Сенченко А.С.,
Сорокіна, О.М.
Донецький
національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського
Значення
спеціальних (вільних) економічних зон в умовах реформування економіки України
В процесі реформування
економічної системи України і побудови відкритого суспільства з високим рівнем
соціальної орієнтованості, необхідно в стислий термін знайти рішення, що
дозволяють принципово вплинути на стабілізацію економічної ситуації і, надалі,
стимулювати всебічний розвиток регіонів країни. Одним з перспективних і ефективних шляхів
досягнення цього є метод, пов’язаний з використанням можливостей вільних
економічних зон.
Протягом останніх років
термінологія „вільних економічних зон”(ВЕЗ), „спеціальних економічних зон” (СЕЗ)
одержала широке поширення у світовій практиці. Сьогоднi найбiльше поширення за
кордоном має трактування ВЕЗ як територiй, на яких завдяки
введенню безмитного режиму, а також за допомогою iнших
економiчних i органiзацiйних регуляторiв стимулюється зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть iз залученням iноземних iнвестицiй.
Вивченню процесу
створення і функціонування вільних економічних зон, а також окремих аспектів їх
діяльності присвячені дослідження
ряду українських вчених:
Дергачова В.О., Долішнього М.І., Коропецького І.-С., Кузьміна О.Є.,
Передрія О.С, Пили В.І., Рум`янцева А.П., Соїної О.М., Філіпенка А.С., Чмир
О.С., Школи І.М. та інших. Ці науковці в своїх роботах обгрунтували необхідність
та доцільність запровадження ВЕЗ в умовах реформування господарства, показали шляхи адаптації світових характеристик розвитку зон
до національних умов, визначили особливості
формування цих зон для економік перехідного типу.
Досягненння сприятливого
за усiма параметрами iнвестицiйного клімату i утримання його на високому рiвнi — складне завдання навiть для розвинених країн свiту,
а тим бiльше для країн з перехiдною економiкою. В Українi проблема
створення i функцiонування спеціальних економiчнних зон набула
особливої актуальностi, оскільки необхiднiсть створення зон
сприятливого клiмату зумовлена:
- негативним впливом на
мотивацiю iноземних iнвесторiв практики багаторазових змiн у загальному нормативно-правовому регулюваннi;
- необхiднiстю ефективного використання реально залученого в українську економiку iноземного
капiталу;
- наявнiстю першочергових національних
пріоритетів в реалізації іноземних інвестицій.
Законодавча основа
застосування спецiального режиму господарювання в Українi була створена на початку 90-х рокiв. Закон України “Про
загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних
зон” прийнято у жовтні 1992 р. У 1994 р. урядом затверджено Концепцію створення
цих зон в Україні. Спроби створення ВЕЗ вже кілька років робилися на
Закарпатті, Поліссі, сході і півдні України.
Цими нормативними актами
встановлено, що основною відмінністю ВЕЗ від ТПР (території пріоритетного
розвитку) в Україні є те, що ВЕЗ створюється з конкретною, чіткою ціллю і на
відносно невеликій території, а ТПР створюється на територіях в
адміністративних межах районів, міст (ТПР в м. Харкові) або областей (ТПР в
Закарпатській області). Визначено, що на всi обєкти i субєкти економiчної дiяльностi ВЕЗ поширюється система
державних гарантiй захисту iнвестицiй, псредбачена
законодавством України про iнвестицiйну дiяльнiсть i iноземнi інвестиції. Держава
гарантує субєктам господарської дiяльностi ВЕЗ право на вивіз прибуткiв i капiталу, що iнвестується у ВЕЗ, за межi ВЕЗ i України [1].
За даними Міністерства
економіки та з питань європейської інтеграції на Україні (станом на 01.04.2007
року) зареєстровано: 10 СЕЗ і 9 ТПР. Загальна територія, на яку поширюється
режим СЕЗ та ТПР - 6360 тис.га, або 10,5 % території України [2].
