З результатами досліджень нами пропонуються 3 варіанти схем лікування хворих сечокам’яною хворобою, які поєднують мінімальний перелік, потребу і витрати на придбання необхідних лікарських засобів (див. табл.).

Таблиця

Мінімальний перелік лікарських засобів, потреба та витрати на їх придбання для консервативного лікування хворих сечокам’яною хворобою

•  умови та термін лікування: стаціонар, середній ліжко/день – 11, 1

№

п/п

Мінімальний перелік

лікарських засобів(ЛЗ)

Од.

виміру

Середнє значення використання ЛЗ на курс лікування одного хворого

Витрати коштів на одну од. виміру (у.о.) (D)

1

2

3

4

5

Варіант №1

1.

Спазмоцистенал  10 мл

фл.

0,5

0,06

2.

Розчин промедолу 2% 1 мл № 5

амп.

1,71

0,41

3.

Розчин омнопону 2%  1 мл №5

амп.

1,74

0,19

4.

Розчин еуфіліну 2,4% 5 мл №10

амп.

4,2

0,05

5.

Лазикс 1%  2 мл №10

амп.

4,9

0,23

6.

Кетонал 5%  2 мл №10

амп.

5,5

0,48

7.

Максиган  5 мл № 5

амп.

6,0

0,30

8.

Верошпірон 0,025  №20

табл.

6,8

0,05

Продовження таблиці

1

2

3

4

5

9.

Флуконазол 0,05  №10

табл.

7,2

0,36

10.

Баралгетас  5 мл №5

амп.

8,2

0,45

11.

Зинацеф 0,75  №1

фл.

10,0

3,54

12.

Фортум  1,0   №1

фл.

10,0

9,61

13.

Розчин анальгіну 50%  2 мл №10

амп.

10,4

0,04

14.

Цефтриаксон  1,0  №1

фл.

10,5

1,66

15.

Розчин гентаміцину 4%  2 мл № 10

амп.

11,3

0,06

16.

Розчин папаверину гідрохлориду 2%  2 мл №10

амп.

11,9

0,06

17.

Цефазолін  1,0  №1

фл.

12,3

0,88

18.

Іфіципро   0,5  №10

табл.

12,9

0,10

19.

Офлоксацин  0,2  №10

табл.

15,6

0,14

20.

Ністатин 500000 ОД  №20

табл.

29,3

0,05

21.

5-Нок 0,05  №50

табл.

58,9

0,05

22.

Блемарен  200,0

гр.

140,9

0,09

           Загальні витрати на курс лікування (у.о.) (Вл)                             16,22

 

           Витрати на 1 ліжко/день (у.о.)                                                            1,46

 

Варіант №2 (до варіанту №1)

2.

Кетанов 3%  1мл №10

амп.

2,2

0,63

3.

Кетолонг 3%   1 мл №10

амп.

6,5

0,28

          Загальні витрати на курс лікування (у.о.)  (Вл)                              17,76

 

          Витрати на 1 ліжко/день (у.о.)                                                             1,60

 

Варіант №3 (до варіанту №1)

16.

Но-шпа 2%   2мл №25

амп

10,65

0,29

18.

Ципрофлоксацин 0,5  №10

табл.

12,9

0,10

21.

Палін  0,2  №20

капс.

44,4

0,16

23.

Розчин диклофенаку  натрію 2,5% 3 мл №5

амп.

5,6

0,11

          Загальні витрати на курс лікування (у.о.) (Вл)                                25,10

 

         Витрати на 1 ліжко/день (у.о.)                                                               2.26

 

 

Запропоновані варіанти надають можливість вибору схеми лікування у кожному окремому випадку захворювання, наявності коштів для придбання лікарських засобів, умов фінансування спеціалізованих стаціонарів тощо.

 В умовах ринкових відносин на обіг лікарських засобів на вітчизняному фармацевтичному ринку, в тому числі на їх вартість, впливають додаткові чинники. Серед них такі, як походження лікарського засобу за його виробником і використання синонімів, які зареєстровані до обігу.

Вказані чинники можуть по різному впливати на вартість придбання лікарських засобів за профілем: збільшувати , зменшувати, або суттєво не впливати.  Таким чином, при розрахунку витрат на придбання лікарських засобів для консервативного лікування хворих сечокам’яною хворобою в умовах спеціалізованого стаціонару, завжди є можливість врахувати вплив додаткових чинників і тим самим його також оптимізувати.

         Отримані результати покладені в основу методичних рекомендацій, які направлені для розгляду ПК «Фармація» МОЗ і АМН України.