Педагогические науки / 3. Методические основы воспитательного процесса

Давиденко О. С.

Викладач кафедри ЗТДМВТНК, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Твердохліб Т. В.

Магістр педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Методологічні основи міжпредметних зв’язків у графічній підготовці учнів

Трудова підготовки учнів у загальноосвітній школі є найбільш якісною та наповненою змістом в тому випадку коли під час навчального процесу розкриваються взаємозв’язки між природничо-математичними дисциплінами (фізика, креслення, математика) та трудовим навчанням. Для створення умов якісного засвоєння понять, явищ, закономірностей, технологій обов’язковою умовою має бути зв'язок між навчальними темами, спільний термінологічний апарат та спільна спрямованість на формування всебічно розвиненої особистості. Найбільш повно та ефективно формування всебічно розвиненої особистості проходить при використанні міжпредметних зв’язків (МПЗ) в навчальному процесі.

Міжпредметні зв’язки розглядалися вперше Ю.О. Самаріним, але сам термін в широкий ужиток пішов не відразу. До цих пір єдиного визначення терміну МПЗ у науковій літературі немає. В ряді робіт МПЗ окреслюються, як дидактичні умови, що забезпечують послідовне відображення в змісті навчальних дисциплін об’єктивних взаємозв’язків, що діють у природі. Визначення МПЗ знаходимо в роботі А.І. Єремкіна який визначає цей термін, як системи відносин між знаннями, вміннями, навичками, що формуються в результаті послідовного відображення в засобах, методах і змісті навчальних дисциплін тих об’єктивних зв’язків, що існують у реальній дійсності. Знання з різних дисциплін вступають між собою в зв’язки і при цьому утворюють системи – цикли природничо-математичних, соціально-гуманітарних, фундаментальних та спеціальних дисциплін.

В тезах ми розглядаємо міжсистемні зв’язки трудового навчання з природничо-математичними та фундаментальними технічними дисциплінами. Основою для утворення систем є зміст окремих дисциплін, специфіка якого обумовлює дидактичні і методичні способи встановлення МПЗ.

Розглядаючи зміст дисциплін фізико-математичного та фундаментального циклу можливо досить легко визначити їх зв’язки з трудовим навчанням. Зміст графічної підготовки учнів школи насамперед пов'язаний з вивченням циклу машинознавство, основи виробництва, швейне виробництво та практична діяльність на уроках трудового навчання.

Навчальна діяльність учня складається із сприймання, розуміння й відтворення наукових теорій, розв’язання пізнавальних задач, проведення експериментів, дослідів, виконання практичних робіт, творчої діяльності під час трудового навчання. МПЗ часто визначають через міжпредметні відношення, що виявляються через зв’язок явищ і процесів, закономірності виділення окремих дисциплін. Відбувається глибоке проникнення у процеси вивчення, комплексний розгляд об’єктів, явищ. Ці відносини стають зв’язками лише тоді, коли їхні елементи стануть динамічними щодо змін у послідовності елементів навчальних дисциплін, у змісті знань, у видах діяльності вчителя й учня та будуть сприяти утворенню міжпредметної структури навчальних знань.

Під час викладання природничо-математичних та технічних знань вчителі мають детально познайомитися з навчальним матеріалом, послідовністю його викладу відносно інших дисциплін для визначення систем МПЗ, їхніх видів та хронології (попередні–ретроспективні, супутні-синхронні, послідовні–перспективні зв’язки).

Здійснення попередніх МПЗ у певному випадку може означати, що вчитель трудового навчання враховує, що на уроках креслення, фізики, геометрії учні вивчили певні факти, явища, закономірності, але реалізація цих зв’язків можлива за умови попереднього планування навчального процесу; умовно ретроспективними можна вважати МПЗ загальної фізики і тем трудового навчання, коли їх вивчення є паралельним, але в окремих випадках встановлюються і реалізуються ці зв’язки із знаннями набутими учнями в попередніх роках навчання.

