ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НІМЕЧИНИ

Німечина є провідною країною світової економічної системи, яка тривалий час займає лідируючи позицій в Глобальному рейтингу конкурентоспроможності. Досвід забезпечення конкурентоспроможності в Німечині може бути вдалим прикладом для нашої країни, саме тому оцінка конкурентоспроможності та продуктивності її економіки є актуальними на сьогоднішній день.

Всесвітній економічний форум визначає конкурентоспроможність як набір інститутів, стратегій і факторів, які визначають рівень продуктивності країни. Рівень продуктивності, у свою чергу, впливає на стійкість рівня розвитку економіки.

За методікою Всесвітнього економічного форуму конкурентоспроможність країни визначається методом складання рейтингу стран, спираючись на Індекс Глобальной Конкурентоспроможності (ГІК). ГІК представляє собою середньозважене значення наступних 12 компонентів, кожен з яких відображає один з аспектів конкурентоспроможності: якість інститутів, інфраструктура, макроекономічна стабільність, здоров'я і початкова освіта, вища освіта і професійна підготовка, ефективність ринку товарів і послуг, ефективність ринку праці, розвиненість фінансового ринку, технологічний рівень, розмір ринку, конкурентоспроможність бізнесу, інноваційний потенціал. ГІК дає можливість з’ясувати поточний статус конкурентоспроможності країни і удосконалень, які вона упровадила за останні роки.

Аналіз рівня конкурентоспроможності Німечини свідчить про позитивну тенденцію розвитку країни: в 2008 р. рейтинг підвищівся з 7-го на 5-е місце порівняно з 2007 р.. Більшість галузей економіки зберігали стабільний рівень розвитку у 2008 р. в порівнянні з 2007 р. Помітними виключеннями тут є фінансовий сектор і ринок праці, які дещо поліпшили свої показники 2007 р., що, ймовірно, є результатом недавніх реформ.

Позитивна оцінка економіки Німеччини базується на високому рівні державних інститутів, які вже багато років знаходяться в першій десятці, бізнессекторі, який вважається самим передовим і розвиненим в світі, і одному з самих інноваційних серед існуючих бізнес-середовищ. Німецькі компанії здійснюють найскладніші операції, а їх продукція займає вершину ланцюжка створення вартості; сучасні виробничі процеси, ефективний маркетинг і контроль розподілу є одними з конкурентних переваг німецьких компаній. Хоча сфера державних досліджень і освіти часто критикується за низьку ефективність і відставання від провідних інститутів в англосакських країнах, Німеччина продовжує залишатися одною з найбільш інноваційних економік. Вона займає одну з лідируючих позицій по кількості патентів на корисні моделі і 7-е місце в показнику "Інновації". Досягненню високих показників сприяли: добре захищені права власності, зокрема права інтелектуальної власності; тісна співпраця між бізнесом і університетами; велика кількість висококваліфікованих вчених і інженерів. У таких обставинах компанії багато інвестують в наукові дослідження, а їх інноваційний потенціал оцінюється як найвищій в світі. Всі перелічені вище характеристики роблять Німеччину країною з найбільшим обсягом експорту.

Проте, не зважаючи на очевидні переваги, деякі структурні характеристики потребують уваги, щоб забезпечити стійкість економічного підйому. До них належать: жорсткість ринку праці, слабкі сторони системи освіти, надмірне регулювання деяких ринків товарів і послуг. Ринок праці потребує лібералізації і більшої гнучкості. На початку XXI століття була проведена реформа, яка пердбачала страхування населення на випадок безробіття, в результаті якої спостерігається зростання повної зайнятості вперше за останні десятиліття. Цьому зростанню також за даними Міжнародної Організації Праці (МОП) скоротився з 8% в квітні 2006 р. до 6,4% 2007 р., але жорстке визначення заробітної плати, витратне наймання і звільнення персоналу, а також високий рівень соціального захисту продовжують додавати жорсткості ринку праці. Це відображено в ГІК: країна посідає 47-е місце за ефективністю ринку праці і 115-і (з 131 країни) – за гнучкістю ринку праці. Уряд планує скоротити відрахування по соціальному страхуванню з майже 42% до 40%, і вже збільшило стимули до роботи шляхом реформування страхування на випадок безробіття як перший крок на шляху вирішення проблеми безробіття. Уряд також планує лібералізувати політику у сфері гарантії зайнятості і надалі надавати більше можливостей низькокваліфікованим робочим.

Надалі підйом економіки країни більшою мірою залежатиме від здатності уряду проводити реформи системи освіти. Підйом, що спостерігається в даний час, призвів до нестачі кваліфікованих працівників. У Германії спостерігається низький відсоток зарахування у вузи і державних витрат на освіту у ВВП в порівнянні з іншими країнами ОЕСР. За якістю освіти Німеччина посідає 25-е місце (нижче, ніж інші країни на тому ж етапі розвитку).За даними досліджень з’ясовано, що німецька система освіти в вузах є неефективною, довготривалою і дуже дорогою. Після оприлюднення міжнародних оцінок уряд заклав додатково 100 мільйонів євро для наукових досліджень в 10 елітних вузах, а також вводить оплату за навчання.

Таким чином, щоб піднятись на вищий ступінь зростання і розвитку Німеччина повинна продовжувати процес реформування та підтримки позитивних тенденцій. Іншщим країнам, у тому числі Україні варто використовувати досвід Німечини для підвищення конкурентоспроможності, з обов’язковим адаптуванням до вітчизняних умов.