Герасимов Р.Ю., Лукашова І.О., к.е.н. доцент

Донецький національний університет економіки

і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Особливості оподаткування ПДВ зовнішньоторговельних операцій

У європейських країнах податок на додану вартість (ПДВ) успішно виконує функцію стабільного джерела значної частки податкових надходжень. Однією з важливих переваг ПДВ є уникнення податкового навантаження експорту та встановлення рівного податкового навантаження на товари і послуги, як українського, так і іноземного виробництва, що реалізуються на внутрішньому ринку України.

Метою статті є висвітлення особливостей порядку оподаткування ПДВ зовнішньоторговельних операцій в Україні, а також деяких недоліків та перешкод у податковій системі.

Як свідчить практика, порядок оподаткування на додану вартість зовнішньоторговельних операцій в Україні є актуальним і до цього дня в силу нестабільності та мінливості законодавчої бази, яка сприяє фінансовим порушенням і зловживанням у країні. Здійснення експортно-імпортних постачань вітчизняними підприємствами є однією з умов підвищення їх ефективного функціонування, зростання прибутковості та конкурентоспроможності.

По суті, ПДВ є непрямим податком, що включається у вартість товару і передається державі продавцем, хоча його адміністрування поки є досить складним.

Згідно закону, об`єктом оподаткування ПДВ є операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України й отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України. Отже, об’єкт оподаткування – це ввезення товарів, тобто конкретна операція як об’єкт оподаткування, якщо говорити про сумове значення – то це митна вартість. Сума митного збору стягується з митної вартості товару.

Але нарахування ПДВ проводиться на митну вартість товару з урахуванням мита, а якщо товар підакцизний, то і з урахуванням акцизного збору. Тобто, на одні податки нараховуються інші. Мито і акцизний збір - це державні податки, і вони не мають бути об'єктом обкладення ПДВ. В даному випадку не дотримується принцип одноразовості оподаткування. Враховуючи об'єми і масштаби імпортних постачань товарів, не важко представити, на скільки ущемлені інтереси українських імпортерів [1].

Згідно пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні (імпорті) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації з вказівкою в ній суми податку, що підлягає сплаті. У свою чергу, датою виникнення права на податковий кредит згідно пп.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно пп.7.3.6 вказаного Закону. Як бачимо, Закон про ПДВ не передбачає яких-небудь особливостей стягування ПДВ залежно від вартості товарів, що імпортуються. Тобто навіть якщо вартість ввезених товарів мізерна, "імпортний" ПДВ все одно платиться [5]. Перелік імпортних операцій передбачає і такі, що є звільненими від оподаткування ПДВ [4].

сплата "імпортного" ПДВ при імпорті послуг здійснюється суб’єктом ЗЕД - імпортером методом включення до декларації з ПДВ податкових зобов’язань, визначених за правилом "першої події" або за датою здійснення попередньої оплати за послуги, що будуть імпортовані, або за датою надання послуг іноземним СГД. В цьому випадку суб’єкт ЗЕД має право на отримання податкового кредиту з ПДВ тільки в звітному (податковому) періоді, що є наступним за тим звітним періодом, в якому виникають податкові зобов’язання. Іншими словами, суб’єкт ЗЕД в одному місяці одержує імпортні послуги (або за них сплачує), в цьому ж місяці в нього виникають податкові зобов’язання з ПДВ, а в наступному місяці ПДВ сплачується до бюджету та виникає податковий кредит [6].

Таким чином, у підприємств-імпортерів виникає необхідність в декларуванні таких товарів, що обумовлене необхідністю документального підтвердження права на податковий кредит по сплачених сумах ПДВ по кожному імпортному постачанню. Це вимушує імпортерів звертатися до митного органу з письмовою заявою про митне оформлення таких товарів [1].

Обкладення ПДВ експортних операцій також має ряд особливостей. Сутність однієї з них полягає в тому, що при продажу товарів, які були вивезені платником податків за межі митної території України, податок на додану вартість обчислюється за нульовою ставкою [4, пп. 6.2.1].

На операції з товарами (майном), які вивозяться за межі митної території України за зовнішньоекономічними договорами й оформлені у митному відношенні з метою тимчасового вивезення протягом одного року, з товарами, які поставляються на консигнацію, з переробленою давальницькою сировиною нерезидента, що повертається його власникові, а також на операції з експорту товарів без фактичного їх вивезення з митної території України, нульова ставка ПДВ не поширюється [3].

Згідно Податковому роз'ясненню щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях по вивозу (експортуванню) товарів за межі митної території України, затвердженому наказом Державній податковій адміністрації України від 05.09.2002г. №418, визначено, що у випадку якщо по експортному контракту з нерезидентом продукція в звітному періоді не вивозиться за митні межи України, а відвантажується до місця формування експортних вантажів для подальшої відправки за межу, податкові зобов'язання у платника податків - експортера по нульовій ставці в цьому звітному періоді не виникають.

