Романенко О.
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди», педагогічно-індустріальний факультет, група Т-6
Секція
педагогіка, підсекція 3
Способи розв’язування графічних задач на уроках креслення
Задача – це проблема, яка задається або формулюється самостійно і вимагає
від суб’єкта навчання певних дій при пошуку відповіді на те чи інше питання, що
міститься в умові. У багатьох випадках, задача розглядається як задана в
визначених умовах мета діяльності, яка повинна бути досягнута перетворенням цих
умов згідно з певною процедурою. Задача включає в себе вимогу (мету), умову
(відоме) та шукане (невідоме), що формулюється у вигляді певного завдання. Між
названими елементами існують відповідні зв’язки та залежності, за рахунок яких
здійснюється пошук та визначення невідомих елементів через відомі.
Процес розв’язування задачі являє собою постійну взаємодію суб’єкта з
об’єктом, в якій суб’єкт через аналіз і синтез розкриває об’єктивні відношення
між даним і шуканим, визначає шукане, виявляючи його відношення до даного. Це
стає свідченням включення в процес розв’язування задачі мислення. Відповідно до
зазначеного, графічними прийнято називати задачі, в яких з аналізу графічних
зображень, наведених в умові, одержують необхідні дані для розв’язання або
такі, що вимагають відображення результату розв’язання незалежно від форми
вираження умови.
Отже, навчальна задача – це завдання, сформульоване у вигляді навчальної
проблеми, вирішення якої передбачає активну розумову діяльність, що спирається
на наявні в учня знання та уміння застосовувати їх на практиці. До специфічних
особливостей графічних задач можуть бути віднесені: представлені умови задачі у
вигляді графічних зображень або їх частин чи елементів; процес розв’язання
графічної задачі супроводжується виконанням певних графічних дій та побудов;
результатом розв’язання графічної задачі виступає графічна робота у вигляді
ескізу, креслення, схеми. Із врахуванням цього, графічну задачу доцільно
визначити як навчальну проблему, яка передбачає відображення просторових
властивостей предмета за допомогою розумових і практичних дій, в основі яких
лежать знання про правила виконання та оформлення креслень і уміння
застосовувати їх на практиці.
Розв’язування графічної здачі може здійснюватися трьома способами:
словесно-описовим, графічним та предметно-маніпуляційним.
Словесно-описовий спосіб застосовується для розв’язання практичних завдань,
не пов’язаних з виконанням графічних побудов, але таких, що передбачають їх
обов’язкове використання у вже готовому вигляді (порівняння зображень, читання
креслень, аналіз графічної форми предмета за зображенням, аналіз графічного
складу зображень і т.д.).
Графічний спосіб передбачає відображення результату розв’язання у графічній
формі (ескіз, креслення, рисунок тощо). Умова при цьому може бути виражена у
словесній, графічній формі, у вигляді натурального об’єкту чи комбінованим
способом.
Предметно-маніпуляційний спосіб розв’язання передбачає виконання окремих
графічних операцій, включених у інші види діяльності (моделювання,
конструювання, складання виробу за кресленням або схемою тощо).
Процес розв’язування графічної задачі, на відміну від фізичних,
математичних та інших задач, вимагає від учнів крім аналітико-синтетичної
діяльності і здійснення логічних операцій (порівняння, абстрагування,
узагальнення), виконання специфічних операцій (графічні побудови, створення
образу, оперування ним, практичних і розумових дій). Існує дві групи
задач.
До першої групи відносяться завдання спрямовані, в основному, на формування
графічних умінь (відобразити лінії, нанести розміри, побудувати контури плоских
зображень та ін.). До другої – завдання, спрямовані на розвиток розумових дій і
формування графічних умінь (порівняння зображень, читання креслень, побудова
зображень, уявні перетворення зображень тощо). Часткові, нескладні (відобразити
лінії, нанести умовні зображення та ін.) можна віднести до графічних вправ, а
більш складні (побудова зображень, їх реконструкція, деталювання складальних
креслень та ін.) – до графічних задач.
Графічні задачі першої групи сприяють більш міцному засвоєнню знань, вони є
засобом формування графічних умінь, контролю знань, умінь та навичок. Графічні
задачі другої групи, крім цього, мають великі можливості для розумового розвитку
школярів.
Розв’язання задач другої групи передбачає не механічне застосування
засвоєних правил, а самостійне знаходження шляхів рішення деяких проблем –
вибір головного вигляду, кількості зображень, застосування необхідних умовних
зображень, позначень тощо. Процес розв’язання таких задач є важливим засобом
розвиту мислення. В учнів розвивається уміння аналізувати вихідні дані під
різним кутом зору, виділяти основне, узагальнювати, виконувати різноманітні
уявні перетворення зображень, формується творча спрямованість мислення.
Розв’язування графічних задач, що містять відомості та вимагають знань з
різних галузей техніки, дозволяє на конкретних прикладах навчити учнів
узагальнювати відображення найбільш розповсюджених конструктивних елементів
деталей, самих деталей та їх з’єднань. Сприяє цьому також робота з довідковими
матеріалами, розрахунки, застосування у ході рішення задачі знань, набутих при
вивченні інших навчальних предметів, особистого досвіду.
Отже, графічна діяльність учнів у процесі розв’язання задач на перетворення
зображень сприяє загальному розвитку мислення і його творчої спрямованості,
вдосконаленню уміння аналізувати вихідні дані з різних точок зору,
переосмислювати їх у відповідності до умови задачі, створювати образи і
маніпулювати ними, формує готовність до управління явищами, що не піддаються
безпосередньому спостереженню. Епізодичне включення учнів до аналізу
просторових властивостей предметів чи умови графічної задачі мають місце на
багатьох уроках креслення. Але такі випадки не носять системного характеру, а
тому не мають вирішального впливу на розумовий розвиток учнів. Цілком очевидно,
що їх потрібно цьому цілеспрямовано навчати.
Місце навчання:
ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені
Григорія Сковороди”, педагогічно-індустріальний факультет, група Т-6
Домашня адреса:
Київська область
Переяслав-Хмельницький район
с. Велика Каратуль
вул. Садова 30