Викладач Ткаченко С.А.
Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, Україна
Взаємозв`язки підсистеми «Бюджетування»
Системний підхід до
створення в системі управління підприємством підсистеми «Бюджетування»
передбачає глибоке дослідження її внутрішніх і зовнішніх зв’язків. Під зв’язком
прийнято розуміти обопільне або однобічне накладення обмежень елементами
системи на поведінку один одного.
Найбільше значення
для підсистеми «Бюджетування» мають інформаційні зв’язки, тобто зв’язки, які забезпечують
передачу інформації і такі, що змінюють внаслідок цього стан центрів, які
отримують інформацію. Дослідження інформаційних зв’язків є важливим, на сам
перед, з точки зору виконання підсистемою цільової функції, тому що дозволяє
встановити цінність переданої інформації, її значення для конкретних
користувачів і інше. До того ж, таке дослідження досить корисне і з позицій
теорії інформації – воно допомагає зробити відповідь на питання про кількість
повідомлень різних видів, про частоту повідомлень, про їх зв’язки між собою в
процесі проходження, про обсяг інформації, яка проходить і інше. Вивчення
інформаційних зв’язків підсистеми дозволяє встановити місця виникнення
початкової інформації, визначити найбільш раціональні види носіїв інформації,
розрахувати необхідну кількість і пропускну здатність інформаційних каналів,
встановити послідовність та періодичність вирішення планових задач і інше.
Нажаль, не дивлячись
на вищесказане, інформаційні взаємозв’язки підсистеми «Бюджетування», на
відміну від інших підсистем системи управління підприємством, не досить
досліджені і висвітлені в спеціальної літературі та керівних методичних
матеріалах із управління підприємствами.
Приймаючи до уваги
велику складність загальної моделі підсистеми «Бюджетування» в системі
управління підприємств, уявляється доцільним застосувати до відображення її
інформаційних зв’язків наступний підхід: 1) дослідити внутрішні зв’язки
підсистеми, які формують її як єдине ціле; 2) дослідити зовнішній по відношенню
до підсистеми інформаційний обмін.
При цьому потрібно
прийняти до уваги, що зміст інформаційних зв’язків за вказаними напрямками з
достатньою глибиною і точністю може бути досліджено і відображено тільки в
процесі робочого проектування підсистеми.
Внутрішні зв’язки
підсистеми «Бюджетування» диференціюються на два види: зв’язки між завданнями
всередині одного планового блоку підсистеми; зв`язки між задачами різних
планових блоків підсистеми.
Зробимо більш
детальне дослідження інформаційних зв’язків першого виду на прикладі фрагменту
«Ретроспективне бюджетування діяльності підприємства». Між задачами, які
входять в такий блок, існує доволі щільний інформаційний зв'язок. Задачі
підсистеми пов’язані між собою не тільки в межах одного планового комплексу,
але і на рівні різних комплексів, що проявляється в обміні між ними проміжною
та вихідною інформацією.
Особливо щільний
зв'язок задач проявляється в комплексі бюджету оплати праці і бюджету постійних
витрат за функцією заступника генерального директора НВК із якості.
Не виключається в
деяких комплексах наявність підсистеми локальних завдань, інформаційне не
пов’язаних з іншими задачами того ж комплексу. Хоча ці задачі і не мають
інформаційного зв’язку з іншими задачами комплексу, вони пов’язані з ними
логічно, тому що між ними існує визначена залежність. Включення аналогічних
локальних задач до складу того або іншого планового комплексу диктується
необхідністю отримання замкненого контуру.
Взаємозв’язок між
задачами всередині будь-якого планового комплексу органічно випливає із самої
природи економічних процесів, які здійснюються на підприємстві, і, на сам
перед, із їх однорідності і єдності.
Зовсім інший
характер мають взаємозв’язки між задачами різних планових комплексів, який
визначається обопільною обумовленістю та обопільною залежністю різних сторін
діяльності підприємств.
Природно, що у
випадку зображення блоку «Ретроспективне бюджетування діяльності підприємства»
в повному вигляді взаємозв’язки задач ускладнюються, а сама кількість їх
зростає.
Щільність
інформаційних зв’язків задач всередині блоку «Ретроспективне бюджетування
діяльності підприємства» і їх кількість свідчать про цілісність цього блоку і
його у певної мірі самостійної ролі в реалізації функцій усієї підсистеми, що
притаманні і іншим блокам підсистеми «Бюджетування».
Поряд із зв’язками в
межах того або іншого планового блоку в підсистемі «Бюджетування» наявні і
внутрішні інформаційні зв’язки між задачами різних планових блоків. Наявність
цих внутрішніх зв’язків обумовлена єдністю об’єктів, що планують, єдністю
використаної початкової інформації та необхідністю її інтегрованої обробки,
визначається самою природою принципу зведеності бюджетування. Саме цей вид
інформаційних зв’язків, які відображають перетворення різних видів бюджетування
і взаємодію різних блоків, формує бюджетування в цілісну функціональну
підсистему.
Розгляд
взаємозв’язків підсистеми «Бюджетування» в розрізі задач дозволяє зробити певні
узагальнення: 1) підсистема, вирішуючи встановлений круг задач, які об’єднані
загальними методичними принципами, має стійкі канали внутрішніх інформаційних
зв’язків; 2) більшість блоків підсистеми мають інформаційні зв’язки на вході і на
виході; 3) в підсистемі наявний блок оперативного бюджетування, який тільки
передає інформацію іншим плановим блокам підсистеми, але не отримує від них
ніякої інформації; 4) в підсистемі наявний блок перспективного бюджетування,
який тільки отримує інформацію із інших планових блоків, але не передає її
іншим блокам. Результатна інформація цього блоку виходить за межі підсистеми і
використовується для здійснення відповідних функцій іншими підсистемами системи
управління підприємством; 5) вхідна інформація, яка надходить в конкретний блок
підсистеми, може надходити як із одного блока, так і із декількох блоків.
Останнє є типовим для блока перспективного бюджетування; 6) якщо всередині
окремих планових блоків наявні інформаційні зв’язки між задачами різних
планових комплексів, тоді між блоками підсистеми інформаційні зв’язки
здійснюються тільки через задачі однойменних планових комплексів.