Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Здобувач Каблак М.І.

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника,

м. Івано-Франківськ, Україна

Класифікація системи економічного моніторингу

Формування системи моніторингу, в тому числі й економічного, пов’язане, насамперед, з визначенням її основних завдань. Ефективне функціонування такої системи неможливе без попередньо напрацьованої стратегії, яка визначатиме головну мету моніторингу, його об’єкт, основні напрямки дослідження, завдання, що мають бути вирішені.

В. Галіцин стверджує, що реалізація моніторингу завжди має конкретну, чітко сформульовану мету, що визначається, передусім, його об’єктною областю [1, с. 6].

З огляду на завдання, які необхідно вирішити, можна запропонувати наступну класифікацію моніторингу:

– за масштабністю;

– за відношенням до зовнішнього середовища;

– за періодичністю здійснення;

– за технологічним виконанням.

За масштабністю: загальнодержавний, регіональний, локальний (об’єктний).

До систем загальнодержавного моніторингу належать ті, що обслуговують об’єкти вищого державного рівня – Державний комітет статистики України, Національний банк, а також міністерства і відомства. Такі системи характеризуються численністю вимірюваних величин та складними алгоритмами опрацювання даних [1].

Регіональна система моніторингу передбачає здійснення досліджень на рівні області чи конкретного регіону. Вона може бути самостійною і працювати на власне інформаційно-аналітичне забезпечення, а може функціонувати як допоміжна для забезпечення інформацією моніторингової системи більш високого рівня (загальнодержавної).

Локальний моніторинг передбачає здійснення досліджень конкретно визначеного об’єкта (підприємства, установи, організації). Він може бути підданий моніторингу в цілому або досліджуватися за конкретними напрямками здійснення господарської діяльності (маркетологічний, фінансовий, виробничий, технологічний, кадровий та ін.).

за технологією виконання

За відношенням до зовнішнього середовища: зовнішній, внутрішній, змішаний.

З огляду на сучасні тенденції розвитку економіки, адаптація підприємств до умов мінливого зовнішнього середовища стає визначальним фактором ефективності їх функціонування. Всебічне дослідження й аналіз зовнішніх впливів та їх можливих наслідків визначають основу зовнішнього моніторингу.

З’ясування рівня ефективності роботи підприємства неможливе без здійснення моніторингу його внутрішнього середовища. Він полягає у визначенні основних чинників впливу на результати господарської діяльності всередині підприємства, тенденцій його розвитку, оцінок результатів та рекомендацій задля покращення ситуації.

Змішана система моніторингу передбачає всебічне інформаційно-аналітичне дослідження як зовнішнього, так і внутрішнього середовища досліджуваного об’єкта. Така система найбільш інформаційно наповнена, оскільки забезпечує координацію всіх можливих інформаційних потоків. Проте формування такої системи та її подальше функціонування досить складні, оскільки потребують акумулювання значних фінансових коштів, інтелектуального потенціалу, висококваліфікованих працівників, організаційного та техніко-технологічного забезпечення.

За періодичністю здійснення: епізодичний (разовий), безперервний, періодичний (дискретний).

В залежності від мети моніторингової системи, визначається період, протягом якого проводитимуться спостереження та відповідні дослідження. Не зважаючи на те, що деякі науковці визначають моніторинг як процес постійного спостереження за процесом або об’єктом, на практиці трапляються також випадки епізодичного (разового) моніторингу. Такий процес направлений здебільшого на вирішення цілком конкретного завдання, а його особливістю є обмеженість у часі. Іноді його ще називають цільовим.

Безперервний моніторинг передбачає спостереження за досліджуваним об’єктом або процесом на постійній основі.

Періодичний, або дискретний, моніторинг характеризується певним часовим періодом, протягом якого відбуваються спостереження. Він поділяється на моніторинг із постійною і змінною дискретністю, в залежності від того, проводяться спостереження через рівні проміжки часу чи ні.

За технологічним виконанням: традиційний, автоматизований, інтерактивний, автоматичний.

Традиційна система моніторингу відрізняється відсутністю засобів автоматизації. Збір інформації, її опрацювання й видача виконуються операторами, які працюють відповідно до інструкцій, що визначають технологію роботи системи.

Автоматизоване виконання допускає використання сучасних інформаційних технологій і апаратних засобів автоматизації процесів збору, передачі, опрацювання, накопичення й видачі інформації. Оператор може брати участь у керуванні й диспетчеризації системи моніторингу, опрацюванні інформації та формуванні результатів роботи системи.

Інтерактивна система передбачає обмін повідомленнями між оператором і обчислювальною системою, під час якого система здійснює прийом, опрацювання й видачу повідомлень. Людина-оператор безпосередньо вбудовується в технологічну схему функціонування системи моніторингу.

Автоматична система працює без втручання людини. Роль оператора зводиться до проведення систематичного контролю або переналаштування роботи системи моніторингу [2, с. 8].

Прийнявши рішення про формування та подальше функціонування на підприємстві системи економічного моніторингу, необхідно розуміти його мету й ті основні завдання, над вирішенням яких вона працюватиме, розробити чітку структуру дій, яка забезпечить її безперебійне функціонування. Головне – не забувати про те, що будь-яка система не є ізольованою: вона піддається впливу безлічі факторів, які є постійно змінними у часі, а отже змін зазнаватиме і сама система, та її структурна організація.

Література

1. Галіцин В. К. Системи моніторингу в управлінні економікою / В. Галіцин // Моделювання та інформаційні системи в економіці. − 2001. − № 66. − С. 5-15.

2. Галіцин  В. К. Технологія моніторингу економічного об’єкта / В. Галіцин // Моделювання та інформаційні системи в економіці. − 2002. − № 67. − С. 5-15.