Грицуляк Б.В., Грицуляк В.Б., Глодан О.Я., Паращин В.М.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

ГІСТО – ТА УЛЬТРАСТРУКТУРНІ ЗМІНИ В ЯЄЧКУ ПІСЛЯ ЇХ ЛОКАЛЬНОГО РЕНТГЕНІВСЬКОГО ОПРОМІНЕННЯ

В ЕКСПЕРИМЕНТІ

Відомо, що клітини сперматогенного епітелія звивистих сім’яних трубочок яєчка проявляють високу чутливість до дії різноманітних факторів зовнішнього середовища [1, 2, 3, 4]. Враховуючи широке діагностичне застосування рентгенологічної апаратури та недостатнє вивчення впливу рентгенівського проміння на перебіг сперматогенезу, метою даної роботи було дослідити гістологічні та електронно-мікроскопічні зміни в яєчку в умовах його локального опромінення в експерименті.

Матеріали та методи дослідження. Експерименти виконані на 25 статевозрілих лабораторних щурах, яким в умовах загального ефірного наркозу локально опромінювали ліве яєчко на протязі 3 хв в дозі 1000 Р в режимі 190 кВ 15 мА стаціонарним рентгенівським апаратом. Через 7, 30, і 90 діб тканини яєчка фіксували в розчині Буена, заключали в парафінові блоки, зрізи з яких забарвлювали гематоксилін-еозином та реактивом Шифф-йодна кислота з дозабарвленням гематоксиліном Ерліха. Частину тканин яєчка фіксували в 2,5% глютаровому альдегіді з наступною дофіксацією в 1% розчині чотириокису осмію, контрастували насиченим спиртовим розчином уранілацетату та заливали в епон-аралдитову суміш. Зрізи одержані на ультрамікротомі «LKB», контрастували та вивчали в електронному мікроскопі j EМ – 100 В.

Результати та їх обговорення. Вже через 7 діб від початку досліду маса яєчка знизилась до 1290±10 мг проти 1422±20 мг в контролі, а його білкова оболонка потовщена. Діаметр звивистих сім’яних трубочок в цих умовах зменшився до 131,16±3,46 мкм проти 210,05±5,72 мкм в контролі. В міжкальцевій сполучній тканині наявні множинні периваскулярні гематоми. Видимих змін з боку клітин Лейдіга не виявлено.

У звивистих сім’яних трубочках, що знаходились на VII стадії циклу сперматогенного епітелія, різко зменшилась кількість сперматоцитів на стадії прелептотени, що могло бути причиною значного пошкодження сперматогоній типу А. За даними ряду авторів [2] ці клітини проявляють високу чутливість до рентгенівського опромінення.

Окрім цього, виявлена велика кількість багатоядерних сперматид, а також сперматид із зміненою будовою акросоми. У власній оболонці сім’яних трубочок з’явились складки базальних мембран неклітинних шарів та великі ліпідні краплі в міоїдних клітинах, які мають неправильну форму. Колагенові волокна неклітинних шарів розташовані хаотично, їх значно більше. Структура спеціалізованих з’єднань підтримуючих клітин збережена, але в ділянці їх розташування має місце розширення цистерн ендоплазматичного ретикулуму, тут появляються великі вакуолі.

На 30 добу локального рентгенівського опромінення яєчка деструктивні зміни в ньому наростають. Зокрема його маса зменшилась до 530±15 мг проти 1530±20 мг в контролі, а діаметр звивистих сім’яних трубочок – до 120±6,45 мкм. В паренхімі органа виявлялись вогнища її резорбції та сполучнотканинні тяжі з вираженою лімфоїдною інфільтрацією. Клітини сперматогенного епітелія в деформованих та деструктивно змінених звивистих сім’яних трубочках не виявились. В інтерстиційній тканині яєчка наявні периваскулярні запальні інфільтрати.

На 90 добу досліду маса яєчка на стороні рентгенівського опромінення, порівнюючи з попереднім терміном, практично не змінилась (560±19 мг) і була в три рази меншою як в контролі. Білкова оболонка яєчка значно потовщена. Діаметр звивистих сім’яних трубочок становить 131±7,39 мкм в середньому проти 210±9,56 мкм в контролі.

