Политология / Современные избирательные
технологии
Фесун Г. С.
Чернівецький
національний університет ім. Ю. Федьковича
ОСНОВНІ
ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ПОЛІТИКА
На основі
аналізу літератури та досвіду проведення передвиборчих кампаній, ми припускаємо,
що у формуванні іміджу реального політика можна виокремити три основні фактори –
особливості об’єкту сприйняття особистості політика; форми транслювання
інформації про політика; особливості суб’єкта сприйняття. Науковці розглядають
імідж як складний соціально-психологічний феномен – взаємодію реальних
особистісних якостей кандидата, політичної реклами і особливостей сприйняття
виборців.
Механізми
формування іміджу політика у виборців схожі з механізмами міжособистісного
сприйняття. Перший фактор формування реального іміджу створюють особистість
політика і його діяльність. До блоку «особистість політика» відносять такі
складові, як його зовнішні дані (привабливість, вік і здоров’я, манера
одягатися, жести та міміка); наявність чи відсутність харизми; темперамент;
характер; здібності; а також особливості мотиваційної сфери (мотиви участі в
політичній діяльності). Другою важливою складовою даного фактору є політична
позиція в цілому (приналежність до тієї чи іншої партії, руху), передвиборча
програма та діяльність політика. Але вони цінні не стільки самі по собі
(політична позиція як така не дуже важлива, і передвиборчі програми мало хто
читає), а як демонстрація професійних та особистісних якостей – економічно
грамотний, розумний, тримає слово і т. д. Звичайно, для політика надзвичайно
важливо демонструвати розум, компетентність і професіоналізм, моральні якості,
разом з тим не можна недооцінювати значення зовнішніх факторів. Дві третіх
виборців стверджують, що для них важливо, як кандидат виглядає і як говорить. Привабливість,
приємна зовнішність кандидата можуть стати для когось вирішальним аргументом
для голосування. Партії та кандидати часто пропонують схожі програми, тому у
свідомості людей формується не стільки образ ідей, скільки образ конкретних
особистостей.
У вітчизняній
політичній культурі особистості лідера традиційно відводиться центральне місце,
політичний вибір багато в чому персоніфікований. Приймаючи електоральне
рішення, виборець найчастіше орієнтується не на програми, а на особистісні
якості кандидата. Іншими словами, щоб претендувати на перемогу, політик повинен
демонструвати якості, які відповідають – в очах масового виборця – його
політичним перевагам [1]. Про зовнішність, манери, ораторські здібності
політика кожний виборець може судити сам, побувавши на зустрічах з кандидатом
та на інших публічних заходах. Крім того, про програму та діяльність можна
робити висновки зі слів кандидата (через звернення та виступи) і спостерігаючи
зовнішню рекламу, читаючи листівки та буклети, які розповсюджують. Якщо
використати термінологію Почепцова Г.Г., то це пряма іміджеформуюча інформація (та, котру людина отримує при
безпосередньому контакті) [3,4].
Безумовно, на
електоральний вибір впливають і такі чинники: склад виборчого округу; рівень
матеріальної забезпеченості більшості жителів. Наприклад, інтелігенцію
привертають насамперед якості кандидата – рівень освіти, передвиборча програма;
робітників – захист їхніх інтересів, соціальна приналежність кандидата. Для
молоді цікаві біографічні дані. Для людей похилого віку дуже важлива партійна
приналежність, а також проживання кандидата в одному з ними регіоні. Таким
чином, створення іміджу націлюється на те, щоб виборці побачили в кандидаті ті
якості, якими, напевне, хотіли б володіти самі. Стосовно формування іміджу
(слід зауважити, що свідомість натовпу не може сприймати політику, не
персоніфікуючи її: для нього значно важливішими є люди, ніж ідеї [5]. Однак
спілкування з політиком дуже рідко буває безпосереднім, найчастіше виборцю
транслюється образ політика ЗМІ. Це так звана непряма іміджеформуюча
інформація (та, яку людина отримує «через треті руки»).
Образ політика
як результат перцепції набагато в меншій мірі базується на чуттєвому сприйнятті
чи безпосередньому контакті, ніж на отриманих від ЗМІ даних. Вони дають
можливість передавати великі об’єми інформації на велику аудиторію і тим самим
охоплювати не окремі групи людей, а саме маси. Особливе значення ЗМІ відіграють
в сфері політичної соціалізації та орієнтації людини в політичному житті: весь
спектр політичних партій та рухів може бути поданим індивіду тільки через ЗМІ.
Однак ЗМІ часто пропонують вже готові образи лідерів чи партій, вносячи свої
оцінки та судження. На відміну від інформації, яку можна отримати в
міжособистісному спілкуванні, інформація в ЗМІ певним чином структурована. Це
означає, що в тій чи іншій мірі ця інформація вже пройшла через відбір,
класифікацію, категоризацію фактів та явищ суспільного життя. Людина отримує в
результаті інтерпретацію інформації, готові образи політичних лідерів. Очевидно,
що ЗМІ подають інформацію з позицій певних груп і у відповідності з їхніми
інтересами, тобто є заангажованими. Тому необхідно відрізняти ЗМІ, які працюють
у відповідності зі стратегією передвиборчої кампанії даного кандидата і
незалежні чи вороже налаштовані ЗМІ.
Такими є на наш
погляд, основні фактори формування реального іміджу політика, які здійснюють
основний вплив на прийняття електорального рішення виборцями. У зв’язку з
вищевикладеним, при формуванні іміджу політика виникає необхідність застосування
диференційованого підходу до роботи з різними соціальними групами і верствами
населення.
Література: