Педагогічні
науки
Проблеми
подготовки сучасного спеціаліста
Ісаєнко С.А.
Інститут вищої освіти АПН України, аспірантка
ДО ПИТАННЯ ПРО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СВІДОМОГО ПРОФЕСІЙНОГО ВИБОРУ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ
Загальновизнано, що важливим елементом культури, однією з її підсистем,
складовою частиною є наука. Саме інтелект нації і є
тією підвалиною, на якій тримаються і економіка, і господарство, і культура, і суспільство загалом. На значущість цього
факту вказував ще на початку XX ст.
В.І. Вернадський, який вбачав
порятунок людства в „згусткові
людського інтелекту, здатному
виконувати дві найважливіші соціальні функції: формувати науково-технічний
прогрес – основу для становлення технологічно
розвинутої держави, і творити прогрес духовний – головну умову для становлення цивілізованої країни”
[1,84].
Розвиток культури особистості
майбутнього спеціаліста розглядається як найвищий пріоритет сучасної вищої
освіти. Культурологічний підхід простежується в визначенні
функцій вищої освіти у сучасному суспільстві:
1) функцію
формування культури життєвого самовизначення, при чому культура життєвого
самовизначення трактується як усвідомлення людиною себе суб’єктом власного
життя [3;11]; або ж як готовність до вибору свого трудового, професійного
шляху, усвідомлення власних інтересів, індивідуальних психологічних
особливостей, яка складається перш за все з системи інтеріоризованих
особистістю цінностей [4;5];
2) культурологічна функція витікає з визначення виховання
як способу передачі культури і її цінностей від генерації до генерації [2;3];
3) функція духовного відтворення: оскільки освіта та
виховання забезпечують формування світогляду людини, його ціннісних орієнтацій
та моральних принципів, то накопичення і розвиток інтелектуального та духовного
потенціалу країни відбувається в усіх типах навчальних закладів [5];
4) гуманістична функція вищої освіти виявляється
практично у всіх сферах суспільного життя (від того, яке місце посідає в
суспільстві освічена і вихована людина як соціальна цінність залежить сутність
державного підходу до виховання і освіти) [4;5-7];
5) професійно-економічна функція забезпечує можливість
отримання певної професії і перекваліфікації у зв’язку зі змінами на ринку
праці (крім того, від рівня освіченості та грамотності населення залежить рівень
добробуту країни, її світового престижу як сильної та надійної в економічному
сенсі держави [8-11].
Аналізуючи діалектичні взаємозв’язки культури суспільства, особистості та
вищої освіти, ми знаходимо численні докази важливості усвідомленого вибору майбутньої
професії як складової культури життєвого самовизначення індивіда, оскільки саме
вибір сфери майбутньої професійної діяльності означає перші кроки індивіда в
набутті власного особистого досвіду щодо самовизначення та самореалізації (як
життєвих, так і професійних) [6-8]. Ступінь усвідомленості та розуміння мотивів
власного професійного вибору студента впливає на ставлення до навчальної
діяльності та на стиль навчання студента, а отже на ефективність опанування
майбутньої професії, на рівень підготовки випускника ВНЗ до майбутньої
професійної діяльності, на результативність та ефективність роботи ВНЗ та і
всієї системи вищої освіти [6;10]. За нашим переконанням, вищезазначене
свідчить про важливість та необхідність свідомого підходу до вибору професії для
формування професійної культури майбутнього фахівця.
Наші власні дослідження, викладені в статті „Професійний
вибір як одна з передумов формування професійної культури особистості” [12],
дали підстави стверджувати, що більшість абітурієнтів визначаються з вибором
вищого навчального закладу для навчання за рік або менше до вступу, і що на їхній
вибір перш за все впливають думки батьків, родичів та друзів. Наступним нашим
кроком було опитування, проведене на засадах добровільності участі серед
першокурсників Київського університету економіки і технологій транспорту
(інженерно-технічних спеціальностей) з 2001 по 2006 роки, і мало на меті з’ясувати
мотиви та ступінь свідомості вибору майбутньої професії. За шість років у
опитуванні взяла участь 561 особа (38 у 2001 році; 47 у 2002 році; 158 у 2003
році; 108 у 2004 році; 78 у 2005 році; 132 у 2006 році). Всі відповіді,
отримані на запитання „Що спонукало Вас до вибору саме цієї професії (професії
інженера)?”, ми об’єднали у декілька груп залежно від узагальнюючої
характеристики відповіді, як показано в таблиці 1.
