Володарський А.В., Григор’єва В.В.

Науковий керівник Мелентьєва О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ПРОБЛЕМИ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Протягом останніх десятиліть спостерігається підвищенний інтерес науковців та громадськості до питань побудови ефективної податкової системи. Перш за все це зумовлене тим, що розбудова податкової системи забезпечує відповідність стратегії розвитку країни, сприяє утвердженню інноваційно-інвестиційної моделі економічного зростання.

Кожна держава повинна мати в розпорядженні кошти, які концентруються в бюджеті для забезпечення виконання своїх функцій. У зв’язку з цим податки виступають найважливішим інструментом регулювання економічних відносин та інтересів держави, юридичних і фізичних осіб. Згідно з Законом України «Про систему оподаткування»:«податок, збір, обов'язковий платіж – це обов'язковий внесок у бюджет відповідного рівня чи в державний цільовий фонд, що здійснюється платниками в порядку і на умовах, що передбачені чинним законодавством.

Серед численних економічних проблем, які постали перед Україною у період переходу від командно-адміністративної до ринкової форми ведення господарства, важливе місце посідає створення ефективної системи оподаткування, яка має передумовою наявність невирішених теоретичних, метогдологічних та практичних питань аналізу податкових відносин.

При визначенні податкової системи важливо розмежувати два підходи до її розуміння, сукупність яких і дає узагальнене поняття «податкова система». З одного боку, податкова система є сукупністю податків, зборів, платежів і виступає як діючий механізм законодавчо закріплених важелів з акумуляції доходів держави. З іншого боку, податкова система включає досить широкий спектр процесуальних відносин по встановленню, зміні, відміні податків, забезпеченню їх сплати, організації контролю та відповідальності за порушення податкового законодавства.

Відразу слід зазначити, що система відзначається надзвичайно високим податковим навантаженням. Насамперед, воно лягає тягарем на більшість суб’єктів реального сектора економіки. Сукупні податкові вимоги щодо доданої вартості (доходу) окремих національних підприємств, не віднесених до груп пільгового чи спеціального оподаткування, знаходяться в межах від 56,0% до 120%. Для абсолютної більшості українських підприємств сплата усіх податків є настільки високою, що призводить до зменшення обсягів їх капіталів і тому змушує приховувати доходи, здійснювати тіньові операції.

Існування податкової системи з такими характерними рисами не могло не призвести до формування істотних суперечностей у системі відносин «держава - власник», які на поверхні суспільства виявляються у низькому рівні збирання податків, тінізації значного сектору вітчизняної економіки, появі у межах чинного правового поля схем ухилення від податків.

Такий стан потребує перегляду чинних податкових принципів, обїрунтування оптимального податкового рівня, прийнятого для усіх учасників податкового процесу, а також формування якісно нових взаємовідносин, що базуються на засадах партнерства, взаєморозуміння та взаємоповаги.

Cучасними фахівцями розроблений ряд концепцій по реформуванню податкової системи України. Представлена концепція складається з ряду стратегічних пропозицій по реформі основних законів оподаткування і соціального страхування в Україні:

1. Доцільне оподаткування господарських операцій встановити єдиним Податковим Господарським Кодексом, що включає ПДВ, податок на прибуток у тому числі систему Патентів як частину НП, акцизи, Єдиний Соціальний Збір, податок на нерухомість. Як наслідок – єдині підходи до оподаткування господарських операцій, єдине трактування виникнення об'єктів оподаткування.

2. Треба виключити з податкових законів будь-які пільгові норми. Замість цього прийняти єдиний Пільговий Кодекс, що передбачає єдині норми надання пільг для соціальних груп, соціально значимих виробництв і галузей, для виробництв, що діють під бюджетні замовлення.

3. Спрощене оподаткування слід підвести під розширену систему патентів. У результаті - усунення існування паралельної системи оподаткування, усунення ухилення від ПДВ і заховання об'єктів прибутку.

4. Необхідне встановлення спеціальних ставок на соціально значимі товари вжитку (5, 10, 15 %). Результатом стане більший соціальний ефект.

5. Встановлення ставки ПДВ на експорт необробленої сировини. Для експорту товарів з високою мірою обробки встановити відміну відшкодування із заліком «вхідного» ПДВ у валові витрати. В результаті отримаємо усунення стратегічної диспозиції країни як сировинного придатка.

6. Пенсійне забезпечення має крен на користь солідарної системи в збиток персоніфікованою.

Погоджуючись з необхідністю перебудувати систему податкових стосунків на демократичних принципах, ми не можемо вважати справедливими включення в перелік таких принципів обмеження прав податківців з одночасним підвищенням вимог до них. В умовах демократичної правової держави мова повинна йти про необхідність дотримання балансу прав і обов'язків всіх учасників податкових правовідносин.

Такі заходи сприяють поліпшенню економічної ситуації в Україні і в цілому становища крани у конкретній боротьбі за залучення капіталу, допоможуть вийти на шлях стабільного економічного зростання.

Література:

1.Безкревна А.В. перспективи розвитку податкової системи: зарубіжний досвід//Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - №1(80). – С.21-27.

2. Билоченко СВ. Предложения по совершенствованию и реформированию налоговой системы Украины // Зеркало Недели. - 2006. - 21.07. - С. 8.