Экономика / 12.Экономика сельского хозяйства.

Денисюк Л.І.

Львівський національний аграрний університет, Україна

Кооперативи - джерело підвищення ефективності агросфери Волинської області

Ринкова модель економіки передбачає конкурентне функціонування різних організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств, як рівноправних учасників ринку, зокрема господарських товариств, виробничих сільськогосподарських кооперативів, приватних підприємств, фермерських господарств, господарств населення. Метою нашого дослідження є обгрунтування шляхів трансформації форм господарювання з метою виходу з фінансової кризи аграрного сектора економіки Волинської області.

Сільське господарство є важливою складовою в економіці Волинської
області. Тут зайнято більшу частину працюючого населення області, створюється п'ята частина валової доданої вартості. Питома вага Волині у
загальнодержавному виробництві валової продукції сільського господарства
становила у 2007 р. 3,3%.

Найчисленнішими формами господарювання в аграрній сфері Волинської області є господарства населення (168,3 тис. од.), фермерські господарства (591 од.), виробничі сільськогосподарські кооперативи (184 од.), господарські товариства (148 од.), приватні підприємтва (88 од.). В останні роки чисельність виробничих кооперативів скорочується, господарських товариств і фермерських господарств – зростає (табл.1).

Таблиця 1.

Кількість діючих господарюючих суб’єктів у сільському господарстві Волинської області [2, с.30]

	2005		2006		2007
	оди-ниць	у % до загаль-ної кілько-сті	оди-ниць	у % до загаль-ної кілько-сті	оди-ниць	у % до загаль-ної кілько-сті
Всього підприємств	1023	100,0	1040	100,0	1066	100,0
Виробничі кооперативи	214	20,9	199	19,1	184	17,3
Господарські товариства	135	13,2	138	13,3	148	13,9
Приватні підприємства	78	7,6	82	7,9	88	8,2
Фермерські господарства	538	52,6	564	54,2	591	55,4
Державні підприємства	8	0,8	8	0,8	8	0,8
Підприємства інших форм господарювання	50	4,9	49	4,7	47	4,4

Господарства населення нині стали основними виробниками сільськогосподарської продукції, однак їх подальший розвиток показує, що за розмірами (середня площа господарства становить 1,82 га [2, с.35]) і технічним забезпеченням вони не здатні освоювати нові прогресивні технології та інновації, що відсутність концентрації виробництва не дозволяє підвищувати ефективність сільськогосподарського виробництва.

Фермерські господарства ще не відіграють суттєвої ролі в аграрному
секторі області. Вони є дрібнотоварними і не в змозі забезпечити високий рівень ефективності використання землі і скласти конкуренцію великотоварним
виробникам. Перешкоджає їм вкрай незадовільне забезпечення технікою,
недостатній рівень професійної кваліфікації багатьох фермерів.

Земельний фонд області становить 2014,4 тис. га і найбільша частка
припадає на землі сільськогосподарського призначення. На початок 2008р.
сільськогосподарські угіддя займали 1052,2 тис. га, або 52,2% земельних площ, з яких 674,9 тис. га (64,1%) - орні землі. [2, c.39]. Масштабність – чи не найбільша втрата при реформуваннях сільгосппідприємств. У 1991 році середня площа землекористування колгоспу становила 3520 га, радгоспу – 2347га. [3, с.125] Нині вона у 52% сільгосппідприємств Волинської області не досягає розміру 50 га (табл.2).

Таблиця 2.

Розподіл діючих сільськогосподарських підприємств Волинської області за розміром сільськогосподарських угідь у 2007 році [2, с.30]

	Одиниць	У % до загальної кількості	Площа сільськогос-подарських угідь, га	У % до загальної площі сільськогоспо-дарських угідь підприємств
Підприємства, що мали сільськогоспо-дарські угіддя з площею, га	971	91,1	268691	100,0
до 50,0	554	52,0	9556	3,6
50,1-100,0	84	7,9	5873	2,2
100,1-500,0	178	16,7	44418	16,5
500,1-1000,0	75	7,0	53669	20,0
1000,1-2000,0	52	4,9	71392	26,6
2000,1-3000,0	19	1,8	44302	16,5
3000,1-4000,0	7	0,6	24055	8,9
7000,1-10000,0	2	0,2	15426	5,7
Підприємства, що не мали сільськогоспо-дарських угідь	95	8,9	х	х

Формування будь-якого підприємства визначається трудовим кооперуванням, починаючи з найпростіших методів співпраці. Загальновизнано, що кооперування, об’єднання працівників помножує продуктивну силу праці, робить можливою діяльність, яку окрема особа забепечити нездатна. У процесі співпраці людей історично формуються цінності національного способу життя. [1, с.25] Вітчизняний національний тип сільгосппідприємства має формуватися на основі об’єднання людей, їх кооперування раціональним поєднанням великого громадського та малого присадибного виробництва з демократичним економічним механізмом. Йому відповідатимуть коопертиавні засади діяльності, вироблені світовим досвідом.

Література

1. Дієсперов В.С. Український тип сільськогосподарського підприємства // АгроІнКом.– 2008. – № 5-6. – С.25-29.

2. Сільське господарство Волині. Стат. збірник. Головне управління статистики у Волинській області. - Луцьк, 2008. - 276с.

3. Тимочко Н.О. Економічна історія України. – К.: КНАУ, 2005. – 204с.