Половінкіна Г.М., Возьянова А.Є.,

студентки гр.ОА-05-Г

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

МЕТОДИКИ АУДИТУ ДОХОДІВ В УМОВАХ НАЦІОНАЛЬНИХ ТА МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ

Питання дослідження аудиту обліку доходу за видами діяльності на підприємствах є дуже важливим і актуальним в наш час. Це пов'язано з тим, що з розвитком ринкових відносин та відносної стабілізації в економіці країни господарюючі суб'єкти почали окрім основної діяльності інвестувати вільні активи в фінансову та інвестиційну діяльність. Метою такої діяльності підприємства є отримання доходу. Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності; її доходність і є вирішальними для підприємства. Окрім його керівництва і колективу, вони цікавлять вкладників капіталу (інвесторів), кредиторів, державні органи, в першу чергу податкову службу, фондові біржі, які займаються купівлею-продажем цінних паперів та ін.

Метою статті є вивчення методики аудиту доходів за видами діяльності та пошук можливих шляхів вдосконалення цієї методики.

Основними проблемами аудиту доходів за видами діяльності є високий ризик наявності недостовірної інформації, недостатньо ефективне використання сучасної практики та наукових розробок, відсутність досконалої методики складання робочих аудиторських документів, яка була б закріплена законодавством України.

Важливою якісною характеристикою інформації щодо фінансових результатів є повнота інформації, яка в Україні найчастіше стає причиною викривлення звітності. Так, за даними численних публікацій та експертних опитувань, питома вага господарських операцій, здійснених у тіньовому секторі економіки, складає від 30% до 50% за оцінкою різних фахівців.

При перевірці правильності відображення доходів і фінансових результатів аудитору необхідно впевнитися, що при складанні Звіту про фінансові результати підприємство виконало основні вимоги до річних звітів:

-всі операції повинні бути зареєстровані;

-всі операції повинні бути зареєстровані та представлені належним чином;

-зареєстровані операції повинні відповідати реальності;

- занесені в правильний період;

- правильно оцінені;

- всі операції стосуються підприємства;

- занесені у відповідний рахунок;

-правильно представлені в річних звітах.

У процесі підтвердження достовірності інформації звіту з фінансових результатів, який здійснюється аудитором під час аудиту фінансової звітності, можуть виникнути три ситуації, коли: інформація, зафіксована у звіті, відображає реальний результат від фінансово-господарської діяльності; інформація у звіті викривлена без наміру, тобто через помилки обліку, неправильне тлумачення законів, невірну інтерпретацію господарських фактів і з інших причин; інформація у звіті викривлена через неправильне її відображення працівниками підприємства з попереднім наміром, тобто шляхом застосування дій, спеціально підготовлених для викривлення певної інформації.

Перш ніж розпочати більш детальну перевірку доходів, необхідно визначити суттевість конкретних груп доходів (П(С)БО 15) [4] у загальному обсяізі доходів. Якщо аудитор визнав певний вид доходу несуттєвим, він може ігнорувати подальшу перевірку цього доходу й зосередити увагу на суттєвих доходах.

З метою запровадження методу організації аудиту доходів і фінансових результатів, а також кількості необхідних аудиторських процедур, аудитор проводить тестування внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку.

Після визначення суттєвості групи доходів і встановлення оцінки системи внутрішнього контролю й бухгалтерського обліку аудитор вирішує, які групи доходів він перевірятиме та із застосуванням якого методу організації перевірки (суцільний, вибірковий, комбінований).

Під час складання програми аудиту доходів аудитор повинен запланувати аудиторські процедури, які б дозволили йому встановити об'єктивну істину і щодо таких тверджень:

-доходи одержані за результатом дійсних операцій у процесі звичайної і діяльності; відображені у звітності доходи відповідають інформації,узагальненій на відповідних рахунках бухгалтерського обліку;

доходи відображені на рахунках бухгалтерського обліку, підтверджені відповідними первинними документами на відвантажену продукцію та надані послуги;

-доходи відображені у відповідному періоді;

-доходи висвітленні в примітках до фінансової звітності належним чином.

При проведенні аудиту необхідно перевірити дотримання порядку підготовки рішень про розподіл прибутку акціонерного товариства, своєчасного його прийняття. Так, правління акціонерного товариства зобов'язане протягом 30 календарних днів після закінчення фінансового року скласти звіт про стан справ в акціонерному товаристві за минулий рік, подати його ревізійній комісії акціонерного товариства запросити для підготовки аудиторського висновку за звітний період незалежного аудитора.

Аудитор повинен подати правлінню акціонерного товариства свій висновок і Звіт про результати аудиту фінансової звітності. Одночасно правлінню подає свій висновок і ревізійна комісія.

При проведенні аудиту необхідно звернути особливу увагу на наявність акту ревізійної комісії. Адже, як засвідчує практика, бувають випадки, коли акти перевірок ревізійної комісії відсутні. А за наявності вони інколи обмежуються вказівками на незначні порушення й фіксацією результатів поверхового аналізу фінансово-господарської діяльності за звітний рік.

