Экономические науки/ 3. Финансовые отношения

К.ек.н. Вдовенко Л.О., студентка 4 курсу Кугай І.П.

Вінницький державний аграрний університет, Україна

Тенденції та проблеми малого бізнесу в регіоні

В умовах трансформації економіки України існує необхідність розглядати малий бізнес як провідний інструмент становлення процвітаючої ринкової економіки, оскільки воно є базисом конкурентного ринкового механізму і без його участі у трансформаційних процесах неможливим є становлення ринкової економіки. Світова практика свідчить, що в ринковій економіці діяльність малого бізнесу сприяє економічному і соціальному розвитку країни навіть у таких сферах, як наука та інноваційна діяльність, малі підприємства не просто конкурують з великими, а багато в чому й переважають їх. Отож, розвиток малого бізнесу сприяє ефективній реструктуризації виробництва, зростанню рівня життя населення, переходу до повноцінних ринкових відносин. Тому сьогодні на найвищому підкреслююється важливість ролі розвитку малого підприємництва для української економіки та його виняткову роль в процесі входження України в європейську спільноту.

Питанням розвитку малих підприємств присвячено чимало праць. Дані проблеми глибоко розглянуті і вітчизняними економістами Г. М. Білоусом, В. Бобиль, З.С. Варналієм, О.М. Корнух, О.В. Кредісовою, О.В. Кужелем, Д.В. Ляпіною, В.В. Подольною, І.С. Кузнецовою, О.М. Рикун та іншими.

Однак, головні проблеми у сфері підприємництва залишаються практично незмінними: високий рівень оподаткування, постійні зміни податкового законодавства; відсутність фінансово-кредитної підтримки з боку держави та малий обсяг прямих інвестицій; адміністративні перешкоди на шляху підприємництва (необхідність отримання великої кількості дозволів та положень, велика кількість перевірок), постійні зміни "правил ринкової гри", які коригують державні чиновники [6].

Без підтримки держави і без власної ініціативи та взаємодії малий бізнес не завжди може протистояти у конкурентній боротьбі з великими підприємствами. Потенціал малих підприємств залишається нереалізованим, існують серйозні економічні і адміністративні бар’єри для виходу нових підприємств на ринок і розвитку їх діяльності.

Малий бізнес є більш динамічним порівняно з великими корпораціями, швидше перебудовується і реагує на зміни кон'юнктури ринку; знаходячись ближче до споживача, краще відчуває його інтереси і здатний задовольнити їх. Але ці переваги є потенційними. Вони виявляються лише за умови гарного менеджменту, їх треба постійно реалізовувати і підтверджувати в конкурентній боротьбі.

Недоліком малих підприємств є їх низька життєздатність, причому, чим меншим є бізнес, тим більша імовірність його економічного краху. Нові підприємства найменшого розміру (до 9-ти працюючих) мають менш як 75% шансів вижити протягом першого року і близько одного шансу з трьох у наступні чотири роки. Фірми з чисельністю працюючих від 20-ти чол. мають вірогідність виживання 95% в перший рік, а за наступні чотири роки цей показник становить вже 50%.

Так, ступінь розвитку малого бізнесу у Вінницькій області дещо нижчий,

ніж у більшості регіонів України, що можливо пояснюється спробами місцевої

влади зберегти промисловий потенціал області та забезпечити залучення

інвестицій у великі підприємства електроенергетики та машинобудування.

За останні роки на Вінниччині закріпилася позитивна тенденція щодо розвитку малих підприємств. У порівнянні з 2006 р. за 2007 р. кількість малих підприємств зросла на 71 одиницю або на 0,85 %, тоді як в цілому по Україні аж на 16300 одиниць або на 5,4 %. За територіальною ознакою майже половина малих підприємств області діє у м. Вінниця – 3868 одиниць, а у Вінницькому районі розміщується лише 5,48 % загальної кількості малих підприємств. Якщо порівняти серед регіонів України по кількості малих підприємств в 2007 р. область займала 12 місце. У розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення у 2007 р. в області функціонувало 47 малих підприємств. Темпи розвитку малих підприємств в області випереджають середні по Україні, але за кількістю малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення не досягли державного рівня ( у середньому по Україні 70 одиниць) [4].

Негативною тенденцією є той факт, що якщо в 2000 р. кількість малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення складала 44 одиниці, а частка у ВВП - 8,1%, то вже в 2007 р. при зростанні їх кількості до 70, частка у зменшилася до 4,4%.

Майже незмінною залишається галузева структура малого підприємництва. Переважна більшість малих підприємств працює у сфері торгівлі (35,04 %), операцій з нерухомістю (18,14 %), в промисловості (16,73 %), а також у будівництві (8,99 %), сільському господарстві, мисливстві, лісовому господар- стві (8,88 %), транспорті (3,8 %) та за іншими напрямками (8,42 %).

Тому все таки більшість малих підприємств області займається оптовою та роздрібною торгівлею, що пов’язано в першу чергу з тим, що торговельні підприємства є найменшими за чисельністю працюючих на одному підприємстві і тому здатні в нинішніх умовах мобільніше і ефективніше переорієнтовуватися на потреби ринку.

Станом на 1.01.2008р. малими підприємствами Вінниччини було реалізовано продукції на суму 2173 млн. грн., що на 19,7 % більше, ніж за попередній рік.