Створення i дiяльнiсть ВЕЗ i територiй приоритетного розвитку вигiдна не тільки країні в цілому, але й пiдприємствам, регiону, та окремим містам.
Зазначимо позитивні фактори
створення СЕЗ в Україні:
1.
Створення бази для поповнення бюджету.
2.
Створення сприятливого інвестиційного клімату.
3.
Рішення соціально-економічних проблем в депресивних регіонах.
4.
Підтримка потенційно прибуткових галузей промисловості.
5.
Керівництво з запровадження (швидше можуть бути запроваджені й введені в
дію закони).
6.
Стабілізаційна функція (опір супротивників реформи можна ефективніше
подолати на обмеженій території ).
Позитивний вплив ВЕЗ на
економіку країни в цілому виникає, як правило, тоді, коли кількість та розміри
зон досягає певної критичної маси, а національна економіка і національне
законодавство - певної стабільності. Якщо
правова та господарська системи несталі, характер впливу ВЕЗ може бути
різноспрямованим.
Але iснують аргументи протии створення спецiального режиму iнвестицiйної дiяльностi:
1. СЕЗ і ТПР
займають 10% території України. Проте обсяг виробництва продукції підприємств,
розташованих у СЕЗ, 2002 року становив лише 4% від загального обсягу продукції,
виробленої на підприємствах України. На територіях, де діють спеціальні режими
інвестиційної діяльності, — 7,7% [3].
2.
Дерегуляція всього ринку є альтернативою СЕЗ.
3.
Значні витрати на створення різноманітних органів і розвитку інфраструктури.
4.
Втрати бюджету внаслідок надання пільг.
5.
Нерівні умови розвитку регіонів.
6.
Створення безмитного каналу ввозу сировини.
Аргументи проти СЕЗ досить значнi. Основний вагомий доказ на користь ЕЗ - це рiшення
соцiально-економiчних проблем в регiонах. Iснує така точка зору, що в цiлому для України дерегуляцiя всієї економіки (створення єдиного податкового
режиму) значно краще, ніж створення ВЕЗ та вибiркового надання пiльг. Вiрнiше було б створити пiльговий інвестиційний клiмат в цiлому по всiй
країнi. Вже сьогоднi є данi, які пiдтверджують побоювання з приводу перекосiв у внутрішньогалузевiй конкуренції, нерiвних умовах розвитку регiонiв.
Усе це дає пiдстави говорити про вiдсутність єдиної та
стабільної iнвестицiйної політики в державi, що перешкоджає
залученню потенцiйних iнвесторiв в Україну.
Спецiальний режим господарювання необхiдно розглядати не тiльки як особливий механiзм реформування вітчизняної економіки, вдповiдно i вiдношення до нього повинне бути особливе - зважене й обмiрковане на всiх рiвнях влади управлiння.
Необхiдно забезпечити стабiльнiсть та прозорiсть пiльговим режимам, встановленим в СЕЗ та на ТПР, створювати реальнi економiчнi та фiнансовi механiзми активiзацiї вiтчизняних
iнвесторiв та на цiй основi - залучення iноземного капіталу. В процесi практичної реалізації Закону „Про СЕЗ та спецiальний режим iнвестиційної дiяльності”, здiйснювати оцiнку його досконалостi та розробляти заходи щодо пiдвищення
сфективностi його використання.
Однак, вирiшення цих проблем можливо лише в тому випадку, коли держава буде
дотримуватись основних принципів створення СЕЗ, відпрацьованих мiжнародною практикою.
У такому разi застосування СЕЗ буде сприяти створенню нових
робочих мiсць та розв’язанню проблем зайнятостi, стимулювати залучення іноземних
iнвестицiй, сприяти розширенню експортної бази, поліпшенню платiжного балансу країни, ефективному використанню мiсцевих ресурсів та ринковим перетворенням
в цiлому.
Література:
1. Закон України „Про
загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних
зон” від 13
жовтня 1992 р. №2673-XII