Мезенцева Н. М.

Криворізький факультет Запорізького національного університету

 

Зростаюча роль бухгалтера в період економічної кризи

 

В період економічної кризи скорочуються інвестиції, зменшуються обсяги виробництва, зростають  фінансові ризики, зростає інфляція. Інфляція створює проблеми для прогнозування потоків грошових коштів, підвищує невизначеність і ускладнює розрахунок прибутку і потреби в оборотному капіталі. Бухгалтер продовжує підпорядко­вуватися всім вимогам нормативів щодо веден­ня обліку (як бухгалтерського, так і податко­вого). При цьому виняткову цінність набуває така властивість, як його максимальна оперативність. Ситуація змінюється щохвилини, будь-які затримки в обліку можуть дорого кош­тувати підприємству. Головний бухгалтер має створити умови для надійної взаємодії з фінансовим та/або планово-економічним відділами, бути готовим надати найсвіжішу інформацію на вимогу керівників.

В умовах кризи по-справжньому важко переоцінити значимість інформації про боржників і кредиторів. Раніше керівників найчастіше турбували лише дуже узагальнені відомості про заборгованості наступних пе­ріодів або ж про стан рахунка "на сьогодні". Адже майже на будь-якому підприємстві завж­ди був нехай невеличкий, але надлишок ліквід­ності (коштів) або ці кошти можна було залучи­ти на хороших умовах у дуже стислі строки.

Зараз усе, навпаки — криза ліквідності, та і про залучення позикових коштів говорити не доводиться. Тому актуальності набувають по­точні плани надходження та вибуття коштів. Керівникам потрібно знати, на які надходження можна розраховувати буквально сьогодні або завтра. Також важливий аспект полягає у контролі за дотриманням строків виконання зобов'язань і стягненням боргів. Слід сказати, що у вітчизняній прак­тиці так і не склалися традиції щодо відпові­дальних за цей процес. Десь такими питання­ми займаються відділи продажів (логіка така: хто продав — той і відповідає за надходження коштів) або фінансові служби, комерційні від­діли, але на окремих підприємствах це компе­тенції бухгалтерії. Бухгалтерія підприємства має за­здалегідь одержати інформацію про строки погашення боргів, щоб мати можливість вжи­вати необхідних заходів до їх стягнення. Це збільшить імовірність надходження платежів. Добре, коли у бухгалтера є не лише статисти­ка, але й інформація про платоспроможність ключових боржників Це дозволяє планувати відносини з контраген­том на найближчу перспективу. Неготовність сплачувати борги може слугувати підставою для припинення поточних поставок без перед­оплати. Крім того, дані про платоспроможність потрібні бухгалтерській службі, якщо обліко­ва політика передбачає метод обліку резерву сумнівних боргів із застосуванням абсолютної суми сумнівної заборгованості, тобто коли ве­личину резерву визначають на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

Не варто також забувати про власні борги. Ще до настання строків їх погашення має сенс доводити інформацію до підрозділів, що відповідають за розрахунки з кредиторами. Це дозволить їм вчасно вжи­вати заходів щодо пролонгації  заборгованості, пошуку аль­тернативних шляхів її погашення Інакше кажучи, чим раніше зайнятися питан­нями розрахунків, тим ефективніше можна їх вирішити.

Таким чином, завжди бухгалтер повинен бути го­товий відповісти на питання:

—хто заборгував нам і кому винні ми, яка сума боргу?

—коли повинні бути отримані (перераховані) кошти?

—який обсяг стандартної і простроченої заборгованості?

До повсякденних обов'язків бухгалтера відно­сять і забезпечення збереження майна. Ця функція реалізується у тому числі через проведення інвентаризації. Сьогодні її виконання виправдане як ні­коли. Баланс підприємства іноді може не відображати реальної фінансової картини. Яскравий приклад  фінансові вкладення на фондовому ринку. Якщо у підприємства є ак­ції, то цілком імовірно, що їх вартість за цей рік зменшилася у рази.

Подібне від­бувається і з вартістю об'єктів нерухомості. Адже падає і ліквідність (тобто можливість їх швидкої реалізації) основних засобів та інших не­оборотних активів, а також їх заставоздатність.

Таким чином, необхідно розумно оцінити ступінь зниження вартості необо­ротних активів підприємства (основних за­собів і фінансових вкладень), а також враху­вати зниження їх ліквідності та можливості використання як застави.