Косенко Ю. Г., Бедзай О. В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

ОПТИМІЗАЦІЯ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЇХ ДЕФІЦИТУ

Для здійснення своєї діяльності підприємство самостійно формує та використовує різноманітні види оборотних коштів. Формування та використання оборотних коштів полягає у визначенні їх оптимального розміру і структури, а також обсягу і структури власних та позикових джерел їх фінансування.

При цьому кожне з джерел формування оборотних коштів має свою вартість залучення, тому в умовах ринкової економіки підприємство ставить за мету мінімізацію витрат за рахунок ефективного управління структурою фінансування оборотних коштів. В умовах економічного розвитку суб`єкти підприємництва повинні дуже ретельно і зважено визначати шляхи та джерела залучення коштів до діяльності підприємства. Це питання є ще більш актуальним в умовах останніх фінансових кризових явищ на Україні. Саме тому, підприємство повинно визначити склад і структуру своїх оборотних коштів, щоб визначитися з оптимальною потребою в них для свого подальшого ефективного функціонування. Цього можно досягти лише за рахунок визначення доцільних джерел фінансування та підтримання певних пропорцій їх використання [3].

Питання формування й використання оборотних коштів підприємств досліджувало багато вчених, зокрема: В.Андрійчук, Л.Бабич, М.Баканов, І.Бланк, та інші вчені. В їх роботах відображено вітчизняний і закордонний досвід обґрунтування економічної сутності і процесу формування оборотних коштів підприємства.

Джерелами формування власних оборотних коштів підприємства можуть виступати власний капітал, та прирівняні до власних оборотних коштів - забезпечення наступних платежів та цільове фінансування.

У складі позикових фінансових ресурсів підприємств усіх галузей національної економіки велике значення має кредиторська заборгованість усіх видів, яка виникає в розрахунках з іншими юридичними і фізичними особами, постачальниками, покупцями, бюджетом, органами соціального страхування, позабюджетними фондами, а також у розрахунках з робітниками і службовцями підприємства. Значне місце серед позикових ресурсів у більшості підприємств посідає банківський кредит. Але у період економічної кризи та фінансової нестабільності, що має негативний вплив на більшість світових економік, в тому числі й українську, підприємства, які використовують переважно власний капітал, мають більш високу фінансову стабільність. Хоча, при цьому, вони обмежують темпи свого розвитку, оскільки не можуть забезпечити формування оптимальної потреби оборотних коштів, а також необхідного додаткового обсягу активів у періоди сприятливої ринкової кон’юнктури.

В умовах кредитної кризи значне боргове навантаження, яке характерне для більшості великих підприємств, є критично високим. Ситуація ускладнюється падінням споживчого попиту, тому можливим є нарощення залишків неліквідних товарів, що фактично "заморожують" оборотні кошти в товарних запасах. Поряд з цим, у підприємств є недостатня кількість високоліквідних оборотних активів, зокрема грошових коштів, а на тлі кризи ліквідності банків та погіршення умов кредитування це може призвести до значних втрат капіталу підприємства, або навіть і до банкрутства. Ще однією проблемою, яка виникає при формуванні оборотних коштів за рахунок залучених джерел є девальвація гривні, що може призвести до банкрутства тих суб'єктів господарювання, які потрапили у залежність від кредитів у валюті [2].

Отже, дефіцит власних оборотних коштів підприємства, чистий відтік капіталу та складність залучення додаткових коштів з кредитних ресурсів можуть призвести до зниження обсягу валового нагромадження капіталу. Таким чином, важливим напрямком антикризового управління суб'єктами господарювання є побудова економічного механізму управління ефективним формуванням та ефективного використання оборотних коштів підприємства в умовах їх дефіциту, на основі впровадження наступних дій:

§ проведення всебічного аналізу сучасного стану ефективності формування та використання оборотних коштів, а також виявлення резервів підвищення ефективності управління ними;

§ формування системи управління оборотними коштами на трьох рівнях: стратегічному, поточному та оперативному;

§ впровадження ефективного механізму управління оборотними коштами підприємств в умовах їх дефіциту, що базується на використанні прогнозування зміни тенденцій, розробці імітаційної моделі багатоваріантного процесу управління оборотними коштами та алгоритму оцінки ефективності управління товарно-матеріальними ресурсами, нормування в умовах їх дефіциту тощо;

§ забезпечення високої фінансової дисципліни постачальників, дебіторів та персоналу торговельного підприємства, який передбачає застосування принципу бюджетування;

§ здійснення контролю та моніторингу за ефективністю управління оборотними коштами [1].

Таким чином, у контексті побудови ефективної системи формуванням оборотних коштів підприємства в умовах кризових явищ, передбачає реалізацію наступних дій: планування обсягу оборотних коштів підприємства, що ґрунтується на визначенні потреби окремих елементів оборотних активів; обґрунтування політики формування оборотних коштів, що направлено на ефективне забезпечення оборотним капіталом товарообороту; оптимізація складу власних та позичених джерел формування оборотного капіталу в умовах обраної фінансової стратегії підприємства; проведення ефективної кредитної та інвестиційної політики.

Література:

1. Клушко О. Р. Основні аспекти формування та використання оборотних коштів підприємства. - [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.confcontact.com/2008dec/1_klusko.htm

2. Струк О. Криза жанру: український бізнес, що звик до високої дохідності, виявився недостатнім до роботи в умовах стагнації. - [Електронний ресурс]. –Режим доступу: /kontrakty.com.ua/show/ukr/article/4/44200811154.html

3. Толопка Н. Б. Особливості формування оборотних коштів торговельного підприємства. - [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://intkonf.org/tolopka-nb-osoblivosti-formuvannya-oborotnih-koshtiv-torgovelnogo-pidpriemstva /