Правління зобов'язане одночасно з річним балансом підготувати до загальних зборів акціонерів рішення щодо розподілу балансового прибутку, тобто показати:

-розмір балансового прибутку;

- розмір відрахувань до резервного фонду;

-розподіл чистого прибутку між акціонерами; розмір нерозподіленого прибутку.

Таким чином, шляхи вдосконалення аудиту обліку доходів за видами діяльності в умовах національних і міжнародних стандартів з урахуванням практики та досвіду, такі:

1. Фінансова звітність узагальнює і систематизує інформацію про діяльність підприємств і є матеріалом для всебічного аналізу з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Правильні висновки про діяльність підприємства можна зробити лише за наявності достовірної фінансової звітності, що передбачає проведення якісного та об'єктивного аудиту.

2. Враховуючи те, що система аудиту в Україні знаходиться у процесі розвитку та вдосконалення, виникає необхідність у створенні системи контролю його якості. Сьогодні якість вітчизняного аудиту взагалі й аудиту фінансової звітності зокрема викликає багато нарікань: методика перевірки залишається недосконалою і не повністю враховує сучасні наукові надбання, що мають бути покладені в основу розвитку аудиторської практики.

3. Методи вибіркової перевірки використовуються аудиторами як для оцінювання системи внутрішнього контролю, так і для аудиторських процедур по суті. З метою тестування контролю вибірка застосовується для оцінювання рівня відхилень, а отже, ефективності процедур контролю. Фактично усі незалежні аудиторські перевірки базуються на вибіркових перевірках. Останні дають змогу аудиторам робити висновки за дослідженням лише частий операцій та подій, здійснених підприємством-клієнтом. Детальний аудит, що потребує експертизи всіх операцій, властивий ранній стадії розвитку аудиту, але, оскільки підприємства зростали в розмірах, обсяг операцій став завеликий для суцільних перевірок, щоб бути рентабельним. З цієї причини аудитори почали визнавати важливість політики та процедур контролю для попередження й виявлення суттєвих помилок і невідповідностей, і аудит розвинувся від деталізованого до вибіркового.

4. У Законі України «Про аудиторську діяльність» [1] навіть не згадується про порядок складання робочих документів аудитора і ведення аудиторського досьє. У міжнародних аудиторських стандартах також немає положення щодо ведення аудиторських робочих документів і методика їх складання зарубіжними аудиторськими фірмами має конфіденційний характер.

У МСА 230 «Документація» вказується, що «Аудитор повинен документально оформити інформацію, яка є важливою з огляду формування аудиторських доказів на підтримку аудиторської думки, а також доказів того, що аудиторська перевірка виконувалася у відповідності з МСА» [5, с. 357].

5. Потрібно розробити досконалу методику складання аудиторських робочих документів. В аудиторський практиці України мається певний досвід щодо такої методики складання аудиторських робочих документів. За загальною редакцією ректора Державної академії статистики, обліку та аудиту, президента Спілки аудиторів України, члена АПУ, академіка АЕМУ, д.е.н., професора, Заслуженого економіста України І.І. Пилипенка у 2003 р. розроблений навчальний посібник «АУДИТ. Методика документування» [7].

У розділі 2.3 [7, с.344-348] «Документування аудиту доходів і витрат» дається аудит доходів, а також перелік видів діяльності, господарських операцій та рахунків для обліку доходу у вигляді конкретної таблиці (діяльність, субрахунки).

За допомогою цієї методики аудитор здійснює перевірку правильності відображення доходів від реалізації продукції товарів, робіт, послуг, інших операційних доходів, від фінансових операцій, від інвестиційної діяльності та інших доходів.

6. Удосконалення законодавства України у сфері фінансового контролю. Необхідність упровадження сучасної прогресивної форми контролю - аудиту. На нашу думку, першочерговим завданням для розбудови ефективної системи аудиторського фінансового контролю в Україні має бути здійснення заходів щодо гармонізації нормативно-правового забезпечення із міжнародними та європейськими стандартами.

Література

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р., №3125-ХІІ (із змінами і доповненнями).

2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ (із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 11.05.2000 р. № 1707-111, від 08.06.2000 р. № 1807-111, від 22.06.2000р, № 1829-111).

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну від 30,11.1999 р. № 291.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджений наказом Мінфіну від 29.11.1999 р. № 290 (із змінами та доповненнями).

5. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 року. - К.: ТОВ «ІАМЦ АУ «Статус», 2006; -1152 і

6. АУДИТ: Застосування міжнародних стандартів в аудиторській практиці України. - К.: ТОВ «ІАМЦ АУ «Статус», 2005.(172)

7. АУДИТ: Методика документування: Кол. авторів/За заг. ред. академіка АЕНУ, д.е.н., проф. 1,1. Пилипенка.-К.: ІВЦДержкомстату