Филологические науки/9. Этно-, социо- и психолингвистика

ас.Якушко К.Г.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ НАУКИ

У ПСИХОЛІНГВІСТИЦІ Г.С. СКОВОРОДИ

Призначення психолінгвістики - охопити світоглядні орієнтири засобами мови та зрозуміти мистецтво життя у творчому розвитку мовлення, коли науковцем стає полікультурна вільна людина з альтернативою вибору мовних одиницьу процесі мислення. Так, наприклад, у працях А.Барвінського, В.Лук’янця, А.Печенкіна, Я.Яскевича на перший план виноситься навіть трактування науки як частини світоглядного апарату та інтелектуальної екології через співвіднесення з оцінювальними сприйняттям при образному описі складних систем об’єктів, еволюціонуючої невизначеності руху, довільного релятивізму та асоціативності, культуру діалога тощо [Див: 1,2, 3, 5].

На нашу думку, більш змістовного розгляду потребує діахронна площина заторкуваних питань та проекційність на знакові постаті української філософії. Наша мета – співвіднести деякі сучасні вияви науковості з ідеями Г.С.Сковороди та, відповідно, наголосити на всечасності останніх. Так важливий принцип глобального універсального еволюціонізму (К.Хахлвега, К.Хукера 60 - 70 р.р ХХ ст.) про надання науковості здатності самоорганізації і розвитку відкритих підсистем та власне енергія пошуку, яка збігається із сучасним ототожненням – знання- влада- свобода пізнання - наука як рух (Дж.Агассі), на нашу думку, в певному сенсі, проявляється вже у сковородинівських сентенціях на кшталт «: розпошир у даль зір і розум летючий, оскільки лише той відпочине, хто вникне,... осягнувши вічне джерело бажання...», « невидима сила - розум, життя, рух, існування,...утворює людство, наділяючи його вільною волею як благородною перевагою... поряд з розумом і діянням» [5; 70, 391, 394].

Крім того, нині поширена попперівська теорія науки як діяльності уяви, керованої критикою, наукового образу світу - Nonlinear science як системи невизначеності, плинності, де мають місце фаллібістичні рекомендації Дж.Уілера, К.Лакатоса робити помилки для власне самого розвитку науки. У даному випадку доречно пригадати, що і вчення Г.С. Сковороди зазнало впливу барокової пріоритетності мінливості настроїв, умовності множинності значень, багатопроектності та універсалізму поряд з символічними традиціями античних неоплатоніків. Це прослідковується, скажімо, у твердженнях на кшталт « якби ми в ганебних справах були такими ж ..., боязкими, як ...в порядних вчинках..... Блажен муж, коли в премудрості помре і коли в розумі своєму навчається святині». Сфокусована увага читача на умовності ситуацій у світі й у постійному рефрені до 28 пісні «Саду» : «Як у серці нуда, буде ...біда» [ 4; 49,103, 77].

Слід також зазначити, що такі складові культури сучасного наукового діалогу, як аналіз виникаючих питань і попередня підготовка можливих варіантів відповідей на них, та релятивізм - ситуативність наукового знання для можливості схоплення та вписання нового у власну діяльність, також притаманні творчості Г.С. Сковороді ( особливо у його «мистецтві життя» у мові). Йому, як наставнику - просвітителю, виразнику барокових пріоритетів книжного характеру мови в якості стимулу розвитку філософської мови, властиве і застосування «вопрос – отвітних» прийомів викладу думок, і катехітичного діалогу - перевірки знання незмінної істини, коли для розкриття прихованої істини репліки - загадки необхідний код перетворення, гегелівска тотожність ідеї та матерії: «Демон. Що таке дерево життя? - Варсава. Це закон розуму. - Демон. Що таке закон розуму?- Варсава....безсмертного отця ...образ постаті…» тощо [4; 88]. Релятивізм мислення Г.С. Сковороди проявляється й в оформленні назв головних творів : деякі з них записані однаковими великими літерами, щоб не виділяти те, що може бути сприйнято негативно. Так виникає запитання : чи мудрець прагне уникнути окремого написання з великої літери імені противника Божого, чи сховати власне ім’я автора в одному з багатьох на позначення людини в цілому у назві «СУПЕРЕЧКА БІСА З ВАРСАВОЮ» тощо.

Отже, існує проекція мовних орієнтирів Г.С.Сковороди на деякі аспекти сучасної науковості в еволюційній енергії пошуку, діяльності уяви, асоціативності, науковому діалозі, яка може. поглибитись аналізом феноменології як методу прояснення Е.Гуссерля, Е.Штрекера тощо.

Інтелектуальна екологія Г.С. Сковороди - це важливий попередній крок розвитку сучасної наукової думки засобами психолінгвістики.

Література:

1.Барвинский А.А. Наука в контексте современного бытия//Філософські проблеми буття і сучасність.- Суми: ВВП «Мрія ЛТД», 1996.-С. 24-35.

2.Лук’янець В. Філософія сучасності. Прорив за обрії філософії тотожності// Гуманітарне знання на порозі ХХІ ст.-К:Стилос,2002.-С. 63-81.

3. Печенкин А.А. Современная философия науки. - М :Логос, 1996.- 395с.

4.Сковорода Григорій. Твори у двох томах.-К: АТ «Обереги»,1994.- 479, 528с.

5.Яскевич Я.С. Классика и современность в науке: методологическая рефлексия// Философия в современном мире. - Минск : Право и экономика, 2001.- С.161-168.

ДОВІДКА ПРО АВТОРА

ЯКУШКО КАТЕРИНА ГРИГОРІВНА- асистент кафедри англійської мови для технічних та агробіологічних спеціальностей Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Заочно закінчила аспірантуру з спеціальності „09.00.05-„Історія філософії”

Дом.адреса : вул.Б.Гмирі, 9в кв.286 м.Київ 02140.Україна.

Дом.тел (044) 575-06-61

Роб.тел (044) 527-81-81

Моб. тел. 80963419642