Филологические
науки/9. Этно-, социо-
и психолингвистика
ас.Якушко К.Г.
Національний університет біоресурсів і природокористування України
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ
НАУКИ
У ПСИХОЛІНГВІСТИЦІ Г.С. СКОВОРОДИ
Призначення психолінгвістики -
охопити світоглядні орієнтири засобами мови та зрозуміти
мистецтво життя у творчому
розвитку мовлення, коли науковцем
стає полікультурна вільна людина з альтернативою вибору мовних одиницьу процесі мислення.
Так, наприклад, у працях
А.Барвінського, В.Лук’янця, А.Печенкіна, Я.Яскевича на
перший план виноситься
навіть трактування науки як
частини світоглядного апарату та
інтелектуальної екології
через співвіднесення з
оцінювальними сприйняттям
при образному описі складних
систем об’єктів,
еволюціонуючої невизначеності руху, довільного релятивізму та
асоціативності, культуру діалога тощо [Див: 1,2, 3, 5].
На
нашу думку, більш змістовного
розгляду потребує діахронна площина
заторкуваних питань та проекційність на знакові постаті
української філософії. Наша мета –
співвіднести деякі сучасні
вияви науковості з ідеями
Г.С.Сковороди та, відповідно,
наголосити на всечасності останніх. Так
важливий принцип глобального універсального еволюціонізму (К.Хахлвега, К.Хукера 60 - 70 р.р ХХ ст.) про надання науковості здатності самоорганізації і
розвитку відкритих підсистем та власне енергія пошуку, яка збігається із сучасним ототожненням –
знання- влада- свобода пізнання -
наука як рух (Дж.Агассі), на нашу
думку, в певному
сенсі, проявляється вже у
сковородинівських сентенціях на
кшталт «: розпошир у даль зір і розум летючий, оскільки лише той
відпочине, хто вникне,...
осягнувши вічне джерело бажання...», «
невидима сила - розум, життя, рух,
існування,...утворює людство,
наділяючи його вільною
волею як благородною
перевагою... поряд з
розумом і діянням» [5; 70, 391, 394].
Крім
того, нині поширена
попперівська теорія науки
як діяльності уяви, керованої критикою, наукового образу
світу - Nonlinear science як системи невизначеності, плинності, де мають місце фаллібістичні рекомендації Дж.Уілера, К.Лакатоса робити помилки для
власне самого розвитку
науки. У даному випадку доречно пригадати, що і вчення
Г.С. Сковороди зазнало впливу барокової пріоритетності мінливості
настроїв, умовності
множинності значень,
багатопроектності та універсалізму
поряд з символічними традиціями античних неоплатоніків. Це прослідковується,
скажімо, у твердженнях на
кшталт « якби ми в
ганебних справах були
такими ж ..., боязкими, як
...в порядних вчинках..... Блажен муж, коли в
премудрості помре і
коли в розумі
своєму навчається святині».
Сфокусована увага читача на
умовності ситуацій у світі
й у постійному рефрені до
28 пісні «Саду» : «Як у серці
нуда, буде ...біда» [ 4; 49,103, 77].
Слід
також зазначити, що такі складові
культури сучасного наукового
діалогу, як аналіз виникаючих
питань і попередня
підготовка можливих варіантів
відповідей на них, та релятивізм - ситуативність наукового
знання для можливості схоплення
та вписання нового у
власну діяльність, також
притаманні творчості Г.С. Сковороді ( особливо у його «мистецтві життя» у мові). Йому, як
наставнику - просвітителю, виразнику
барокових пріоритетів книжного
характеру мови в якості стимулу розвитку філософської мови, властиве
і застосування «вопрос –
отвітних» прийомів викладу думок, і
катехітичного діалогу -
перевірки знання незмінної істини, коли для розкриття прихованої істини репліки - загадки необхідний код
перетворення, гегелівска тотожність
ідеї та матерії: «Демон. Що таке
дерево життя? - Варсава. Це закон розуму. - Демон. Що таке закон
розуму?- Варсава....безсмертного отця
...образ постаті…» тощо [4; 88]. Релятивізм мислення Г.С.
Сковороди проявляється й в
оформленні назв головних творів :
деякі з них записані
однаковими великими літерами, щоб не виділяти те, що
може бути сприйнято
негативно. Так виникає запитання : чи
мудрець прагне уникнути окремого написання з великої
літери імені противника Божого,
чи сховати власне ім’я автора в одному з
багатьох на позначення
людини в цілому у назві
«СУПЕРЕЧКА БІСА З ВАРСАВОЮ»
тощо.
Отже,
існує проекція мовних орієнтирів Г.С.Сковороди на деякі
аспекти сучасної науковості в еволюційній енергії пошуку,
діяльності уяви, асоціативності,
науковому діалозі, яка може. поглибитись
аналізом феноменології як методу
прояснення Е.Гуссерля, Е.Штрекера тощо.
Інтелектуальна екологія Г.С. Сковороди - це
важливий попередній крок розвитку
сучасної наукової думки засобами психолінгвістики.
Література:
1.Барвинский А.А. Наука
в контексте современного бытия//Філософські проблеми
буття і сучасність.- Суми: ВВП «Мрія ЛТД», 1996.-С. 24-35.
2.Лук’янець В. Філософія сучасності. Прорив
за обрії філософії
тотожності// Гуманітарне
знання на порозі ХХІ ст.-К:Стилос,2002.-С. 63-81.
3.
Печенкин А.А. Современная философия
науки. - М :Логос, 1996.- 395с.
4.Сковорода
Григорій. Твори у двох томах.-К: АТ «Обереги»,1994.- 479, 528с.
5.Яскевич Я.С. Классика и современность в
науке: методологическая рефлексия// Философия в
современном мире. - Минск :
Право и экономика, 2001.- С.161-168.
ДОВІДКА ПРО АВТОРА
ЯКУШКО КАТЕРИНА
ГРИГОРІВНА- асистент кафедри
англійської мови для
технічних та агробіологічних спеціальностей
Національного університету біоресурсів і природокористування
України.
Заочно закінчила
аспірантуру з спеціальності „09.00.05-„Історія філософії”
Дом.адреса :
вул.Б.Гмирі, 9в кв.286 м.Київ
02140.Україна.
Дом.тел (044)
575-06-61
Роб.тел
(044) 527-81-81
Моб. тел.
80963419642