Коваль Н.О.

Глухівський державний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Система роботи з формування основ екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку в процесі вивчення англійської мови

Проблема формування екологічної культури, яка повинна закласти основи екологічно благополучного світу ХХІ століття, надзвичайно важлива й актуальна, що засвідчують у своїх працях видатні діячі різних галузей сучасної зарубіжної та вітчизняної науки: А.Печчеї, Е.Фромм, А.Несс, Ф.Штільмарк, Б.Келлікотт, А.Семенов-Тян-Шанский, В.Грищенко, Н.Лисенко, З.Плохій, Г.Бєлєнька та багато інших. Сучасна Україна потребує підростаючого покоління, яке володіє екологічною свідомістю та світоглядом [1]. Основи свідомого ставлення, світогляду та культури, як засвідчуть видатні педагоги та психологи Г.Костюк, О.Запорожець, С. Русова, К.Ушинський, В. Сухомлинський, закладаються саме в дошкільні роки.

Значного успіху та результативності у формуванні основ екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку можна досягти з допомогою творчих, традиційно міжпредметних зв’язків теоретичного і практичного змісту, зокрема, занять з вивчення іноземної мови.

У наш час навчання дітей дошкільного віку англійської мови набуло широкого розповсюдження. Групи з вивчення англійської мови створено у багатьох дошкільних закладах. Починаючи з 60-х років ХІХ ст. доцільність навчання іноземної мови стала предметом уваги педагогів, психологів, методистів, лінгвістів. Педагогічна теорія Д.Писарєва, Т.Шкваріної, Е.Негневицької, Є.Аркіна визначила, а практика підтвердила, що діти п’яти – шести років можуть успішно оволодівати англійською мовою, не втрачаючи інтересу до її вивчення. На думку Є.Пулгрем, це пояснюється тим, що в старшому дошкільному віці кожна дитина „є спеціалістом будь-якої іноземної мови”, а правильно організоване навчання сприяє прискореному становленню важливих психічних процесів, формуванню нових психічних якостей особистості, саме в цьому віці у дітей помічається пожвавлення в розвитку мови, мислення, пам’яті, уваги, що є необхідним для оволодіння другою мовою [2].

Спираючись на сенситивність старшого дошкільного віку для формування основ свідомої поведінки та вивчення іноземної мови, ми припустили, що навчаючи дітей англійської мови, використовуючи лексику екологічного спрямування можливо поглибити, розширити у них наявні знання про природу, виробити у дошкільнят природодоцільне ставлення до природного довкілля та підвищити рівень сформованості основ екологічної культури загалом.

Роботу з формування основ екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку ми проводили в три послідовні етапи, які відповідають логіці формування основ екологічної культури у старших дошкільнят. Це:

- пізнавальний, на якому ми давали дітям знання про природу, взаємозв’язки у ній, про правила поведінки на природі та гуманне ставлення до неї, на основі нової англомовної лексики екологічної тематики і використовували такі форми організації навчального процесу як заняття, заняття-ігри, методи та прийоми: художнє слово, бесіда, розповідь, пояснення, використання наочності;

- пізнавально-практичний, на цьому етапі ми вправляли дітей у застосуванні на практиці отриманих знань про природу та вивченої англомовної лексики і використовували такі форми організації навчального процесу як дидактичні ігри, ігри-вправи, методи та прийоми: дидактичні ігри та ігрові вправи, оцінка діяльності дітей;

- практичний, на якому організовували самостійну природо-доцільноїу діяльності дітей, застосовуючи такі форми організації навчального процесу: вікторини, розваги, сюжетно-рольові ігри на теми літературних творів, методи та прийоми: вказівки, запитання, підказки, ігрові ситуації, завдання, аналіз дітьми дій один одногоетапи.

Застосовувана нами система виховних впливів на дітей під час вивчення англійської мови передбачала:

– поглиблення, уточнення та систематизацію знань дітей про природу та взаємозв’язки у ній;

– розвиток емоційно-чуттєвої сфери, виховання морально-естетичних почуттів (позитивне ставлення до природи як до складного цілісного організму та до її об’єктів і явищ; орієнтація дітей на збереження природи, на любов до неї, бережне та господарське ставлення).

– вправляння дітей у екологічно доцільній поведінці на природі;

– засвоєння дітьми англомовної лексики екологічного змісту.

Основними принципами організації експериментальної роботи були принципи системності і послідовності у використанні занять та ігор. Процес введення англомовної лексики за допомогою різних форм і методів тісно переплітався з розширенням та узагальненням знань старших дошкільників про природу, її об’єкти та явища, формуванням основ екологічної культури в цілому.