Однак ситуація, яка склалась у сфері діяльності малого бізнесу є досить нестабільною та суперечливою. Незважаючи на те, що гнучкість, мобільність, можливість швидкої переорієнтації дозволяють зорієнтувати підприємство на отримання максимального прибутку, існує досить багато чинників, що перешкоджають розгортанню малого підприємництва і підвищенню ефективності їх діяльності.

Так, зокрема, аналізуючи фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування малих підприємств Вінниччини за 2002-2007 рр., можна зробити висновок, що прибуток підприємств був лише в 2004 р. в сумі 16,7 млн. грн., а у всі інші роки ― збиток. Найбільшу суму збитку малі підприємства отримали в 2005 р. (177,5 млн. грн.) [4].

Серед факторів, перешкоджаючих діяльності малого бізнесу є недосконалість і непогодженість законодавчих актів, нестабільність діючих юридичних норм.

Малий бізнес функціонує в умовах дефіциту основних ресурсів визначеного наступними причинами: убогість і важкодоступність інформації про наявність і умови надання ресурсів особливо для початкуючих підприємців; порушення принципу відкритого представлення ресурсів на конкурсній основі; надання нерухомості й устаткування переважно на правах короткострокової оренди.

Більшості малих підприємств хронічно бракує грошей на розвиток, а засоби виробництва аж ніяк не дешевшають. На ринку фінансів підприємцю, як правило відмовляють у кредитах, посилаючись на підвищений ризик, а якщо надають позичку, то частіше під високі відсотки.

Для того, щоб мале підприємництво могло виконувати свої соціально-економічні завдання, необхідно підвищувати життєздатність, стійкість малих підприємств, для чого потрібний комплекс цілеспрямованих заходів для їх підтримки.

Підтримавши малий бізнес у містах, влада приділила недостатньо уваги галузевій специфіці області, де більше 50% населення проживає у сільській місцевості. У регіоні найбільша в країні кількість сільських і селищних рад (750), що відають комунальним майном і видачею дозволів. Незважаючи на допомогу Агенції США з міжнародного розвитку та інших фондів, рівень управлінського менеджменту в селах та районах залишається вкрай низьким [5].

Однією з проблем є кредитування сільського підприємництва. Малий бізнес зміг би створити всю необхідну інфраструктуру на селі, однак досягти цього заважає нестача власних фінансових ресурсів. Комерційні банки не зацікавлені в кредитуванні малого бізнесу через його підвищену ризикованість, тому вони занижують оцінку заставного майна, підвищують ставки кредитування, знижують суми кредитів, ускладнюють вимоги щодо їх надання.

Сьогодні фінансова криза в Україні чи не найболючіше вдарила по малому бізнесу. Представникам влади доведеться добре попрацювати, щоб наслідки її не тільки не знищили, але і зміцнили інститут приватного підприємництва в нашій країні.

В першу чергу, необхідно забезпечити доступ до кредитних ресурсів, зменшення облікової ставки та стабілізацію курсу гривні. Адже підприємці не можуть вижити при такому розмірі облікової ставки, яка існує нині, при нарощуванні ставки комерційними банками, і в умовах дуже високих валютних ризиків. Тенденція здешевлення гривні має об’єктивні причини, однак зниження за кілька місяців її курсу на Міжбанківській валютній біржі відносно долара США на 45% підприємці не витримують.

Криза, маючи негативні наслідки для держави, для бізнесу може мати позитивне значення — скорочуються непродуктивні видатки. Однак країна має виробити стратегію, спрямовану на соціальний захист людей, які звільняються при скороченні непродуктивних видатків та зменшенні об’ємів непродуктивної праці. На думку членів Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, для України найбільш оптимальним в таких умовах є розвиток малого бізнесу. Суб’єкти малого підприємництва найгнучкіші, вони швидко освоюються і адаптуються до нових умов ведення бізнесу. Якщо нормально функціонуватиме малий бізнес, то не будуть проходити масові скорочення працівників з робочих місць, а також дасть поштовх до розвитку інших галузей економіки.

Отже, якщо не буде цілеспрямованої, узгодженої програми дій різних інститутів державної влади, в першу чергу Національного банку України і КМУ, які мають виробити спільну політику під час кризи, то маловірогідно, що країні вдасться досягнути успіху та швидко вийти з кризи. При цьому держава зобов’язана реагувати на загрозливу ситуацію, яка склалася для малого бізнесу. Необхідно здійснити такі заходи підтримки малого підприємництва, щоб в сучасних непростих умовах, воно не тільки не зникло як форма господарювання, а й змогло ефективно функціонувати ― наповнювати державний бюджет та створювати нові робочі місця.

Література:

1. Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000р. № 2063-ІІІ.

2. Закон України “Про національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” від 21.12.2000р. № 2157-ІІІ.

3. Статистичний щорічник України за 2007 рік / за ред. О.Г. Осауленка.-К.: Консультант, 2008.-с.551.

4. Статистичний щорічник Вінниччини за 2007 рік / за ред. С.Н. Ігнатова.- Вінниця, 2008.-с.652.

5. Бобиль В. Розвиток малого підприємництва як складова соціально-економічної стабільності сучасної України // Україна: аспекти праці.-2008.-№3.-С.35-38.

6. Подольна В.В. Ретроспективний аналіз та перспективи розвитку малого бізнесу в Україні // Інвестиції: практика і досвід.-2008.-№19.-С.42-44.