Таблиця 1
Що спонукало Вас до вибору саме цієї професії (професії
інженера)?
|
узагальнена характеристика відповіді та приклади
відповідей |
кількість респондентів |
||||||||||
|
38 |
47 |
158 |
108 |
78 |
132 |
||||||
|
2001рік |
2002рік |
2003рік |
2004рік |
2005рік |
2006рік |
||||||
|
кількість отриманих відповідей у % до кількості
респондентів |
|||||||||||
|
І свідомий вибір професії
інженера |
|||||||||||
|
бажання бути інженером |
5,2% |
0% |
8,8% |
19,3% |
20,5% |
18% |
|||||
|
ІІ сприйняття вищої освіти як
цінності для майбутньої професійної діяльності |
|||||||||||
|
бажання мати вищу (технічну) освіту |
34,2% |
16,9% |
30,9% |
31,3% |
28,2% |
30,4% |
|||||
|
ІІІ вибір професії інженера за
суб’єктивними критеріями та оцінками |
|||||||||||
|
бажання мати престижну професію |
7,8% |
49% |
40,3% |
27,6% |
28,2% |
28,4% |
|||||
|
бажання мати розповсюджену професію |
18,4% |
14,7% |
2,5% |
3,7% |
0% |
6% |
|||||
|
бажання заробляти „справжні” гроші |
5,2% |
2,1% |
10% |
8,3% |
6,4% |
2% |
|||||
|
ІV вибір професії для
вирішення власних психологічних та соціальних проблем |
|||||||||||
|
бажання батьків, „щоб я тут навчався” |
20,8% |
10,6% |
5% |
3,7% |
10,2% |
12,9% |
|||||
|
бажання мати нових друзів |
2,6% |
0% |
0% |
0% |
0% |
0% |
|||||
|
бажання уникнути служби в армії |
5,2% |
6,3% |
1,9% |
5,5% |
6,4% |
2% |
|||||
|
V відсутність свідомого
вибору чи байдужість до обраної професії |
|||||||||||
|
„мені однаково, де вчитися” / „у мене не було іншого вибору” |
0,5% |
0,3% |
0,45% |
0,4% |
0% |
0% |
|||||
На нашу думку, відповіді першої групи можна вважати
виявом свідомого вибору студентами професії інженера як своєї майбутньої
професії, відповіді другої групи – свідченням переважно свідомого вибору
професії (сприйняття вищої освіти як цінності, безперечно, є позитивним, але чи
бачать ці студенти себе інженерами в майбутньому – не зрозуміло), відповіді
третьої та четвертої груп – свідченням недостатньо свідомого вибору, п’ята ж група
складається з відповідей студентів, які випадково потрапили до цього вищого
навчального закладу, а отже, вибором сфери своєї майбутньої професійної
діяльності особливо й не переймалися. В таблиці 2 ми зробили спробу представити
ті самі результати дещо по-іншому, що, як нам здається краще ілюструє ступінь
усвідомленості свого майбутнього вибору сучасними студентами.
Таблиця 2
Ступінь усвідомленості свого майбутнього професійного вибору
студентами
|
№ групи |
|
кількість респондентів |
|||||
|
38 |
47 |
158 |
108 |
78 |
132 |
||
|
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
||
|
кількість отриманих відповідей у % до кількості
респондентів |
|||||||
|
І |
свідомий вибір професії інженера |
5,2% |
0% |
8,8% |
19,3% |
20,5% |
18% |
|
ІІ |
переважно свідомий вибір професії інженера |
34,2% |
16,9% |
30,9% |
31,3% |
28,2% |
30,4% |
|
ІІІ і ІV |
недостатньо свідомий вибір професії інженера |
60% |
82,7% |
59,7% |
48,8% |
51,2% |
51,3% |
|
V |
байдужість до вибору професії |
0,5% |
0,3% |
0,45% |
0,4% |
0% |
0% |
Дані таблиці 2 наочно представляє гістограма на рисунку 1 (у % відношенні
до кількості респондентів).