Така навчальна діяльність була покликана розвивати пам’ять, увагу, уяву, творче мислення дошкільників, викликати позитивні емоції та почуття, збагачувати словник (активний та пасивний), формувати іншомовну мовленнєву компетенцію.

Підібрана нами інформація про природу, взаємозв’язки у ній, живі та неживі об’єкти, їх значення в житті людини, господарське ставлення до ресурсів природи відповідала віковим особливостям дітей старшого дошкільного віку.

Для реалізації першого етапу розробленої системи роботи з формування основ екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку в процесі вивчення англійської мови ми проводили заняття, розширюючи, конкретизуючи, уточнюючи знання старших дошкільнят про природу, подаючи нову англійську лексику. Заняття проводилися таким чином, щоб забезпечити поетапність збагачення знань дітей: від елементарних уявлень про об’єкти природи найближчого оточення (свійські тварини, дикі тварини, комахи) до масштабних явищ природи (зміна пір року, характерні для неї погодні умови, метеорологічні явища).

Для опанування дітьми знаннями про природу під час вивчення англійської мови ми обрали наступні теми занять: „Свійські тварини”, „Дикі тварини”, „Комахи”, „Мешканці водойми”, „Фрукти”, „Рослини”, „Пори року”, „Природні явища”. Кожна тема вивчалася протягом двох занять (одне спрямоване на поглиблення та систематизацію знань про природу та введення нової англомовної лексики екологічного змісту, друге – на закріплення). Кожне заняття являло собою комплекс цікавих завдань, під час виконання яких діти розширювали та конкретизували знання про природу, особливості життєдіяльності живих організмів, існування неживих об`єктів природи, правила поведінки у лісі, у луці, біля водойми, виховували у них бажання допомагати братам нашим меншим; ознайомлювали їх з новою англомовною лексикою, виховували бажання вивчати англійську мову.

Наступним кроком нашої системи роботи було формування вміння дітей використовувати в комплексі знання з англійської мови та екологічні знання. Дошкільники виконували вправи, спрямовані на формування нових умінь природодоцільної поведінки, що ґрунтувалися на екологічному мисленні й свідомості. На цьому етапі застосовували таку форму роботи, як дидактична гра, а також методи та прийоми: вправляння, проблемні ситуації, ігрові ситуації. Так, нами було проведено ряд дидактичних ігор: „Охоронці природи”, „Маленькі помічники”, „Діти в лісі”, „Пантоміма”, „Мешканці водойм”, „Чарівний кошик”, „Коли це буває?”, „Що приніс листоноша?”, „Схованки”, „Хто де живе?”, „Маленькі друзі”, „Збережемо джерело”, „Чарівний мішечок”, „Чий дарунок?”, „Що навколо тебе?”. Вони логічно пов’язані з матеріалом, поданим під час занять на пізнавальному етапі роботи.

З метою формування основ екологічної культури, умінь самостійно використовувати екологічні знання та засвоєну англійську лексику ми запропонували дітям взяти участь у вікторині „Товариство захисників природи”, розвазі „У світі природи” та сюжетно-рольовій грі на тему літературного твору „Рукавичка”.

Зазначимо, що використані нами форми роботи з формування основ екологічної культури в процесі вивчення англійської мови виявилися ефективними. Слід відмітити дидактичну гру, якою була наповнена наша навчально-виховна робота. Під час ігор діти легко та із задоволенням засвоювали знання екологічного змісту, запам’ятовували англійську лексику. Наголосимо також на важливому значенні наочності в нашій роботі, яка зацікавлювала дітей і спонукала до активної мовленнєвої діяльності. Так, під час роботи ми використали плакати, предметні, сюжетні картинки, на яких були зображені свійські та дикі тварини, комахи, фрукти, явища природи, іграшки.

Підбиваючи підсумки апробації розробленої нами моделі, ми можемо зробити висновок, що у дітей з’явився інтерес до занять з англійської мови, покращилися знання про природу, підвищився рівень екологічної культури в цілому. Слід зазначити, що у дітей експериментальної групи найбільше змінився когнітивний критерій, на другому місці – мовленнєвий, на третьому – поведінковий, найменших змін зазнав емоційний критерій.

Література:

1. Плохій З. П. Виховання екологічної культури дошкільників: Метод. посіб. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002. – 173с. – С 5, 119.

2. Шкваріна Т.М. Англійська мова для наймолодших (програма, методичні рекомендації). – Х: Видав. гр. «Основа», 2004. – 176с.