Супутні зв’язки – це зв’язки ретроспективні або перспективні з невеликим інтервалом часу між вивченням навчальних питань двох і більше дисциплін. Можливим є таке визначення супутніх МПЗ, як таких, що встановлюються при паралельному вивченні навчальних дисциплін.

Результатом здійснення МПЗ трудового навчання з основами виробництва є засвоєння учнями основних положень технологічності конструкцій і їхнього відображення в конструкторській документації.

Доцільним у схемі вивчення МПЗ трудового навчання буде вияв перспективних МПЗ з фізикою, кресленням, основами виробництва. Перспективні зв’язки у даному випадку означатимуть нагромадження певних знань з основ виробництва (5-6 класи) до вивчення їхніх наукових основ у фізиці, а також використання знань з основ виробництва (5-6 класи) у вивченні креслення (8-9 класи).

За умов встановлення чітких вимог до природничо-математичної, графічної та трудової підготовки учнів у школі (у нашому випадку) та взаємовідносин між навчальними дисциплінами (змістових, структурних, часових тощо) стане можливим поліпшення якості трудової підготовки і досягнення основних цілей загальної освіти. Ці вимоги можуть бути розроблені лише на основі вимог зафіксованих у навчальних програмах окремих дисциплін за типом: в результаті вивчення дисципліни учень повинен знати, повинен вміти тощо.

Курс креслення у школі спрямований на формування і розвиток графічної культури, мислення і творчих якостей особистості учня з урахуванням наступних положень: основою курсу креслення є навчання школярів методам графічних зображень з урахуванням всіх психологічних процесів, що проходять в цьому виді навчальної діяльності; графічна діяльність спрямована на розвиток у школярів технічного, логічного, абстрактного, просторового і образного мислення; навчання кресленню базується на принципах політехнізму і зв’язку з життям; врахування індивідуальних особливостей учнів; розширення і поглиблення графічних знань і умінь має відбуватись на факультативних заняттях.

Згідно поставлених вимог визначається і перелік рекомендацій з методики викладання креслення у школі в аспекті розвитку, встановлення та реалізації міжпредметних зв’язків з трудовим навчанням:

- надавати однакової уваги читанню і виконанню креслень;

- особливої уваги надавати якості виконання перших графічних робіт у перевірці й оцінюванні, підтримувати вимоги на наступних етапах навчання;

- навчання ортогональному проеціюванню краще виконувати послідовно на одну, дві і три площини проекцій з метою рівномірного приросту труднощів;

- виконання креслень за моделями, ескізуванні з натури доречно організувати спостереження нерухомого об’єкту з фіксованої точки зору, примушуючи учня до оперування просторовими уявленнями про об’єкт;

- брати за основу вправ, графічних і практичних робіт різнопланові графічні задачі;

- у навчанні кресленню рекомендується широко застосовувати наочність – картки, плакати, таблиці, моделі, деталі та технічні засоби навчання: проектори, динамічні моделі, відеотехніку та комп’ютери;

- особливої уваги варто надавати розвитку самостійності учнів у набутті графічних знань, у їхньому застосуванні в побуті, позакласній роботі;

- індивідуальна робота з учнем (ознайомлення з новим матеріалом, повторення, закріплення знань, пошук довідкових матеріалів, читання креслень, розв’язання задач) повинна бути невід’ємною частиною навчально-виховного процесу.

Запропонований комплекс вимог до графічних знань і умінь спонукав нас до проведення наступного етапу педагогічного дослідження щодо встановлення і реалізації МПЗ у змісті креслення та трудового навчання.

Підсумовуючи розглянутий матеріал можна констатувати, що МПЗ які базуються на методологічних засадах дозволяють забезпечити графічну підготовку учнів, яка характеризується глибоким розумінням , міцним запам’ятовуванням інформації та її використання у нових навчальних завданнях, включаючи творчі.