Економічні
науки/2.Зовнішньоекономічна діяльність
Мікеніна О.В.
Донецький національний
університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
СПЕЦІАЛЬНІ
ПРОГРАМИ НАТО ТА УЧАСТЬ УКРАЇНИ В НИХ
Організація
північноатлантичного договору (НАТО) вже давно змінила статус виключно
військово-політичного блоку, набула нового формату відносин країн-учасниць,
який охопив низку соціально-економічних напрямків співробітництва. Підтвердженням
цього стало розгортання комплексу спеціальних програм НАТО, які позначили нові
сфери інтеграції країн-учасниць, стали механізмом розширення й поглиблення їх
взаємин.
Як складова співробітництва країн НАТО спеціальні програми являють собою
певний проект і програму дій із чітко визначеними цілями та завданнями,
розмірами і джерелами фінансування, розподілом обов'язків між колом учасників,
системою управління і контролю. Програмний
характер таких складових визначений наявністю цілого комплексу елементів
управлінського, соціального, економічного плану, пов'язаних і зорієнтованих на
досягнення встановлених цілей, а також розвиненістю елементів планування із
закріпленням строків (етапів), режиму фінансового та іншого забезпечення. Все
це у сукупності дозволяє вибудувати систему заходів щодо певного напрямку
співробітництва, який цікавить країни.
Доцільно
виділити зі структури напрямків співробітництва країн альянсу (програм
діяльності) елементи невійськового плану. До них можна віднести: розвиток
механізмів антикризового регулювання й демократичного контролю; планування й організація національних
програм досліджень і технічних розробок та управління ними; підготовка кадрів;
удосконалення медичного обслуговування;
співробітництво в області метеорології; співробітництво в області
захисту інформації й вирішення проблем захисту інтелектуальної власності;
проведення гуманітарних місій та антитерористична боротьба. НАТО має у своєму
розпорядженні потужний військовий і цивільний бюджети. Це є передумовою для
повноцінної реалізації заявлених програм.
Спеціальні програми – прояв політики НАТО
відносно досягнення цінностей найвищого порядку (соціально-економічного
розвитку, високого рівня добробуту й безпеки). Від цього безпосередньо залежить
потенціал вступу або поглиблення відносин України з НАТО.
Перед Україною участь у спеціальних програмах НАТО відкриває величезні
можливості у рішенні своїх внутрішніх проблем, дозволяє скористатися потужною
політичною, управлінською, технічною і фінансовою підтримкою. Спеціальні програми дозволять розвивати коопераційні
зв'язки України із країнами-членами альянсу та з країнами, які є його
найближчими партнерами. Це буде позитивно відображатися на світогосподарських позиціях України на етапі становлення її як
регіонального сектора.
Однак,
Україна вже кілька років поспіль долучається до діяльності НАТО у сфері
забезпечення миру, стабільності та безпеки на рівні регіонів світу та у
планетарному масштабі. Розвитку ефективного співробітництва звичайно
перешкоджає внутрішня політична нестабільність та невизначеність зовнішньополітичного
курсу, відсутність погодженої та цільної стратегії економічного розвитку у
глобальному просторі.
Тому планування та розвиток майбутніх відносин України з НАТО залежить від
реальної зацікавленості сторін у співробітництві. Зволікання, у свою чергу, призведе до виникнення потенційних протиріч, негативного
відношення до України та складностей у
відносинах. Не розвиваючи прогнозовані відносини з НАТО, Україна може втратити
можливості відігравати роль регіонального лідера у найближчому майбутньому. При
цьому слід враховувати, що роль та значущість НАТО у системі глобальної безпеки
постійно зростає.