Лише після фактичного перетину товарами митної межі України (завершення оформлення вивізної вантажної митної декларації) платником податків - експортером визначаються податкові зобов'язання по нульовій ставці ПДВ. Таким чином, на дату відвантаження у підприємства-експортера виникає податкове зобов'язання по ПДВ, але немає підстави застосування нульової ставки, оскільки розмір ставки ПДВ можна визначити тільки після вивозу товарів за межі України. Чи означає це, що датою виникнення податкових зобов'язань із застосуванням нульової ставки податку є дата фактичного вивозу цих товарів за межі митних меж України (а не дата відвантаження з підприємства) з підтвердженням такого вивозу вантажної митної декларації [1].

Перелік експортних операцій передбачає і такі, що є звільненими від оподаткування ПДВ. Перелік операцій, при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг яких застосовується нульова ставка, наведено у п. 6.2 ст. 6 Закону N 168/97-ВР.

При здійсненні операцій, що обкладаються ПДВ за нульовою ставкою відповідно до ст. 4 Указу № 857, бюджетне відшкодування сум ПДВ здійснюється протягом місяця, що настає після подання декларації за звітний період, у якому були здійснені такі операції. Причому сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів по цьому податку або інших податках, зборах (обов'язкових платежах), які зараховуються до державного бюджету України.

Для отримання експортного відшкодування підприємство-експортер повинне представити до державної податкової інспекції оригінал п'ятого основного листа, який є екземпляром для декларанта, оформленого митним органом. Без такого підтвердження відшкодування сум ПДВ не реальне [1].

Ефективність процедури відшкодування ПДВ є важливою складовою забезпечення конкурентоспроможності українських експортерів, оскільки будь-які затримки погашення державою боргів перед експортерами має наслідком підвищення собівартості продукції, що експортується, оскільки примушує товаровиробників здійснювати додаткові кредитні запозичення для фінансування поточної діяльності.

Хронічні затримки у виділенні бюджетних коштів для розрахунків із підприємствами-експортерами, а також низька ефективність системи адміністрування ПДВ органами податкової служби, що не забезпечує швидке здійснення процедур перевірки обґрунтованості вимог платників ПДВ, є основними проблемами, з якими стикаються підприємства-експортери, що мають право на бюджетне відшкодування. [2; c.135]

Методика визначення суми експортного відшкодування наведена у ст. 8 Закону [4], де сказано, що експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, що має дорівнювати частці обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт у загальному обсязі оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) зазначеного податкового періоду (включаючи їх оподаткування при імпорті). Податковий кредит складається із сум ПДВ, що включаються до складу ціни придбаних товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва або підлягає амортизації, та які (суми ПДВ) фактично сплачені експортером грошовими коштами постачальникам починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем (включно) подання розрахунку експортного відшкодування [6, № 10].

В експортні обсяги продажу товарів (робіт, послуг) з метою оподаткування не включаються майнові добровільні пожертвування на користь нерезидентів, майнові внески для продовження будь-якої спільної з нерезидентом діяльності за межами України, майнові внески, які повертаються іноземному інвестору.

Коли суб’єкт ЗЕД має непогашену заборгованість з ПДВ минулих податкових періодів або непогашений податковий вексель, сума експортного відшкодування (або її частина) направляються на погашення такої заборгованості або зараховуються в рахунок погашення такого векселя. Суб’єкт ЗЕД також має право зарахувати суму експортного відшкодування (повністю або частково) в рахунок майбутніх платежів з ПДВ або інших податків, зборів (обов’язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України.

Висновки. Механізм справляння ПДв Україні удосконалюється протягом кожного року з початку запровадження його в системі оподаткування. І, хоча він ще залишається далеким від досконалості, Україна має можливість зачерпнути досвід більш розвинених країн з даного питання, ніж далі шляхом проб і помилок виробляти свою систему оподаткування.

Література

1. Лукашова, І. О. Оподатковування: процеси стабілізації податкового механізму в операціях зовнішньоторговельних постачань [Текст] / І. О. Лукашова; Зб. наук. статей за матеріалами ІІІ міжрег. наук.-практ. конф. "Спадкування у промисловому регіоні: теорія, практика і перспективи розвитку". – Донецьк: ДонДУЕТ. – 2003. с. 338-342.

2. Педь, І. В. Особливості оподаткування ПДВ зовнішньоекономічних операцій [Текст] / І. В. Педь. - Міжнародні фінанси. – 2007. – №1. – с. 134-137.

3. Багрова І. В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства [Текст] / І. В. Багрова; Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 580 с.

4. Про податок на додану вартість: закон України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР: [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http: // www.rada.kiev.ua

5. Соколов, О. НДС и внешнеэкономическая деятельность: "подводные камни" в налогообложении: : [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.gni.dn.ua/s005

6. Губа, Є. ТОВ Аудиторська фірма "Інсайт" ЗЕД: облік і оподаткування [Текст] / Євгеній Губа. - Школа бухгалтера. – 2004. – № 8-11.