Гарбузюк О.О.
Національний технічний університет
України "Київський політехнічний інститут"
Оцінку внутрішнього та зовнішнього середовища
фірми
Економічна ситуація, що склалася в
Україні вимагає від менеджерів всіх рівнів нових знань та навичок. Практика стратегічного
управління ще не зайняла належного щабля. Компанії орієнтуються здебільшого на
поточну прибутковість, а не на довгострокову перспективу. Але тільки чітко
уявляючи місце своєї компанії на ринку, враховуючи її особливості, менеджер
може відповісти на питання: яким видом бізнесу займатися, що необхідно зробити
для успіху компанії у довгостроковому періоді, які у компанії є можливості і
переваги і як ними скористатися?
Оцінку внутрішнього середовища
фірми - її силу і слабкість, а також зовнішніх можливостей і загроз звичайно
називають SWOT-аналіз. Це легкий в застосуванні інструмент швидкої оцінки
стратегічного положення компанії. SWOT-аналіз підкреслює, що стратегія повинна
якнайкраще поєднувати внутрішні можливості компанії (її сильні і слабі сторони)
і зовнішню ситуацію (частково відображену в можливостях і загрозах) [3, с.164].
В основі даної методології аналізу
покладена теорія М. Портера про конкурентоспроможність організації у власній
галузі [2, с.171].
Сила - це те, в чому компанія
досягла успіху, або якась особливість, що надає їй додаткові можливості. Сила
може полягати в навиках, значному досвіді, цінних організаційних ресурсах або
конкурентних можливостях, досягненнях, які дають фірмі переваги на ринку.
Слабкість - ця відсутність чогось
важливого для функціонування компанії або те, що їй не вдається, або щось, що
ставить її в несприятливі умови. Слаба сторона залежно від того, наскільки вона
важлива в конкурентній боротьбі, може зробити компанію уразливої, а може ні [3, с.164-165].
Слабі і сильні сторони компанії, а
також здатність конкурувати дозволяють їй використовувати одні можливості
краще, ніж інші. Найвигіднішими для фірми є ті можливості галузі, які
забезпечують максимальне зростання прибутку компанії, при яких фірма придбаває
найбільші конкурентні переваги, а також які є прийнятними для компанії у
фінансовому відношенні [3, с.168-169].
На основі проведеного
аналізу для виявлення найбільш впливових чинників Дж. Вільсон запропонував
матрицю, за допомогою якої визначається вплив фактора на організацію та
ймовірність посилення його впливу (табл. 1).
Таблиця 1
Оцінка впливу
факторів на діяльність організації
Вплив фактору на діяльність організації |
Ймовірність посилення впливу фактору на
діяльність організації |
||
Висока |
Середня |
Низька |
|
Високий |
Поле ВВ |
Поле ВС |
Поле ВН |
Середній |
Поле СВ |
Поле СС |
Поле СН |
Низький |
Поле НВ |
Поле НС |
Поле НН |
Значення
факторів середовища організації, які містяться на полях матриці ВВ, ВС, СВ,
вважають високими, і їх обов'язково необхідно враховувати при розробці стратегії.
Значну увагу необхідно приділити факторам, що знаходяться на полях ВН, СС, хоча
їх вплив середній, а значення досить високе. Останні чинники можна не брати до
уваги [2, с.206].
На основі аналізу
окремих чинників внутрішнього середовища складають конкретний перелік слабких і
сильних сторін організації з подальшим їх рангуванням (табл. 2).
Таблиця 2
Оцінка внутрішнього
середовища організації
Компоненти, чинники |
Вагомість чинника |
Вплив на організацію |
Напрям впливу |
Рівень важливості чинника |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
|
|
У графу 1 вписують
окремі чинники, які характеризують компоненти внутрішнього середовища. Кожен з
них оцінюють експерти шляхом призначення оцінки його вагомості (графа 2):
сильне значення — 3, помірне — 2, слабке — 1, а також оцінки його впливу на
організацію за шкалою: сильний вплив — З, помірний — 2, слабкий — 1,
відсутність впливу — 0 (графа 3). Напрям впливу (графа 4): позитивний — (+1) і
негативний — (-1).
