Филологические  науки/9. Этно-, социо- и психолингвистика

 

                                                ас.Якушко К.Г.

Національний   університет  біоресурсів і природокористування України

 

 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА  ЕКОЛОГІЯ  НАУКИ

  У  ПСИХОЛІНГВІСТИЦІ  Г.С. СКОВОРОДИ 

 

Призначення  психолінгвістики - охопити   світоглядні  орієнтири засобами  мови та  зрозуміти мистецтво  життя   у творчому  розвитку  мовлення, коли   науковцем   стає   полікультурна   вільна людина  з  альтернативою  вибору мовних одиницьу процесі мислення. Так, наприклад,  у  працях  А.Барвінського, В.Лук’янця, А.Печенкіна, Я.Яскевича  на  перший  план   виноситься  навіть трактування  науки  як  частини  світоглядного  апарату та   інтелектуальної  екології через  співвіднесення  з  оцінювальними  сприйняттям при   образному описі    складних  систем  об’єктів, еволюціонуючої  невизначеності  руху, довільного релятивізму  та   асоціативності, культуру  діалога  тощо [Див: 1,2, 3, 5]. 

          На  нашу   думку, більш  змістовного  розгляду потребує  діахронна  площина   заторкуваних  питань та  проекційність  на  знакові  постаті   української  філософії. Наша   мета –  співвіднести   деякі  сучасні  вияви  науковості з ідеями Г.С.Сковороди та, відповідно,  наголосити  на  всечасності останніх.  Так   важливий принцип    глобального   універсального   еволюціонізму (К.Хахлвега,  К.Хукера 60 - 70  р.р   ХХ ст.) про  надання  науковості  здатності самоорганізації  і  розвитку  відкритих  підсистем та власне  енергія пошуку, яка  збігається із  сучасним  ототожненням – знання- влада- свобода  пізнання - наука  як рух (Дж.Агассі), на  нашу  думку,  в  певному   сенсі, проявляється  вже  у  сковородинівських сентенціях  на кшталт «: розпошир  у даль зір  і розум летючий, оскільки  лише той  відпочине, хто  вникне,... осягнувши  вічне джерело бажання...», « невидима  сила  -  розум, життя, рух, існування,...утворює людство,  наділяючи  його  вільною  волею  як  благородною  перевагою... поряд з  розумом  і  діянням» [5; 70, 391, 394].

          Крім  того, нині поширена   попперівська  теорія  науки  як  діяльності  уяви, керованої критикою, наукового   образу  світу - Nonlinear  science як системи  невизначеності, плинності, де мають  місце фаллібістичні  рекомендації Дж.Уілера, К.Лакатоса робити  помилки для  власне  самого  розвитку  науки. У  даному  випадку доречно  пригадати, що і вчення  Г.С. Сковороди зазнало впливу барокової пріоритетності  мінливості  настроїв, умовності  множинності значень,  багатопроектності та універсалізму  поряд  з символічними  традиціями античних  неоплатоніків.  Це  прослідковується, скажімо, у  твердженнях  на  кшталт « якби  ми  в  ганебних  справах   були  такими ж ...,  боязкими,  як  ...в  порядних  вчинках..... Блажен муж, коли  в  премудрості   помре  і  коли   в  розумі   своєму  навчається святині». Сфокусована увага читача   на умовності  ситуацій  у світі  й  у постійному рефрені  до  28 пісні  «Саду» : «Як у  серці  нуда, буде ...біда» [ 4; 49,103, 77].

         Слід також   зазначити, що такі  складові   культури  сучасного  наукового  діалогу,  як аналіз  виникаючих  питань  і   попередня  підготовка можливих   варіантів відповідей на  них, та  релятивізм - ситуативність  наукового  знання для  можливості  схоплення  та  вписання  нового у  власну  діяльність,  також  притаманні  творчості  Г.С. Сковороді (  особливо  у  його «мистецтві  життя» у  мові).  Йому, як  наставнику - просвітителю, виразнику  барокових  пріоритетів книжного характеру мови в  якості  стимулу розвитку  філософської мови, властиве  і застосування  «вопрос – отвітних» прийомів  викладу  думок, і  катехітичного  діалогу - перевірки  знання  незмінної істини, коли  для розкриття прихованої   істини репліки  - загадки необхідний  код перетворення, гегелівска тотожність  ідеї та матерії: «Демон. Що  таке дерево життя? - Варсава. Це закон  розуму. - Демон. Що  таке закон  розуму?- Варсава....безсмертного отця ...образ постаті…» тощо [4; 88]. Релятивізм мислення Г.С. Сковороди  проявляється й в оформленні  назв головних  творів :  деякі з  них  записані  однаковими  великими  літерами, щоб  не  виділяти  те, що  може  бути  сприйнято   негативно. Так виникає запитання : чи  мудрець  прагне  уникнути окремого  написання  з  великої  літери імені  противника Божого, чи сховати  власне ім’я автора  в одному з  багатьох  на  позначення  людини  в цілому у назві «СУПЕРЕЧКА  БІСА  З  ВАРСАВОЮ» тощо. 

         Отже, існує  проекція   мовних орієнтирів  Г.С.Сковороди  на деякі аспекти   сучасної науковості в    еволюційній  енергії  пошуку, діяльності  уяви, асоціативності, науковому діалозі, яка може. поглибитись  аналізом   феноменології як  методу  прояснення Е.Гуссерля, Е.Штрекера тощо. 

         Інтелектуальна   екологія Г.С. Сковороди -  це  важливий попередній  крок  розвитку  сучасної  наукової  думки засобами  психолінгвістики.

                                         Література:

1.Барвинский А.А. Наука  в контексте  современного  бытия//Філософські  проблеми  буття  і  сучасність.- Суми:  ВВП «Мрія ЛТД», 1996.-С. 24-35.  

2.Лук’янець  В. Філософія   сучасності. Прорив  за  обрії  філософії  тотожності// Гуманітарне  знання  на  порозі ХХІ ст.-К:Стилос,2002.-С. 63-81.

3. Печенкин  А.А.  Современная  философия науки. - М :Логос,  1996.- 395с.

4.Сковорода Григорій. Твори  у двох  томах.-К: АТ «Обереги»,1994.- 479, 528с.

5.Яскевич  Я.С. Классика   и  современность  в  науке:  методологическая  рефлексия// Философия  в  современном  мире. - Минск : Право  и  экономика, 2001.- С.161-168.

 

                                                      ДОВІДКА  ПРО  АВТОРА

ЯКУШКО  КАТЕРИНА  ГРИГОРІВНА-  асистент  кафедри  англійської  мови  для  технічних  та   агробіологічних  спеціальностей   Національного  університету    біоресурсів  і  природокористування України.

Заочно   закінчила  аспірантуру  з  спеціальності „09.00.05-„Історія  філософії”

Дом.адреса : вул.Б.Гмирі, 9в кв.286 м.Київ  02140.Україна.

Дом.тел (044) 575-06-61

Роб.тел (044)  527-81-81

Моб. тел. 80963419642