Рис. 1
Ступінь усвідомленості свого майбутнього професійного
вибору студентами
Як свідчать підрахунки та наочно ілюструє гістограма рисунка 1, більшість
студентів (від 50% до 80%) здійснює вибір своєї майбутньої професії недостатньо
свідомо, а отже, об’єктивно не включається в процес формування своєї професійної
культури одразу після вступу до вищого навчального закладу.
За сучасних умов розвитку суспільства як ніколи раніше постає нагальне
питання формування культури спеціалістів, в якій поєднуються високий
професіоналізм, інтелігентність, соціальна зрілість і творчий пошук. Але на
практиці аналіз якості підготовки майбутніх спеціалістів у вузах України
свідчить, що багатьом з них бракує самостійності, ініціативи, винахідливості,
уміння творчо підходити до складних проблемних ситуацій у нових умовах господарювання,
громадянської активності. Такий стан справ, можливо, складається і через
недостатню увагу до рівня вмотивованості та ступеню усвідомленого вибору
майбутньої професії, та й до інших питань формування професійної культури
фахівців. У цьому контексті необхідні переосмислення змісту освіти і виховання
сучасного спеціаліста, його професійної культури, розробка і послідовна
реалізація гуманістичної концепції викладання. Головним завданням вищої школи залишається
пошук і використання таких ефективних, дійових і активних форм, методів,
принципів навчально-виховного впливу, які б максимально враховували особливості
нинішнього етапу розвитку суспільства, органічно вписувались у нову модель
вищої школи, сприяли б інтеграції вузу, виробництва й науки, адже саме це –
постійно діючий фактор розвитку особистості, професійної культури, які багато в
чому визначаються якістю вузівської підготовки.
Посилання:
1. Вернадский
В. Начало и вечность жизни. – М., 1989. – 358 с.
2. Словник-довідник для соціальних
педагогів та соціальних працівників /За заг. ред. А.Й. Капської, І.М.Пінчук,
С.В.Толстоухової. – К., 2000. – 260 с.
3. Краткий словарь по социологии /Под
общ. ред. Д.М. Гвишиани, Н.И. Лапина; Сост. Э.М. Коржева, Н.Ф. Наумова. – М.:
Политиздат, 1989. – 479 с.
4. Андрущенко В., Михальченко М.
Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. – К.: Ґенеза, 1996. – 368 с.
5. Позінкевич Р.О. Освіта в системі культури. – Луцьк:
Ред.-вид.відд. „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – 348 с.
6. Сучасні проблеми вищої освіти: збір. доповідей до науково-практичної
конференції. – Миколаїв: МФ НаУКМА, 1998. – 144с.
7. Проблеми загальної і професійної педагогіки: Зб. наук.
пр. /Обл. метод. каб. учбових закладів мистецтв та культури (Харків)
/Г.Є.Гребенюк (ред.кол.). – Х.: Каравела, 2000. – 256с.
8. Професійна підготовка фахівців вищої школи в умовах
оновленої парадигми освіти: Зб. наук. пр. /Обл. метод. каб. учбових закладів
мистецтв та культури (Харків) /Г.Є.Гребенюк (ред.). – Х.: Каравела, 1999. –
134с.
9. Актуальні проблеми формування
професійної та гуманітарної культури сучасного спеціаліста /Між. наук.-метод. конференція (1994).
Тези доповідей /В.Д.Базилевич (від. ред.) – К., 1994, Ч. 1. – 279 с.
10.
Інженерна освіта на межі століть: традиції, проблеми, перспективи: Праці міжнар.
наук.-метод. конф., 28- 30 березня /ХДПУ – Х., 2000. – 336с.
11. Worldwide
Conference on Cultural Policies. – www. unesco. org. – 1982
12. Ісаєнко С.А.
Професійний вибір як одна з передумов формування професійної культури
особистості / Материалы
V Международной
научно-практической конференции «Наука и образование – 2007». – Том 1.
Педагогические науки. – Днепропетровск: Наука и образование, 2007. – 112 с. –
С.73-76.