Завершальним етапом є
визначення інтегральної оцінки як добутку трьох експертних оцінок, яка свідчить
про рівень важливості чинника для організації. За рівнем інтегральної оцінки
вибирають найважливіші з них для подальшої оцінки. Слід зазначити, що цей метод
можна застосовувати і для складання профілю віддаленого та безпосереднього
оточення організації.
Деякі вчені вважають,
що дослідження доцільно розпочинати з внутрішнього середовища, а потім
аналізувати його оточення. У цьому випадку, на їхню думку, зменшується обсяг і
інформації, яку необхідно опрацювати [1, с. 112-113].
Встановлення зв'язків
між найбільш впливовими слабкими і сильними сторонами організації, загрозами і
можливостями зовнішнього середовища-заключний етап процесу SWOT-аналізу. Для встановлення взаємозв'язків
будується матриця SWOT-аналізу (табл. 3).
Таблиця 3
Матриця SWOT-аналізу
|
Можливості 1 2 … |
Загрози 1 2 … |
Сильні сторони 1 2 … |
Поле «СІМ» (Сила і Можливості) |
Поле «СіЗ» (Сила і Загрози) |
Слабкі сторони 1 2 … |
Поле «СлМ» (Слабкість та Можливості) |
Поле «СлЗ» (Слабкість та Загрози) |
У верхній лівій
частині цієї матриці записують проранговані можливості, а у верхній правій
частині загрози зовнішнього середовища організації. Зліва відповідно вписуються
сильні та слабкі сторони організації. На кожному з чотирьох полів потрібно
розглянути всі можливі парні комбінації між загрозами, можливостями та
сильними і слабкими сторонами організації. Встановлені взаємозв'язки будуть
слугувати вибору стратегій. Наприклад, поле «СІМ» передбачає стратегії, які
використовують сильні сторони організації для реалізації можливостей, що
з'явилися у зовнішньому середовищі організації; поле «СіЗ» - стратегії, які використовують
сильні сторони для усунення загроз, які можуть зашкодити організації; поле
«СлМ» - стратегії, які дозволяють мінімізувати слабкі сторони організації,
використовуючи можливості зовнішнього середовища; поле «СлЗ» -стратегії, які
мінімізують вплив слабких сторін організації та загроз, що з'явились у
зовнішньому середовищі, на подальший розвиток організації.
Слід відзначити, що
при проведенні SWOT-аналізу в більшості
випадків застосовується інформація, отримана методом експертних оцінок.
Застосування цього методу може дати великі похибки, величина яких залежить від
складу експертів та методу обробки результатів. Економіко-математичні методи
досить обмежено використовуються в практиці SWOT-аналізу через брак достовірної статистичної та іншої
інформації (умови господарювання, значний вплив тіньової економіки) [2,
с.213-214].
Література:
1. Кіндрацька Г. І. Cтратегічний
менеджмент [Текст]: Навч. посіб. — К.: Знання, 2006. — 366 с. ISBN
966-8148-65-7
2. Стратегічний менеджмент [Текст]
: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Віктор Дмитрович Немцов, Людмила
Євгенівна Довгань. — К. : ТОВ "УВПК "ЕксОб", 2001. - 560с. -
ISBN 966-7769-02-X
3. Томпсон, А.
А. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации
стратегии [Текст] : учебник для студ. вузов, обуч. по экон. спец. / А. А.
Томпсон, А. Д. Стрикленд ; пер. с англ. под ред. Л. Г. Зайцева, М. И.
Соколовой. - М. : Банки и биржи : ЮНИТИ, 1998. - 576 с. - ISBN 5-85173-059-5