В окремих звивистих сім’яних трубочках наявні поодинокі сперматогонії та підтримуючі клітини.

Головною ознакою сім’яних трубочок є наявність в них незрілих підтримуючих клітин з недиференційованим ядром, які характеризуються наявністю гетерохроматинових груп різного розміру, з’єднаних з ядерною мембраною, яка не має глибоких інвагінацій. В ділянці спеціалізованих з’єднань підтримуючих клітин пучки тонких філаментів розташовані паралельно відносно цитоплазматичної мембрани. Інтерстиційна тканина яєчка незрілого типу. Між сім’яними трубочками наявні клітини Лейдіга різного ступеня зрілості. Таким чином локальне рентгенівське опромінення в дозі 1000 Рентген пошкоджує як статеві клітини, так і власну оболонку сім’яних трубочок. Вказана радіаційна дія призводить до довготривалої зупинки сперматогенезу, порушення структур компонентів гематотестикулярного бар’єра та повної деструкції диференційованих сім’яних трубочок. В яєчку з’являються великі лімфоїдні інфільтрати.

Таким чином через 90 діб після рентгенівського опромінення нами як і [5, 6] в яєчку виявлені тільки часткові відновлювальні процеси сперматогенного епітелію.

Висновки:

1. Локальне рентгенівське опромінення яєчка дозою 1000 Р на 7 добу призводить до розвитку патологічних змін в більшості звивистих сім’яних трубочках, порушуючи сперматогенез.

2. Через 30 діб рентгенівське опромінення яєчка викликає повну деструкцію звивистих сім’яних трубочок, в яких клітини сперматогенного епітелія не визначаються.

3. На 90 добу експерименту помітних регенеративних змін у звивистих сім’яних трубочках не виявлено, наявні поодинокі підтримуючі клітини та сперматогонії.

Література

1. Гречин А.Б. Ультраструктурні зміни елементів паренхіми сім’яників щурів у ранні терміни після дії загальної глибокої гіпотермії /А.Б. Гречин // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2002. – Т. 6, № 2. – С. 395-396. Бібліогр.: с.396.

2. Грицуляк Б.В. Орхоепідиміт: монографія [для студ.біолог. спеціальн. вищ. навч.заклад. ІІІ-ІV рівнів акредит.] / Б.В. Грицуляк, А.М. Спаська., В.Б.Грицуляк; [ЦІТ Мін-ва охорони здоров’я України; протокол № 9 від 13.03.2008 р.]. – Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, 2008. – 186 с.: іл., табл. – Бібліогр.: с.164-186 (256 назви). – УДК616-071+[611.631+611.632+616.681/682-002+616.683-008.8].

3. Грицуляк Б.В. Травмоване яєчко: монографія [для студ.біолог. спеціальн. вищ. навч.заклад. ІІІ-ІV рівнів акредит.] / Б.В. Грицуляк, В.Б. Грицуляк, І.Й. Івасюк; [ЦІТ Мін-ва охорони здоров’я України; протокол №1 від 05.09.2006 р.]. – Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника, 2006. – 116с.: іл., табл. – Бібліогр.: с.108-116 (123 назви). – УДК 591.463+616.681\.686-001-018.

4. Івасюк І.Й. Електронно-мікроскопічна характеристика структур звивистих сім’яних канальців у ранні терміни після травмування сім’яників / І.Й. Івасюк // Буковинський медичний вісник. – 2005. – Т. 9, № 2. – С. 73-76.

5. Подрабинек Т.В. Условия развития компенсаторной гипертрофии семенника у половозрелых крыс / Т.В.Подрабинек // Материалы VII всесоюзного совещания эмбриологов. – М., 1981. – С. 22.

6. Райцина С.С., Курносова Т.Р. Деструкция и регенерация семенных канальцев после локального рентгеновского облучения семенников половозрелых крыс / С.С.Райцина, Т.Р. Курносова // Онтогенез. – 1987. – Т. 18, № 2. – С. 183-191. Бібліогр.: с. 170-178.