Економічні науки/Облік і аудит

Демченко Д.С. студ. 5 курс, спец. «Облік та аудит»

Науковий керівник: к.е.н., професор Михайлов М.Г.

Сумський Національний аграрний університет

ЗАГАЛЬНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Заробітна плата виступає соціально-економічною категорією макроекономіки. Правильна організація системи оплати праці підвищує мотивацію працівників та ефективність виробництва. Винагорода за працю є основним стимулом працівників, які здійснюють процес виробництва та виробляють матеріальні блага. Важливим завданням для кожного підприємства, установи або організації є чесне і правильне нарахування та виплата заробітної плати.

Питання заробітної плати часто оглядається і чітко висвітлюється в літературі. Досить важливу інформацію а питань обліку праці та п оплати можна знайти у наукових напрацюваннях Л. Сука, О. Чубко директора Науково-навчального центру новітніх технологій «Надія», О. Габрук заступника директора філії ДП «Редакція журналу «Вісник податкової служби України» та ін.

Основним законодавчим актом у сфері трудових відносин є Кодекс законів України про працю. Він регулює трудові відносини працівників усіх підприємств незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності.

Значна інформація міститься у Законі України "Про оплату праці", в якому йдеться про те, що держава здійснює регулювання оплати прані працівників підприємств усіх форм власності шляхом установлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій

У механізмі регулювання заробітної плати вихідною базою є встановлення її мінімального розміру. Мінімальна заробила плата - законодавчо установлений розмір заробітної плати за просту некваліфіковану працю. Основною метою встановлення мінімальної заробітної плати має бути надання особам, що працюють за наймом, необхідного соціального захисту щодо мінімально допустимих рівнів заробітної плати.

В умовах ринкової економіки відбулися помітні зміни в оплаті праці, яка залежить не тільки від результатів праці робітників, а й від ефективної діяльності виробничих підрозділів.

Будь-яка праця повинна бути оплачена. Роботодавця турбує не тільки факт оплати праці, але й сама праця, її якість і продуктивність. Вибір системи оплати праці повинен бути обумовлений особливостями технології, організації праці та забезпечувати високу якість продукції. На багатьох аграрних підприємствах застосовується відрядна система оплати праці, яка базується на тому, що сума оплати праці залежить від кількості виробленої продукції і ціни за неї.

Заробітна плата, як основна форма оплати праці за виконану роботу або надані послуги згідно з трудовими договорами працівників, може бути виражена не тільки в грошовій формі, а і в натуральній формі.

Заробітна плата складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робіткинів та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Джерелом засобів на оплату праці робітників господарських підприємств є частина доходу та інші засоби, отримані внаслідок їх господарської діяльності.

Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це засоби, що виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, отриманого внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

В основному на підприємствах існують дві форми оплати праці - погодинна і відрядна. При погодинній оплаті праці заробіток залежить від кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки (оклада). Відрядна - це форма заробітної плати, при якій заробіток залежить від кількості виробленої продукції і розцінок на неї. При застосуванні цієї форми оплати праці застосовуються, як правило, норми виробітку і виробничі завдання, що розраховані на основі норм часу, тобто розмір заробітної плати залежить від результатів праці, - рівня виконання та перевиконання норм виробітку і виробничих змінних завдань.при відрядній формі оплати праці працівник не звільняється від обов’язку дотримуватись встановленої норми терміну робочого часу, а дотримані норми робочого часу являються тільки елементом трудової дисципліни. Тарифна ставка являє собою норму заробітної плати працівника відповідної спеціальності і кваліфікації за одиницю часу ( як правило, денна або почасова в твердій сумі), а розцінка - заробітну плату за одиницю продукції.

Для контролю за використанням трудових ресурсів ведеться поточний облік чисельності персоналу та затрат робочого часу. Ці показники є об’єктами оперативного обліку та статистичного узагальнення, в той же час вони органічно пов’язані з обліком заробітної плати і тому обробляються та контролюються бухгалтерією.

Основою обліку чисельності робітників є кваліфікація персоналу:

— по сфері застосування праці — промислово-виробничого персонал, персонал непромислового господарства;

— по категоріях персоналу — робочий (основного та додаткового виробництва), інженерно-технічні робітники, службовці, молодший обслуговуючий персонал, робітники охорони.

Робочий персонал враховується по професіях та кваліфікації. Оперативний облік чисельності персоналу ведеться у відділі кадрів та допомагає контролювати склад та рух чисельності робітників по підприємству та його структурних підрозділах. Для цього використовується єдина документація по прийому, звільненню та переміщенню робітників та уніфіковані регістри обліку особистого складу.

На багатьох підприємствах безпосередній контроль передається в ведення виробничих підрозділів, що сприяє укріпленню дисципліни. Табельні номери встановлюються на підприємстві в цілому, при чому кожному виробничому підрозділу відводиться своя серія номерів. Оперативний облік явок робітників та облік їх перебування на роботі ведеться в цілому по підприємству або по кожному виробничому підрозділу в спеціальній книзі обліку використання робочого часу (форма № Т-12 або форма № Т-13).

Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, яка регулюється з врахуванням рівня економічного розвитку, продуктивності праці, середньої заробітної плати, величини мінімального життєвого бюджету. Вона встановлюється Кабміном України.

На підприємствах також може застосовуватись оплата праці по трудових угодах і контрактах. Трудова угода заключається між підприємством і робітником, що залучається зі сторони для виконання конкретної роботи, яку не можна виконати силами підприємства.

Праця та її оплата повинна бути організована таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг.

Отже, можна констатувати, що серед факторів виробництва вирішальне значення належить трудовій діяльності. В свою чергу, рівень ефективності праці колективу, виробничого підрозділ)', працівника залежить від повноти використання фактора мотивації до праці. Основною функцією оплати праці є стимулювання високої продуктивності праці, відтворення робочої сили і вирішення соціальних питань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 291// Бухгалтерський облік і аудит, № 9, 1999

2. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. – Житомир, ЖТІ, 2000.

3. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні. Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф.Голова. – Дніпропетровськ, 2000.

4. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Бутниця Ф.Ф.- Житомир : ЖІТІ, 2000.

5. Кузмінський А.М., Кузьмінський Ю.А. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: Все про бухгалтерський облік, 2003.

6. Партин Г.О. Бухгалтерський облік : основи теорії та практики : Навч. посібник. – К.,2000,