Психология / 9. Психология развития
Поснова Т.П.
Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ
Сучасне українське суспільство на шляху до демократизації усіх сфер
суспільного життя зіткнулося з необхідністю вирішення багатьох завдань
соціально-психологічного характеру. Зміна механізмів, шляхів та еталонів
засвоєння підростаючим поколінням соціальних та правових норм та цінностей,
зменшення соціалізуючого впливу на підростаюче покоління таких інститутів, як
заклади освіти та молодіжні організації у порівнянні зі стихійними і
випадковими факторами (масова культура та підліткова субкультура) зумовлюють
необхідність звернутися до проблеми становлення правової самосвідомості
підростаючого покоління як психологічної основи громадянського суспільства.
За своєю суттю правосвідомість відображає оцінювання та критику діючого в
суспільстві права, надії та сподівання до правової сфери, це певний етап
розвитку суспільної свідомості. Особливість правосвідомості, як певної
специфічної форми суспільної свідомості, полягає в наступному:
–
в правосвідомості відображаються лише ті
явища, які складають правову сторону життя суспільства;
–
усвідомлення правових явищ життя
суспільства здійснюється за допомогою спеціальних юридичних понять і категорій.
Будучи однією із форм суспільної свідомості, правовій свідомості притаманні
три характерні психологічні ознаки:
–
завжди проявляється через другу
сигнальну систему;
–
не може існувати без конкретного носія –
особистості чи групи;
–
не лише відображає соціальну дійсність,
але і активно на неї впливає [3, С.153].
За своєю структурою правосвідомість є складним і багаторівневим
психологічним феноменом, який включає в себе знання права, правову ідеологію,
оцінювання і поведінковий елемент (установки). Опираючись на праці провідних
вчені (Л.І.Божович, А.В.Петровського, А.С.Чернишева, В.В.Лазарєва,
В.Н.Хропанюк) можна визначити основні структурні компоненти правової
самосвідомості:
–
пізнавальний – передбачає
засвоєння правових норм, набуття необхідних знань про правові відношення і
відображається у здійсненні цілеспрямованого правового виховання в рамках
учбових дисциплін (або самоосвіти);
–
ціннісно-орієнтаційний
– забезпечує регуляцію поведінки особистості з позиції правових норм,
оцінювання власної поведінки, орієнтацію у змісті спільної правової діяльності,
розуміння її соціальної значущості і відображається в правових емоціях;
–
діяльнісний – передбачає
активність особистості в правовій діяльності, прояв її індивідуальності та
суб’єктної позиції і проявляється в правовій поведінці неповнолітніх.
В структурному компоненті правосвідомості виокремлюють два психологічних
елементи: наукова правосвідомість (правова ідеологія)та побутова
правосвідомість (правова психологія) [4, С.166; 5, С.157-158].
Правова ідеологія є системою поглядів і уявлень, які в теоретичній формі
відображають правові явища суспільного життя і міститься в наукових дослідженнях
по питанням держави і права, їх сутності та ролі в суспільному житті.
Правова психологія є сукупністю почуттів, звичок, настроїв, в яких
відображається ставлення різних соціальних груп, індивідів до права,
законності, системи правових закладів, що функціонують у суспільстві. Вона
характеризує всі ті переживання, почуття, думки людей, що виникають в зв’язку з
виданням норм права, станом діючого законодавства і практичним здійсненням його
вимог. Правова психологія виникає під впливом оточуючої правової дійсності і є безпосереднім відображенням життєвих
ставлень людей, які складають нації, народності, групи населення. Внаслідок
цього вона являє собою «стихійний», «несистематизований» прошарок правової
свідомості, який відображається в окремих психологічних реакціях будь-якої
людини або тієї чи іншої соціальної групи на державу, право, законодавство та
інші аспекти правового життя суспільства.
Зміст правосвідомості складають чотири основних види оцінкових ставлень: до
права і законодавства (його принципів, норм, інститутів); до правової поведінки
оточуючих і до об’єктів діяльності (злочинності та злочинців); до
правоохоронних органів (прокуратури, адвокатури, суду, органів внутрішніх справ
та їх діяльності); до своєї правової поведінки (самооцінка) [4].
Психологічна структура правової свідомості відіграє вагому роль у
формуванні та реалізації права, оскільки може виступати вагомим чинником
правового розвитку, прогресу в демократичних перетвореннях або чинником
гальмування, супротиву реформам, які здійснюються в суспільстві. З огляду на
це, зміст правової свідомості підростаючого покоління сьогодні значною мірою
визначатиме вектор політичного, правового розвитку держави в недалекому
майбутньому.
Література: