К.і.н., професор Кунченко – Харченко В.І., Трубін Ю.Ю..

Черкаський державний технологічний університет, Україна

Морський тероризм як бізнес

Взагалі тероризм - явище історичне, яке набуває з часом все більш різноманітних форм, та обирає своїми жертвами усе більше людей і країн, і водночас, воно залишається найбільш з важкопрогнозованих явищ сьогодення. Тому боротьба з тероризмом – є найголовнішим завданням для держав, як великих так і малих, бо методи тероризму однакові по всій земній кулі – залякування, вибухи, збройні напади, захоплення заручників, вимагання викупу чи звільнення з тюрем певних осіб, зміна влади в державі, чи посягання на її територіальну цілісність. Майже в кожному випадку об’єктами нападу терористів стають цивільні особи.

Сучасний світ і досі воює з таким історичним явищем як морське піратство, яке зараз переплітається з іншим явищем - морський міжнародний тероризм. Згідно зі ст. 101 Конвенції ООН 1982 р. піратством визнається будь-який неправомірний акт насильства, затримки, або будь-який грабіж, здійснений в особистих цілях у відкритому морі, а також будь-який акт добровільної участі у використанні якого-небудь судна (включаючи і літальні апарати) для піратських дій або підбурювання до подібних дій. [5]

Віднедавна морський тероризм набрав великих і неконтрольованих розмахів, про що свідчать постійні повідомлення про захоплення кораблів, вантажів, і нарешті, найголовніше - людей. Награбовані цінності і отримані від викупів гроші пірати дуже часто використовують для фінансування діяльності певних терористичних груп.

Прикладами цього є діяльність не тільки сомалійських піратів, а і діяльність корсиканських піратів, що мають контакти з сицилійською мафією [3]. Філіппінська терористична організація «Абу Сайяф», організовуючи свої операції на морі, прикривається піратською активністю в регіоні Південно-Китайського моря та водах архіпелагу [6]. Класичним є приклад Індонезії, де повстанці з провінції розташованої на заході острова Суматра воюють з урядовими військами на суші і на морі, а з кораблів, які наближаються до Малаккської протоки, за безпечний прохід стягують так званий "революційний податок" [4].

Навіть військові могутньої морської держави США стають мішенню терористів, і підтвердженням тому є добре організований теракт проти американського есмінця «Коул» 12 жовтня 2000 р. в гавані Адена (Ємен), коли внаслідок вибуху загинули 17 моряків, 42 людини дістали поранення, і це були квіточки в порівнянні з подіями 11 вересня 2001 р. в США, коли загинули тисячі людей. Відповіддю світового співтовариства було прийняття нової Конвенції про намагання держав не допускати в майбутньому подібних терористичних актів всіма дозволеними засобам.

У 2000 р. до рук колумбійської поліції потрапив підводний човен, який місцеві наркоторговці хотіли використати для транспортування наркотиків та зброї, що свідчить про те, що терористи вже не тільки з поверхні, а з під води можуть при нагоді нападати на вигідні для них цілі..

Сучасна морська мапа має декілька найбільш небезпечних районів. До них відносять води Індійського океану, територіальні води країн «Африканського Рогу», Близького Сходу, Центральної і Латинської Америки, район Гвінейської затоки (прибережні води Ліберії, Сьєрра-Леоне, Буркіна Фасо, Нігерії).

Сюди вже можна добавити і європейський Дунай, де найнебезпечнішою вважається ділянка річки на румуно-сербському кордоні між Бєлградом і портом Смедерево (Smederevo). Пірати активно діють в гаванях, що погано охороняються, а також у притоках. Частіше за все жертвами піратів стають баржі. Крім вантажу дунайські пірати відкачують з суден або буксирів-штовхачів пальне і вирізують електропроводку з кольорових металів. Дунайські пірати добре озброєні. На 60-кілометровій ділянці річки пірати діють практично безкарно [9].

На даний час водний простір біля берегів Сомалі вважається одним із найнебезпечніших регіонів в світі. У 2006 році там було зафіксовано 8 нападів, у 2007 році понад 30, у світі було здійснено близько 270 нападів на кораблі. Згідно з інформацією ООН, тільки в 2008 році біля берегів Сомалі було зареєстровано понад 120 піратських нападів, захоплено близько 40 суден і понад 600 чоловік. За рік вдалося викупити 15 суден, і два судна пірати звільнили безкоштовно. Сомалійські пірати нападають навіть на кораблі ООН із продовольчою допомогою для мешканців Сомалі та на океанські лайнери. Організація оцінює щорічні збитки від дій піратів у $25 млрд.

Як заявив генеральний секретар ООН Гі Мун, в 2008 році пірати заробили на захопленні суден близько $30 млн. [7].

Українські моряки, котрі входили до складу команд різних суден, теж потрапляли у полон до сомалійських піратів - захоплення ліванського вантажного судна «Принцеса Сара» на початку 2002 року з 8 громадянами України на борту (заручників звільнили без викупу завдяки діям французьких військових), викрадення теплоходу «Panagia», на борту якого перебували 22 українці (пірати звільнили заручників через місяць, отримавши викуп від власників судна у розмірі $700 тис.).

У квітні 2008 р. сомалійські пірати захопили французьку яхту «Понан». На борту було 32 особи, серед яких була українка – старша стюардеса Ольга Бездрабко. Через тиждень французька влада заплатила викуп, і заручників звільнили. 28 травня 2008 р. в Аденській затоці захоплене німецьке судно «Lehmann Timber», на борту якого перебували 15 осіб, в т. ч. 4 громадян України.

21 вересня 2008 р. був захоплений грецький «Capt. Stefanos» з українцем - членом екіпажу на борту. На даний час судно викуплено у піратів.

25 вересня 2008 року піратами поблизу Сомалі було захоплене вантажне судно «Фаїна». На момент захоплення судна 17 громадян України входили до екіпажу судна (заручників звільнили 5 лютого 2009 року за викуп у сумі 3.2 $млн.) [10]. На борту корабля знаходиться військовий вантаж, призначений для Кенії [11].

Захоплений 16 грудня 2008 р. «Босфорус Продіджі» має серед екіпажу судна 8 українців.

На даний час у полоні в сомалійських піратів залишаються більше 15 суден і дві яхти. Близько 300 моряків зустрічали Новий рік у полоні, згідно інформацію електронного видання «Морской Бюллетень – Совфрахт»[13].

Стає зрозумілим, що прийняті Лігою Націй та ООН 11 Конвенцій та протоколів про захист від тероризму на землі, у повітрі та на морі, та інші міжнародні домовленості пірати не бажають виконувати, а держави - члени ООН, не прикладають потрібних зусиль задля того, щоб вони виконувалися, не кажучи про виконання статті 100 Конвенції ООН з морського права 1982 р. ( ратифікована в Україні Законом N 728-XIV від 03.06.99р.), котра вимагає від усіх держав безкомпромісної боротьби з піратством будь де, навіть за межами юрисдикції якоїсь держави [1].

У червні 2008-го ООН обмежилася "м'яким" осудом "актів піратства" поблизу узбережжя Сомалі і рекомендацією державам вжити заходів з їх припинення.

Друга резолюція, більш жорстка, дозволила іноземним кораблям входити в територіальні води Сомалі і застосовувати будь-які засоби для придушення піратства у її водах. Для цього достатньо згоди перехідного уряду цієї країни, направленої Генеральному секретарю ООН.

20 листопада 2008 р. Рада безпеки ООН прийняла третю резолюцію про боротьбу з морськими розбійниками. План заходів, запропонований делегацією Великобританії, передбачає заморожування рахунків фізичних та юридичних осіб, які мають відношення до морського розбою. Дві попередні резолюції ООН не допомогли.

В ООН розглядається питання, щодо того, щоб дозволити переслідувати піратів, не тільки на морі, але і на суші і в повітрі.

Міністерство оборони Німеччини запропонувало заснувати міжнародний суд для переслідування сомалійських піратів під юрисдикцією міжнародної громадськості.

У Куала-Лумпурі (Малайзія) створено Аналітичний центр з проблеми піратства, що займається моніторингом ситуації в регіоні. Серед його завдань: попередження судів про небезпеку нападів; реєстрація кількості піратських вилазок; публікація щотижневого звіту про такі випадки, тощо.

10 грудня 2008 р. уряд Німеччини прийняв рішення послати в район узбережжя Сомалі фрегат і 1400 військових в рамках операції Євросоюзу проти піратів [7].

Німеччина має намір в першу чергу охороняти судна, що беруть участь у Світовій продуктовій програмі, а також кораблі з гуманітарною допомогою.

Ескадра з 30-ти бойових кораблів, до складу якої входять "з'єднання CF-150" (15 кораблів), частина 5-го флоту США, іспанський "Оріон", російський "Безстрашний", індійський фрегат "Табар" [12], антипіратський патруль НАТО із семи кораблів теж знаходяться в районі Аденської затоки та берегів Сомалі, де вони ніяк не впораються з маленькими рибальськими траулерами та доу сомалійців, хоча певні здобутки є, і об’єднані сили відбили декілька нападів на кораблі.

Міністерство оборони і Служба безпеки України також готові направити свої підрозділи для участі в операціях зі звільнення українців, як цього і вимагає Закон України «Про основи національної безпеки України» (від 19 червня 2003 року N 964-IV), який дає право суб'єктам забезпечення національної безпеки здійснювати вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національної безпеки України, обумовлених необхідністю своєчасного вживання заходів, адекватних характеру і масштабам загроз національним інтересам [2]. На думку авторів, не меншої уваги з боку України потребує район Чорного моря, щодо убезпечення пароплавства.

На наш погляд, події останніх років свідчать про те, що час вимагає негайної розробки національних законопроектів і прийняття міжнародних правових актів, які б чітко і ефективно регламентували діяльність військово-морських сил у веденні операцій проти піратів і терористів, що діють на морі, усіма наявними і дозволеними засобами, і найголовніше, недопущення владою певних держав можливості створення та діяльності таких організацій, активною співпрацею спецслужб країн світу у напрямку випередження дій злочинних угрупувань.

Література:

1. Конвенція ООН з морського права 1982 р.

2. Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 року N 964-IV.

3. Бичков С.А. Боротьба з тероризмом: світовий та національний досвід // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. - 2002 . - №3. - С.17-23

4. Кубяк К. Терористичні дії на морях та океанах як загроза міжнародній безпеці //Арсен@л - ХХІ. - 2005. - № 1-4. - С. 19-23

5. http://readbookz.com/books/175.html

6. http://www.findarticles.com

7. http://www.unian.net/ukr/news/news-293284.html

8. http://news.finance.ua/ua/~/2/130/all/2008/11/22/144031/

9. http://www.unian.net/ukr/news/

10. http://ictv.ua/ukr/news_world.php?news_id=123916

11. http://www.bbc.co.uk/ukrainian/world/story/2008/12/printable/081216_faina_un_oh.shtml

12. http://news.finance.ua/ua/~/2/130/all/2008/11/22/144031

13. http://www.odin.tc/GPublisher/default.asp